якщо судити за цим критер≥Їм, то сучасну ”крањну, швидше за все, можна квал≥ф≥кувати ¤к Упац≥Їнта, що одужуЇФ. ќдн≥Їю з ознак нашого Уодужанн¤Ф Ї щор≥чний  ињвський м≥ський фестиваль д≥тей та молод≥ з функц≥ональними обмеженн¤ми Уѕов≥римо у себеФ, ¤кий за 13 рок≥в ≥снуванн¤ пройшов довгий та складний шл¤х становленн¤.

≤де¤ проведенн¤ фестивалю виникла в ќлександра  узьменка, котрий прот¤гом багатьох рок≥в очолював  ињвський м≥ський центр соц≥альних служб дл¤ молод≥ ≥ з ¤ким мен≥ свого часу довелос¤ познайомитись. ўе у 1989 р. ќлександр јнатол≥йович в≥дв≥дав фестиваль д≥тей-≥нвал≥д≥в у ћоскв≥. јле там орган≥затори збирали д≥тей по групах ≥нвал≥дност≥, тож вони не сп≥лкувалис¤ м≥ж собою.

÷е ќлександров≥  узьменку не сподобалось: на його думку, важливо звести д≥тей разом, причому не т≥льки д≥точок з р≥зними захворюванн¤ми, але й здорових д≥тей Ч волонтер≥в. ¬ажливо, щоб вони зробили крок назустр≥ч одне одному ≥ почали в≥льно сп≥лкуватис¤, бо т≥льки це Ї передумовою соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ ≥нвал≥да, що перестаЇ почуватис¤ н≥кому непотр≥бним. « ≥ншого боку, на думку ќлександра  узьменка, в≥дбуваЇтьс¤ соц≥альна адаптац≥¤ здорових д≥тей, що вчатьс¤ не просто жал≥ти обд≥лених долею, але активно допомагати њм, жити й д≥¤ти разом ≥з ними.

 ≥льк≥сть учасник≥в на вс≥х етапах була чималою Ч 1,5 тис. д≥тей. ќск≥льки виробити Їдин≥ критер≥њ оц≥нки дл¤ вс≥х д≥тей, що мають р≥зн≥ вади розвитку, просто неможливо, вони змагаютьс¤ у 8-ми ном≥нац≥¤х. ƒо того ж, новинкою тор≥шнього фестивалю став розпод≥л учасник≥в на дв≥ в≥ков≥ категор≥њ. ≤ все одно жур≥ мало велик≥ труднощ≥, оц≥нюючи представлен≥ на його розсуд роботи, багато з ¤ких були позначен≥ печаткою справжнього таланту Ч нехай вибачать мен≥ ц≥ слова незгодн≥ представники УздоровоњФ читацькоњ аудитор≥њ.

«в≥сно, це не означаЇ, що колись нин≥шн≥ д≥ти-учасники стануть справжн≥ми майстрами мистецтв: орган≥затори фестивалю не мають такоњ мети. √оловне Ч дати д≥т¤м-≥нвал≥дам шанс пов≥рити, що вони принаймн≥ не г≥рш≥ в≥д ≥нших. « ≥ншого боку, юн≥ волонтери, що допомагають однол≥ткам з вадами розвитку, теж бачать це. ≤ насамк≥нець в≥дбуваЇтьс¤ те, що з обивательськоњ точки зору Ї повним нонсенсом: межа м≥ж обома групами д≥тей повн≥стю зникаЇЕ

ўо ж до ≥нших прац≥вник≥в самих соц≥альних служб, то й њх повною м≥рою можна назвати добровольц¤ми-подвижниками. Ѕагато з них пройшли волонтерську школу Ч ¤к, наприклад, Ћюдмила ѕ≥л¤вська, котра розпов≥дала мен≥ про фестиваль 2003-го року.  р≥м того, багато з них маЇ за плечима школу —ѕќ а Ч адже саме ц¤ молод≥жна орган≥зац≥¤ скаутського штибу не т≥льки постачала волонтер≥в дл¤ роботи з д≥тьми-≥нвал≥дами, але й упродовж багатьох рок≥в була безпосередньо причетною до проведенн¤ фестивалю.

—ѕќ  Ч —оюзом дит¤чих та юнацьких орган≥зац≥й, члени ¤кого спов≥дують скаутськ≥ принципи. Ќазва —оюзу Ї абрев≥атурою сл≥в, що виражають основоположн≥ ≥деали орган≥зац≥њ: У—амостiйнiсть, ѕор¤днiсть, ќптимiзм,  мiтливiстьФ.

“ож зрозум≥ло, що за формальним визначенн¤м прац≥вники соц≥альних служб Ч це звичайн≥ м≥ськ≥ чиновникиЕ ’оча ¤зик не повертаЇтьс¤ назвати чиновниками молодих людей, симпатичних, усм≥хнених ≥ надзвичайно енерг≥йних. Ќу, а в≥дносну вбог≥сть зарплатн≥ тут намагаютьс¤ компенсувати можлив≥стю особистого розвитку: прац≥вники служби можуть опанувати ≥ноземн≥ мови, зак≥нчити ще один вуз, поступити до асп≥рантури. Ќезвичайн≥ ¤к на сьогодн≥ ц≥л≥, чи не так?..

”с≥ люди родом з дитинства, кожен Ї дит¤м своњх батьк≥в. јле ¤к не схож≥ вс≥ причетн≥ до орган≥зац≥њ фестивалю Уѕов≥римо у себеФ на тих, хто просто-таки ударними темпами вт¤гнувс¤ у трив≥альну боротьбу за хл≥б насущний! ≤ нехай ц≥ слова здаватимутьс¤ декому надто високими, але ¤кщо таких людей в ”крањн≥ дедал≥ б≥льшаЇ, в нас Ї над≥¤ на краще майбутнЇ.