Органiзатори та гостi мiжнародного “КиївКОНу-2003” взялися за тему “Спiраль вiкiв”. Оскiльки на стику минулого i майбутнього перебуває саме фантастика, яка дарує людству смiливi мрiї та iдеї, що поступово стають реальнiстю, то кому ж iншому, як не представникам фендому дати вiдповiдь на запитання, куди ж нині прямує людство!..

Перший з передбачених програмою семiнарiв – “Фантастична лiтература та розвиток iндивiдуальностi у III тисячолiттi” – провiв гiсть з Росiї, вiдомий фантаст Геннадiй Прашкевич, котрий для затравки згадав радянських фантастiв, що разом з iншими братами-письменниками сiяли “розумне, добре, вiчне” та виховували “нову людину”.

Щоправда, такий пiдхiд нагадує переконання одного з героїв фiльму “Москва сльозам не вiрить”, що через 20 рокiв не буде нiякого мистецтва, окрiм телебачення. Тепер всi згоднi, що найцiннiшою у свiтi є iнформацiя, а володiння iнформтехнологiями стає необхiдним атрибутом висококультурної людини. Тож навряд чи варто сподiватися, що в Iнтернетi зависатимуть тільки графомани та невiгласи, а витончена “елiта” читатиме лише паперовi книжки. Хоча хтозна… можливо, коли Франциск Скорина налагоджував книгодрукування, його теж поносили прихильники виключно рукописних iнкунабул!

Втiм, Геннадiй Прашкевич оцiнив доповiдь схвально. А також з несподiваною рiзкiстю накинувся на пострадянську фентезi: мовляв, її бурхливий розвиток — то взагалi помилка. Сперечатися з метром нiхто не став: не хотiлося затiвати лiтературну сварку.

Отут всiм присутнiм стало ну дуже весело, бо цього можна досягти єдиним способом: українцi мають зрадити одвiчний демократизм і розпочати свiтову панукраїнську “iмперiзацiю” — адже всi “мiжнароднi” мови функцiонували i функцiонують у межах колишнiх i нинiшнiх iмперiй.

Конференцiя-диспут за участю письменникiв-фантастiв i вчених “Альтернативна еволюцiя: куди рухається людство?..” мала значно песимiстичнiший характер.

Подiбний тон завдали вiдомий вiтчизняний бiолог, фахiвець у галузi генетики Вiталiй Кордюм i видатний український фантаст Володимир Савченко: погляди вченого та письменника виявилися напрочуд схожими. Це і серйозне занепокоєння теорiєю “золотого мiльярда”, яка вже втiлюється у життя, i можливiсть завдяки успiхам медицини, генетики й iнших наук продовжити (теоретично — до нескiнченностi) життя… насамперед диктаторiв, якi для досягнення мети не гребують нiякими засобами, i трактування жахливих подiй, починаючи iз “чорного вiвторка” у США, як початку III свiтової вiйни. Коротше, послухати їх, так справи людства — просто швах! Хоч зараз загортайся в коричневу ряднину i повзи у бiк цвинтаря… Хiба що добродiй Прашкевич спробував додати трохи оптимiзму, зауваживши, що у попереднiх катаклiзмах людство все ж вистояло, продемонструвавши неймовірну здатнiсть до виживання.

I на цьому семiнарi тривали нападки на сучасну масову лiтературу. I вченi, й письменники рiзко вiдiзвалися, наприклад, про популярнi серiї з життя цивiлiзацiї динозаврiв. Росiйськi гостi повiдомили про заходи, що вживаються росiйською науковою громадськiстю для популяризацiї “iстиних знань” iз цього напрямку. Українськi колеги поважно кивали: так, в нас теж варто було б вжити таких заходiв.

Коротше, можна зрозумiти, що найближчим часом почнеться боротьба iз “лженауковою” лiтературою, що всякi рiзнi фентезi будуть вiдкинутi на користь жорсткої НФ. Але це вже не фантастика. Це ми проходили за радянських часiв, коли, наприклад, твори Корнiя Чуковського критикували за “протиприроднiсть” шлюбу Мухи i Комара, а книжки про пригоди барона Мюнхгаузена вилучали з бiблiотек. Господи, куди йдемо!..

Єдиний веселий момент диспуту виник пiд час обговорення теми послань нащадкам: у якостi такого послання Василь Головачов запропонував закопати в землю… живого Геннадiя Прашкевича. Останній обурився: чому це мають закопувати саме його?.. Коротше, насамкiнець все звелося до обмiну жартами. Воно й недивно, бо перспективи i для людстка, i для лiтератури виявилися вельми невтiшними.