Тимур Литовченко
Серця Данків
Авангардна постановка
за мотивами оповідання Максима Горького "Стара Ізергіль" в обробці,
пристосованій до поточної ситуації в Україні
Прохолодний березень 2006 року напередодні парламентських виборів.
Похмурий Київ, вкритий плямами брудно-сірого снігу.
Розфарбований помаранчевими, блакитними, рожевими, червоними, зеленими, синіми (і таке інше) кольорами Майдан Незалежності оточений з усіх боків сумними тінями забутих комуністичних предків.
В тилу монумента Незалежності, на верхівці якого примостилась Стара Ізергіль, вишикувались три ошатні халупки.
Перед монументом вирує розлючений електорат.
Голоси з натовпу:
— Данко! Дан-ко-о-о!..
— Данко, трясця твоїй матері, де ти провалився?!
— Ми стомились!
— Ми не знаємо, куди йти!
— Вкажи нам дорогу, сучий потрох!..
У супроводі джипу з охороною до монумента під’їжджає чорний "бумер", з нього виходить Данко.
Електорат:
— Данко, куди нам іти?!
Данко:
— Ой, як я втомився від передвиборчої агітації!.. Йдіть на хрін.
Електорат (здивовано):
— Куди-куди?!
Данко:
— На хрін, сказав!!!
Входить до першої халупки — під червоною фінською металочерепицею, з невеличким блакитним басейном, сауною, більярдом та іншими принадами скромного життя.
Стара Ізергіль:
— Ги-ги-ги!.. Програє вибори, ото й лається.
Електорат:
— Не кумкай! Він обіцяв…
Стара Ізергіль (поплескуючи по стовпу, на якому сидить):
— Дурні! Погляньте, який в мене рейтинг! І чи такий у нього?!
Електорат (здивовано):
— У-у-у…
В супроводі ескорту до монумента під’їжджає чорний "лінкольн", з нього виходить Данко-2, оточений хижою зграєю радників.
Електорат:
— Данко-два, куди нам іти?!
Данко-2:
— На хрін пішли, на хрін… Під ногами тільки плутаєтесь!
Електорат (здивовано):
— Шо-о-о?!
Данко-2:
— Куряче капшо!..
Входить до другої халупки — що під стріхою з золотої соломи, з крихітними срібними віконцями, криваво-діамантовими дверцятами та ін.
Стара Ізергіль:
— Ги-ги-ги!.. І його рейтингу до мого далеко не дістати!..
Електорат:
— Ми любимо тебе, Ізергіль!..
Патрульований десятком вертольотів у повітрі й танковим батальйоном на землі, до монумента під’їжджає реставрований смарагдовий "кадилак" 1965 року випуску, інкрустований білою платиною, з нього ліниво виходить Данко-3.
Електорат (миттю забувши про Ізергіль):
— Данко-три, куди нам іти?!
Данко-3:
— Набридло, стерво… Вибори завершились, тому йдіть на хрін!
Електорат (розчаровано):
— Все на хрін і на хрін…
— Зневірились!
— Засліпли!
— Змерзли, без газу!
— Рятуй!..
Данко-3:
— Газ?! Ща буде, в натурі…
Обертається до електорату спиною, пускає газ.
Електорат:
— Фу-у-у-у!..
Прямує до третьої халупки — схованої за сучасними охоронними системами настільки вдало, що не розібрати нічого, окрім таблички: "Оффшорна зона. Стороннім вхід заборонено, стріляємо на ураження без попереджень!"
Стара Ізергіль:
— Ги-ги!.. Політичні клони!..
Данко-3 (не дійшовши КПП на вході в будинок, жваво):
— Хто це тут клоун?!
Данко і Данко-2 (миттю повискакувавши зі своїх хатинок):
— Це ми — клоуни, чи шо?!
Стара Ізергіль:
— Ги-ги-ги!..
Електорат:
— Данки, сучі діти, скажіть нарешті, куди йти?!
— Нам темно!
— Морозно!..
Данко:
— Це все вона!
Данко-2:
— Без сумніву — бо не ми ж?!
Данко-3:
— Вона газ викрадає, точно!..
Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):
— Вона!!!
Стара Ізергіль:
— Ги-ги-ги!..
Данко, Данко-2 і Данко-3 відкривають газову засувку, що непомітно причаїлась біля підніжжя монументу. З верхівки стовпа у небо вдаряє факел полум’я. Жахливо леметуючи, Стара Ізергіль шкереберть несеться у Космос.
Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):
— Низько пішла — мабуть, на дощ…
Перша половина електорального натовпу:
— Ги-ги-ги!..
Друга половина електорального натовпу:
— Данко, факел не гріє і світить слабко — ми не бачимо, куди йти!
Данко:
— Сліпі йолопи!
Данко-2:
— Шоб вам повилазило!..
Данко-3 (до Данка-2):
— А їм і так повилазило…
Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):
— Ги-ги-ги!..
Електорат (дружно):
— Куди йти, бахури чортові?!
Данко роздирає груди Данку-2, вириває звідти серце й затиснувши його в кулаці, гордовито здіймає над головою.
Данко-2 роздирає груди Данку-3, вириває звідти серце й затиснувши його в кулаці, гордовито здіймає над головою.
Данко-3 роздирає груди Данку, вириває звідти серце й затиснувши його в кулаці, гордовито здіймає над головою.
Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):
— Чого не зробимо для електорату!..
Голос Старої Ізергіль (з ближнього Космосу):
— Клонами були, є та будете!..
Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):
— Цить!!! Нехай наші серця світять людям…
Данко, Данко-2 і Данко-3 дружно падають на майданську бруківку, продовжуючи стискати палаючі серця в кулаках.
Електорат (дружно):
— Тьху!..
Плює, кидає бюлетені для голосування в урни та інші судини для сміття й розходиться по домівках.
Хвиля слини накриває Данків.
Та вони миттю спливають на поверхню.
Всі троє.
Хвиля заносить Данків до парламенту.
Усіх трьох.
За мить туди ж падає метеором Стара Ізергіль з підсмаженими кучерями.
З-під купола лунають зойки, звуки жорстокої бійки.
Електорат (з домівок):
— О-о-ох!..
Біля підніжжя монумента Незалежності три серця шкварчать, дотлівають й розпльовують довкола холодні фосфоричні бризки.
Завіса
22 лютого 2006 р., Київ
© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все… |