ƒ≥йсно, частка украњнських книжок на украњнському ж ринку становить 5%, решта Ч рос≥йськ≥. ј ¤кщо зважити, що серед тих п'¤ти в≥дсотк≥в переважну б≥льш≥сть становл¤ть п≥дручники та в≥домч≥ брошури, реальна вага укрсучл≥ту стаЇ ц≥лком очевидною. якщо завтра в≥н зникне, н≥хто й не пом≥тить. ќкр≥м х≥ба що дек≥лькох нац≥онально стурбованих дивак≥в.

” чому причина? ѓх, власне, дв≥. ѕершу зазвичай по¤снюють важкою спадщиною комун≥стичного минулого: "≥нтернац≥онал≥зм" та —п≥лка письменник≥в ”–—– зробили все, щоб виробити в украњнц≥в ст≥йку огиду до украњнського слова. ƒругу варто теж шукати в минулому, але не такому далекому: дес¤ть рок≥в тому в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ було впроваджено низку п≥льг на книговиданн¤, зокрема, скасовано ѕƒ¬ на книжки. ¬≥дтод≥ книжкова галузь на п≥вн≥ч в≥д ѕост-¬олинського розвивалас¤ дивовижними темпами й дос¤гла р≥чного об≥гу в к≥лька м≥ль¤рд≥в (!) долар≥в. “епер н≥¤ких п≥дпор вона не потребуЇ, а наочний доказ цього ми можемо спостер≥гати на власн≥ оч≥ в будь-¤к≥й кињвськ≥й книгарн≥. “обто модерна кињвська книгарн¤ в≥д московськоњ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ майже н≥чим. ’≥ба що десь на почесному м≥сц≥ демонстративно стирчить поличка з в≥тчизн¤ною продукц≥Їю. –итуальна данина географ≥њ, не б≥льше.

Ќин≥ ситуац≥¤ вигл¤даЇ таким чином: рос≥йська книга дешевша за украњнську аналог≥чного жанру та пол≥граф≥чноњ ¤кост≥ приблизно вдв≥ч≥. ”сього лише тому, що звичайний наклад у –ос≥њ Ч дес¤ть тис¤ч прим≥рник≥в, а в ”крањн≥ Ч приблизно дв≥ тис¤ч≥. ¬насл≥док економ≥њ на видатках рос≥йська книжка маЇ перевагу за початковими умовами, ось кор≥нн¤ проблеми. ўо ж до художньоњ ¤кост≥, то тут, зв≥сно, можна сперечатис¤, хто ц≥кав≥ший читачев≥: ќксана «абужко чи “ет¤на “олста¤, ёр≥й јндрухович чи —аша —околов. Ћесь ѕодерв'¤нський чи ¬олодимир —орок≥н, ¬асиль Ўкл¤р чи ѕол≥на ƒашкова? ѕро це Ї сенс розмовл¤ти лише п≥сл¤ того, ¤к вони опин¤тьс¤ в р≥вних умовах. ≤ ще коли за¤вл¤ть про себе нов≥ украњнськ≥ л≥тератори, нараз≥ не ви¤влен≥ Ч бо мало надрукуватис¤, треба ще д≥йти до читача, ≥ це питанн¤ тих технолог≥й просуванн¤ й розкрутки л≥тературних ≥мен, ¤к≥ Ї нев≥д'Їмною складовою будь-¤кого сучасного книжкового ринку.  р≥м нашого. ѕоки що ж, за в≥дсутност≥ мовного та митного бар'Їр≥в, той украњнець, ¤кий ще не втратив звички читати, обираЇ не серцем, а кишенею.

“епер до сут≥ сучасного конфл≥кту. ƒ≥йсно, позатор≥к п≥д тиском нечисленноњ, але н≥бито авторитетноњ св≥домоњ громадськост≥ було скасовано 20-в≥дсотковий ѕƒ¬ на книжкову продукц≥ю. «в≥сно, повн≥стю проблеми це не вир≥шило, але певне пожвавленн¤ нам≥тилос¤. ѕринаймн≥ так≥ гравц≥, ¤к " альвар≥¤", "‘акт", " ритика", "‘ол≥о", "ј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√ј", "«елений пес", "Ћ≥ле¤ Ќ¬" визначили кожен свою н≥шу й пропонують щороку дек≥лька видавничих проект≥в, кожен ≥з ¤ких у ≥нш≥й крањн≥ став би под≥Їю нац≥онального масштабу. јле ринок, ¤кий заледве почав складатис¤, весь час тр¤се в≥д р≥зких рух≥в законодавц≥в та ур¤довц≥в. ќстанн≥й струс ставс¤ два м≥с¤ц≥ тому. ќдн≥Їю рукою п≥льги було подовжено до 2009 року й нав≥ть поширено на вс≥х, хто дотичний до книжковоњ справи: в≥д виробник≥в паперу до торг≥вельник≥в. ƒругою рукою в тому ж таки листопад≥ було прийн¤то «акон про бюджет на 2004 р≥к, статт¤ 80 ¤кого передбачаЇ "припиненн¤ д≥њ р¤ду норм де¤ких закон≥в дл¤ компенсац≥њ ризик≥в недоплат у бюджет", у тому числ≥ й п≥льги з ѕƒ¬ на книжки. ћ≥с¤ць по тому, 20 грудн¤, ¬ерховна –ада все ж таки в≥дновила п≥льги, але ви¤вл¤Їтьс¤, що н≥хто з видавц≥в тексту цього закону в руках не тримав.

Ќасл≥дки передбачити було легко. Ѕудь-¤кий б≥знесмен звик, що податковий ≥нспектор виходить ≥з "презумпц≥њ винност≥", з двох нормативних документ≥в, ¤к≥ суперечать один одному, в≥н гарантовано керуватиметьс¤ тим, ¤кий передбачаЇ б≥льш≥ надходженн¤ до бюджету, ≥ це не його провина, а ознака належного виконанн¤ службових обов'¤зк≥в. «а пов≥домленн¤м ”Ќ≤јЌ, у с≥чн≥ 30% книгарень зн¤ли з продажу украњнську продукц≥ю взагал≥, 40% торгували на св≥й ризик, решта зачинилис¤ на переобл≥к. ќдна директорка магазину, що належить до перших 30-ти в≥дсотк≥в, сказала мен≥: "’ай спершу з'¤сують, що вони прийн¤ли, а пот≥м ¤ буду р¤тувати украњнську книжку". ’ай хтось засуджуЇ цю ж≥нку, т≥льки не ¤: к≥лька рок≥в тому вона провела два тижн≥ в  ѕ« за схожих обставин, б≥льше не хоче. ћагазини вже два м≥с¤ц≥ не приймають товару, у видавництвах пан≥ка, ус≥ нов≥ проекти призупинено. «а оц≥нками орган≥затор≥в акц≥њ п≥д ст≥нами  абм≥ну, нав≥ть за найкращого сценар≥ю, тор≥шн≥ м≥с¤чн≥ обс¤ги виробництва й продажу вдастьс¤ в≥дновити не ран≥ше грудн¤ поточного року.

Ќав≥ть ¤кби припустити, що, починаючи з грудн¤, все було б зроблено, ¤к сл≥д Ч непорозум≥нн¤ владнали, роз'¤сненн¤ роз≥слали, громадськ≥сть заспокоњли Ч украњнський книжковий ринок усе одно в≥дреагував би пан≥кою. Ѕо будь-¤кий ринок, ≥ книжковий зокрема, Ч надто тонкий ≥ вразливий механ≥зм, щоби влаштовувати над ним так≥ експерименти. –инок плекають, немов ботан≥чний сад, ≥накше в≥н заростаЇ буд¤ками. ” нього не можна л≥зти екскаватором. ≈кскаватор краще залишити в тих часах, коли будували Ѕјћ ≥ „ј≈—.

ј тепер останн≥ цифри. —к≥льки передбачалос¤ отримати в бюджет в≥д н≥бито запровадженого (чи то н≥бито скасованого) ѕƒ¬? 15 млн. гривень. Ўален≥ грош≥! —к≥льки реально могли отримати в≥д ус≥х цих ненадрукованих ≥ непроданих книжок? «а п≥дсумками с≥чн¤ вже зрозум≥ло, що цифра т¤ж≥Ї до нул¤. —к≥льки передбачено новим бюджетом на п≥дтримку украњнськоњ книги? 150 млн. гривень. ƒозвольте одне запитанн¤: чи можна вважати так≥ д≥њ ур¤дових ф≥нансист≥в фахово спроможними? ¬≥дпов≥д≥ не треба.