Тимур Литовченко

Серця Данків

Авангардна постановка
за мотивами оповідання Максима Горького "Стара Ізергіль" в обробці,
пристосованій до поточної ситуації в Україні

Прохолодний березень 2006 року напередодні парламентських виборів.

Похмурий Київ, вкритий плямами брудно-сірого снігу.

Розфарбований помаранчевими, блакитними, рожевими, червоними, зеленими, синіми (і таке інше) кольорами Майдан Незалежності оточений з усіх боків сумними тінями забутих комуністичних предків.

В тилу монумента Незалежності, на верхівці якого примостилась Стара Ізергіль, вишикувались три ошатні халупки.

Перед монументом вирує розлючений електорат.

Голоси з натовпу:

— Данко! Дан-ко-о-о!..

— Данко, трясця твоїй матері, де ти провалився?!

— Ми стомились!

— Ми не знаємо, куди йти!

— Вкажи нам дорогу, сучий потрох!..

У супроводі джипу з охороною до монумента під’їжджає чорний "бумер", з нього виходить Данко.

Електорат:

— Данко, куди нам іти?!

Данко:

— Ой, як я втомився від передвиборчої агітації!.. Йдіть на хрін.

Електорат (здивовано):

— Куди-куди?!

Данко:

— На хрін, сказав!!!

Входить до першої халупки — під червоною фінською металочерепицею, з невеличким блакитним басейном, сауною, більярдом та іншими принадами скромного життя.

Стара Ізергіль:

— Ги-ги-ги!.. Програє вибори, ото й лається.

Електорат:

— Не кумкай! Він обіцяв…

Стара Ізергіль (поплескуючи по стовпу, на якому сидить):

— Дурні! Погляньте, який в мене рейтинг! І чи такий у нього?!

Електорат (здивовано):

— У-у-у…

В супроводі ескорту до монумента під’їжджає чорний "лінкольн", з нього виходить Данко-2, оточений хижою зграєю радників.

Електорат:

— Данко-два, куди нам іти?!

Данко-2:

— На хрін пішли, на хрін… Під ногами тільки плутаєтесь!

Електорат (здивовано):

— Шо-о-о?!

Данко-2:

— Куряче капшо!..

Входить до другої халупки — що під стріхою з золотої соломи, з крихітними срібними віконцями, криваво-діамантовими дверцятами та ін.

Стара Ізергіль:

— Ги-ги-ги!.. І його рейтингу до мого далеко не дістати!..

Електорат:

— Ми любимо тебе, Ізергіль!..

Патрульований десятком вертольотів у повітрі й танковим батальйоном на землі, до монумента під’їжджає реставрований смарагдовий "кадилак" 1965 року випуску, інкрустований білою платиною, з нього ліниво виходить Данко-3.

Електорат (миттю забувши про Ізергіль):

— Данко-три, куди нам іти?!

Данко-3:

— Набридло, стерво… Вибори завершились, тому йдіть на хрін!

Електорат (розчаровано):

— Все на хрін і на хрін…

— Зневірились!

— Засліпли!

— Змерзли, без газу!

— Рятуй!..

Данко-3:

— Газ?! Ща буде, в натурі…

Обертається до електорату спиною, пускає газ.

Електорат:

— Фу-у-у-у!..

Прямує до третьої халупки — схованої за сучасними охоронними системами настільки вдало, що не розібрати нічого, окрім таблички: "Оффшорна зона. Стороннім вхід заборонено, стріляємо на ураження без попереджень!"

Стара Ізергіль:

— Ги-ги!.. Політичні клони!..

Данко-3 (не дійшовши КПП на вході в будинок, жваво):

— Хто це тут клоун?!

Данко і Данко-2 (миттю повискакувавши зі своїх хатинок):

— Це ми — клоуни, чи шо?!

Стара Ізергіль:

— Ги-ги-ги!..

Електорат:

— Данки, сучі діти, скажіть нарешті, куди йти?!

— Нам темно!

— Морозно!..

Данко:

— Це все вона!

Данко-2:

— Без сумніву — бо не ми ж?!

Данко-3:

— Вона газ викрадає, точно!..

Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):

— Вона!!!

Стара Ізергіль:

— Ги-ги-ги!..

Данко, Данко-2 і Данко-3 відкривають газову засувку, що непомітно причаїлась біля підніжжя монументу. З верхівки стовпа у небо вдаряє факел полум’я. Жахливо леметуючи, Стара Ізергіль шкереберть несеться у Космос.

Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):

— Низько пішла — мабуть, на дощ…

Перша половина електорального натовпу:

— Ги-ги-ги!..

Друга половина електорального натовпу:

— Данко, факел не гріє і світить слабко — ми не бачимо, куди йти!

Данко:

— Сліпі йолопи!

Данко-2:

— Шоб вам повилазило!..

Данко-3 (до Данка-2):

— А їм і так повилазило…

Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):

— Ги-ги-ги!..

Електорат (дружно):

— Куди йти, бахури чортові?!

Данко роздирає груди Данку-2, вириває звідти серце й затиснувши його в кулаці, гордовито здіймає над головою.

Данко-2 роздирає груди Данку-3, вириває звідти серце й затиснувши його в кулаці, гордовито здіймає над головою.

Данко-3 роздирає груди Данку, вириває звідти серце й затиснувши його в кулаці, гордовито здіймає над головою.

Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):

— Чого не зробимо для електорату!..

Голос Старої Ізергіль (з ближнього Космосу):

— Клонами були, є та будете!..

Данко, Данко-2 і Данко-3 (хором):

— Цить!!! Нехай наші серця світять людям…

Данко, Данко-2 і Данко-3 дружно падають на майданську бруківку, продовжуючи стискати палаючі серця в кулаках.

Електорат (дружно):

— Тьху!..

Плює, кидає бюлетені для голосування в урни та інші судини для сміття й розходиться по домівках.

Хвиля слини накриває Данків.

Та вони миттю спливають на поверхню.

Всі троє.

Хвиля заносить Данків до парламенту.

Усіх трьох.

За мить туди ж падає метеором Стара Ізергіль з підсмаженими кучерями.

З-під купола лунають зойки, звуки жорстокої бійки.

Електорат (з домівок):

— О-о-ох!..

Біля підніжжя монумента Незалежності три серця шкварчать, дотлівають й розпльовують довкола холодні фосфоричні бризки.

Завіса

22 лютого 2006 р., Київ



Hosted by uCoz

© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все…