*** Фотогалерея ***

РУКОПИСИ РОЗВІЯЛИСЯ ПОПЕЛОМ

Учасники незвичайної акції протесту, що відбулася під стінами Кабміну 4 лютого, переконливо спростували відомий вислів про те, що рукописи не горять. Хоча акція була влаштована якраз для того, аби зі стосу спалених рукописів колись-таки народились українські книжки...

В епоху стрімкого наближення краху радянської системи податки потроху почали плодитися. Згодом цей процес набув катастрофічних масштабів, і коли сумнозвісний ПДВ почали лупити двічі, та ще й авансом, а держава почала знімати “вершків” більше, ніж лишалося потім “молока”, вітчизняні мудрагелі почали сушити голову над зменшенням податкового тягаря – бо терпіти далі вже несила. Здавалось би, усім усе зрозуміло... Як раптом зі сторінок Держбюджету-2004 злетів такий собі “троянський горбоконик”, над спиною якого шелестіли крила братика Пегасика: податківці не змогли надумати нічого кращого, аніж лупити згаданий ПДВ з українських книжок.

Наслідки не забарилися: за даними Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, починаючи з 1 січня 30% книжкових крамниць припинили продаж українських книжок взагалі, ще 30% “дипломатично” зачинилися на переоблік, а 40% почали грубо порушувати закон, продаючи українські книжки без урахування ПДВ. Останній факт є дуже промовистим: у торгівців рука не потягнулася до калькулятора та олівця – на відміну від творців Держбюджету... Бо продавці чудово розуміють: українська книга і перед цим не могла достойно конкурувати з дешевою російською книжкою, а тепер взагалі діло буде швах!

А ще ясніше це розуміють ті, хто стоїть на початку звивистого книготоргового “ланцюжка” – українські письменники та видавці. Кажуть, що письменник – це хвора совість суспільства, і основна його функція – це “боліти”. Українські письменники вже відчули, яки усі ми покотилися у прірву – бо у грудні та січні основна маса видавничих планів виявилась зірваною, друкарська “машина”, що протягом останніх 3-х років поступово набирала обертів, тепер різко загальмувала. Якби навіть завтра “книжковий” ПДВ ліквідували, все одно видавничий процес входитиме в норму як мінімум півроку. Але ж поки що ситуація лишається незмінною.

Тож 4 лютого о 12:00 українські письменники та видавці зібралися під стінами Кабінету міністрів, аби влаштувати не зовсім звичайну акцію протесту. Завдяки фантазії невтомних керівників продюсерської агенції “Зелений пес”, книговидавців та керманичів конкурсу гостро сюжетного роману “Золотий Бабай” Віталія та Дмитра Капранових, акція набула не досить звичного вигляду: організатори прикотили пересувний шашличний мангал, на ньому запалили зношену автомобільну покришку, і на цьому імпровізованому вогнищі всі письменники-учасники акції спалювали рукописи книжок, що застрягли нині по видавництвах та друкарнях невідомо з якою перспективою. Почали, звісно, самі брати Капранови, спаливши стос плівок (!) та суперобкладинку своеї майже готової книжки. В директора видавництва “Факт” Леоніда Фінкельштейна вкинути у полум’я рукописи декількох “зупинених” молодих авторів рука не піднялася – один з братів-близнюків допоміг йому. Свої рукописи палили письменники Андрій Курков, Василь Шкляр, Євгенія Кононенко. Вогонь зжер нову книгу Дмитра Корчинського. Автор цих рядків приніс в жертву “кабмінівським примхам” рукописи одразу трьох книжок, дві з яких “застрягли” у видавництві “Кий” ще навесні 2002-го р., а третю тепер, після введення ПДВ у виробництво навіть брати не хочуть...

Звісно, письменникові дуже нелегко вчинити подібне – бо спалювати власноруч рукопис “ненародженої” книжки гірше, ніж вчинити самоспалення. Звісно, письменники пішли на таку акцію з відчаю. Єдине, на що лишається сподіватись – це те, що чиновники таки помітили з вікон високих кабінетів чорно-сизий дим від автопокришки, плівок та паперу. Мабуть, що помітили – бо до мітингуючи несподівано під’їхала закрита машина зі спецназівцями, котрі вчинили демонстративну пробіжку “тилами” пікету і швиденько сіли назад до машини. Крім того, винахідливі брати Капранови підсмажили на вогнищі пару шашликів – один для прем’єр-міністра Віктора Януковича, інший для екс-податківця, а нині видатного урядовця Миколи Азарова. Дехто з присутніх натякав, що організатори дарма образили Президента, лишивши Леоніда Кучму без окремого шашлику... Та й книзі “Україна – не Росія” місце на багатті поруч з українськими рукописами... Але зробленого (точніше – незробленого) не виправити: Президента дипломатично не чіпали.

Все-таки головна мета абсолютно неполітичної, а культурологічно-просвітницької акції, озвучена братами Капрановими – змусити наших урядовців якнайчастіше ходити до книжкових крамниць, купувати і читати українські книжки, отоді все з українським словом і буде гаразд. І тоді з попелу спалених сьогодні рукописів, можливо, таки відродяться нові українські книжки.

Тимур Литовченко,
письменник-фантаст і журналіст,
учасник акції протесту –
спеціально для УНІАНу

Post Scriptum. Напередодні акції мені на електронну пошту надійшов лист від Олександра Левченка – письменника-фантаста зі славетного Львова. Олександр повідомив, що колеги-письменники з “міста Лева” подумки з нами, киянами...


* * *

Матеріали про акцію в Інтернеті

Попередня інформація:

* Партактив (http://www.partaktiv.info/main/402222608d4c2/)

* Майдан-інформ (http://observer.sd.org.ua/news.php?id=2899)

* Майдан-інформ (http://observer.sd.org.ua/news.php?id=2924)

* Майдан/Культура (http://maidan.org.ua/news//index.php3?bn=maidan_culture&key=1075470387&action=view)

Матеріали від учасників акції:

* Моя стаття: веб-сайт "УНІАН-культура" (http://culture.unian.net/index.php?section=d&news_id=1114)

* Братство: веб-сайт організації (http://www.bratstvo.info/archiv/05020401.htm)

* Братство: фотогалерея (http://www.bratstvo.info/fotogalery10.htm)

Теленовини про акцію:

* ТСН, канал "1+1", 4.02.2004 (http://1plus1.tv/news/?17506)

* Новини СТБ, 4.02.2004 (http://www.stb.ua/vikna/opivnochi/?4.2.2004#0.09994844940053182)

* "Подробности", телеканал "ІНТЕР" (http://podrobnosti.com.ua/society/2004/02/04/100420.html)

Інші інтернет-звіти про акцію:

* Громадське радіо, 4.02.2004 (http://www.radio.org.ua/reports/?id_numb=20209)

* "КореспонденТ" (http://www.korespondent.net/main/28327)

* "Львівська газета" (http://www.gazeta.lviv.ua/2004/02/04/NewspaperArticle.2004-02-03.2043)

* Журнал "ПіК", стаття Юрія Макарова (текст відскановано, звірено з оригіналом)


* * *

Прес-реліз

Кабінет Міністрів та Верховна Рада завдали непоправної шкоди книжковій галузі та літературному процесу в Україні.

У грудні-січні видавництва відклали на невизначений термін видання сотень книжок. Десятки авторів не побачили своїх прізвищ на обкладинках. Мільйони читачів залишилися без українського слова.

Ми звинувачуємо владу у підпалі!

Ми звинувачуємо владу у масовому вбивстві українських книжок!

Судячи з останніх висловлювань, представники Кабміну не уявляють собі реальних наслідків своєї злочинної діяльності.

Тому 4 лютого 2004 року ми, письменники та видавці, ідемо до Кабінету Міністрів щоб наочно продемонструвати урядовцям, до чого призвела їхня політика у книжковій галузі.

Ми хочемо показати, як на виконання Закону про бюджет 2004 горять рукописи, що не стали книжками завдяки Кабміну та Верховні Раді.

Ми хочемо, нагадати членам Уряду, як в Україні споконвіку карали підпалювачів!

Ми назвемо винуватців поіменно!

Закликаємо усіх видавців та письменників приєднатися до нашої акції. Візьміть із собою невидані рукописи. Хай Уряд помилується своєю роботою.

Якщо промовчимо сьогодні – завтра мовчки спостерігатимемо, як горять наші книжки.

Початок акції: 4 лютого о 12-00

Місце акції: Кабінет Міністрів з боку вулиці Грушевського

Оксана Забужко
Петро Мацкевич
Андрій Курков
Леонід Фінкельштейн
Брати Капранови
Василь Шкляр
Лесь Подерев’янський
Олександр Афонін
Тимур Литовченко

Телефон оргкомітету: (044) 467-50-24

Hosted by uCoz

© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все…