ЌагадаЇмо суть справи. Ќа думку фах≥вц≥в ≤нституту археолог≥њ ЌјЌ ”крањни, п≥д час спорудженн¤ автотраси ќдеса- ињв у зону буд≥вництва потрапили численн≥, дос≥ нев≥дом≥ археолог≥чн≥ обТЇкти. ќск≥льки археолог≥чна розв≥дка була виконана недбало, це мало згубн≥ насл≥дки Ч нищенн¤ археолог≥чноњ спадщини. –еакц≥¤ на статтю з боку шл¤хобуд≥вельник≥в зап≥знилас¤. јле зовс≥м тр≥шкиЕ

–≥ч у т≥м, що ми завчасно над≥слали статтю до ƒержавноњ служби автомоб≥льних дор≥г (”кравтодору) з проханн¤м прокоментувати њњ. Ќа жаль, ”кравтодор вчасно не скориставс¤ наданою можлив≥стю, зате через тиждень п≥сл¤ виходу матер≥алу до редакц≥њ ѕ≥ у над≥йшов лист заступника директора проектного ≥нституту ”крд≥продор ¬≥ктора ўербаченка.

“ам пов≥домл¤лос¤, що дл¤ передбаченн¤ у згаданому проект≥ дороги УпамТ¤ткоохоронних заход≥в по збереженню ≥сторико-культурноњ спадщиниЕ були укладен≥ в≥дпов≥дн≥ договори з –¤тувально-розв≥дувальною експедиц≥Їю Ќац≥онального музею ≥стор≥њ ”крањни, ¤каЕ працюЇ зг≥дно Уѕоложенн¤Ф, затвердженого директором Ќац≥онального музею ≥стор≥њ ”крањни ћ≥н≥стерства культури ”крањни в≥д 22 травн¤ 1992 року ≥ маЇ право на проведенн¤ памТ¤ткоохоронних досл≥дженьФ. ѕ≥дкреслювалос¤, що за результатами зв≥т≥в ц≥Їњ експедиц≥њ ”крд≥продор отримав необх≥дн≥ погодженн¤ в≥д державних обласних орган≥в охорони культурноњ спадщини до проекту реконструкц≥њ автотраси. Ќаприк≥нц≥ зазначалос¤, що викладена в статт≥ УЅезц≥нь Ч завтовшки п≥вметриФ ≥нформац≥¤ Уне обірунтована ≥ не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥Ф.

“ака в≥дпов≥дь нас абсолютно не задовольнила. ѕо-перше, складалос¤ враженн¤, що фах≥вц≥ ¤к ”кравтодору, так ≥ ”крд≥продору нав≥ть не п≥дозрюють про ≥снуванн¤ «акону Уѕро охорону культурноњ спадщиниФ, в ¤кому, по-перше, обТЇкти ≥сторичноњ та археолог≥чноњ спадщини ч≥тко розр≥знен≥ (до останн≥х в≥днос¤тьс¤ городища, кургани, залишки стародавн≥х поселень, про ¤к≥ саме йшлос¤ у статт≥ ѕ≥ у), а по-друге, зазначаЇтьс¤, що дозв≥л на проведенн¤ археолог≥чних роб≥т надаЇтьс¤ за на¤вност≥ у виконавц¤ роб≥т Унеобх≥дного квал≥ф≥кац≥йного документа (в≥дкритого листа), виданого ≤нститутом археолог≥њФ ЌјЌ” Ч а про необх≥дн≥сть мати в≥дкритий лист шл¤хобуд≥вельники теж не мають у¤ви.

 оротше, було схоже, що ”кравтодор та ≤нститут археолог≥њ просто не чують одне одногоЕ а може, не бажають чути. јби бодай ¤кось залагодити конфл≥кт, п≥сл¤ нетривалого листуванн¤ була орган≥зована зустр≥ч заступника начальника управл≥нн¤ науково-техн≥чноњ пол≥тики ”кравтодору ќлександра  рижановського, заступника директора ”крд≥продору ¬≥ктора ўербаченка та заступника директора ≤нституту археолог≥њ ƒениса  озака, на ¤ку любТ¤зно запросили журнал≥ста ѕ≥ у.

јле б≥да не т≥льки в цьому: конфл≥ктуюч≥ сторони апелюють до абсолютно р≥зних ≥нстанц≥й! ƒл¤ прикладу в≥зьмемо ќдеську область. Ўл¤хобуд≥вельники уклали з ”правл≥нн¤м охорони обТЇкт≥в культурноњ спадщини при ќдеськ≥й облдержадм≥н≥страц≥њ ”году в≥д 11.08.2003 р. є7 про виконанн¤ роб≥т по охоронним археолог≥чним розкопкам та досл≥дженн¤м памТ¤ток археолог≥њ, ¤к≥ потрапл¤ють у смугу в≥дводу при реконструкц≥њ дороги ќдеса- ињв. ¬арт≥сть цих роб≥т була оц≥нена у 306,2 тис. грн. яка ж саме орган≥зац≥¤ виконуватиме археолог≥чн≥ роботи (≥ що це будуть за роботи), шл¤ховики не знають, бо виб≥р виконавц¤ археолог≥чних роб≥т закон покладаЇ на плеч≥ облуправл≥нн¤ охорони обТЇкт≥в культурноњ спадщини Ч тим б≥льше, шл¤ховики дос≥ не мають перел≥ку охоронюваних археолог≥чних територ≥й. ƒо реч≥, шл¤хобуд≥вельники спростували свою причетн≥сть до найму у ¤кост≥ виконавц¤ археолог≥чних роб≥т ќлега Ѕ≥тковського, некомпетентною д≥¤льн≥стю котрого так обурюЇтьс¤ ƒенис  озак.

« ≥ншого боку, склалос¤ не дуже приЇмне враженн¤ щодо невм≥нн¤ археолог≥в не т≥льки грамотно написати закон, а й узгодити його з ≥ншими нормативними актами, а також в≥дсто¤ти власну точку зору. јдже неузгоджен≥сть ≥ терм≥нолог≥њ, ≥ окремих положень «акону Уѕро охорону культурноњ спадщиниФ з терм≥нолог≥Їю та положенн¤ми ≥нших нормативних акт≥в справд≥ маЇ м≥сце. “а й ¤кби не публ≥кац≥¤ в ѕ≥ у, зустр≥ч ƒениса  озака з ќлександром  рижановським та ¬≥ктором ўербаченком навр¤д чи в≥дбулас¤ бЕ ≤ це при тому, що директор ≤нституту археолог≥њ ѕетро “олочко Ї народним депутатом Ч тобто, маЇ можлив≥сть особисто лоб≥ювати фахов≥ ≥нтереси на найвищому законодавчому р≥вн≥!

ћ≥ж тим, з метою розвТ¤занн¤ конфл≥кту ¤вно напрошуЇтьс¤ необх≥дн≥сть зад≥¤нн¤ третьоњ ≥нстанц≥њ Ч ћ≥н≥стерства культури та мистецтв: адже саме ћ≥нкультури п≥дпор¤дкована ƒержавна служба охорони культурноњ спадщини та њњ обласн≥ управл≥нн¤! ѕоки що це м≥н≥стерство не в≥дреагувало на публ≥кац≥ю жодним чином.

ј прив≥д замислитис¤ справд≥ Ї. јдже, ¤к уточнив ƒенис  озак, на територ≥њ ќдеськоњ област≥ орган≥зац≥¤, нев≥домо ким найн¤та дл¤ проведенн¤ археолог≥чних роб≥т, проіавила курган ск≥фськоњ доби, розташований у Ўир¤Ївському район≥ за 2 км п≥вн≥чн≥ше с. –ева. ѕовторюЇмо, археологи мають п≥дстави вважати, що це не Їдина пропущена у смуз≥ траси знах≥дка Ч просто в ќдеськ≥й област≥ цим курганом терм≥ново вз¤вс¤ вивчати обласний в≥дд≥л ≤нституту археолог≥њ, а у ћиколањвськ≥й,  ≥ровоградськ≥й та „еркаськ≥й област¤х займатис¤ УзакопаноюФ спадщиною нема кому. ≤нформац≥њ про обТЇкти археолог≥њ, що потрапл¤ють в зону буд≥вництва, зв≥дти год≥ й чекатиЕ

“аким чином, ≤нститут археолог≥њ з одного боку й ”кравтодор Ч з ≥ншого поки що залишились кожен при своњй правд≥. ѕ≥дрозд≥ли ж ћ≥нкультури поки що залишаютьс¤ поза кол≥з≥Їю. ™диним позитивним моментом можна вважати хай непевний, але все ж початок д≥алогу м≥ж ними. —под≥ваЇмось, згодом вони таки обТЇднають своњ зусилл¤ заради збереженн¤ безц≥нноњ дл¤ народу ”крањни памТ¤т≥ предк≥в.