5 лютого 1928-го р. можна вважати "другим днем народженн¤" дл¤ ц≥лого класу корисних орган≥чних речовин Ч в≥там≥н≥в. —аме цього дн¤ англ≥йськими х≥м≥ками було доведено, що натуральн≥, штучн≥ та синтетичн≥ в≥там≥ни мають ≥дентичну структуру ≥ не зважаючи на те, що виробл¤ютьс¤ вони р≥зними шл¤хами, але попри це над≥лен≥ однаковими властивост¤ми й активн≥стю. —л≥дом за тим англ≥йськ≥ л≥кар≥ зробили висновок про те, що в≥там≥н D можна продукувати штучно.

¬≥дтод≥ медицина, фармацевтична промислов≥сть ≥ торг≥вл¤ л≥ками почали дружно намагатис¤ здолати проблему нестач≥ в≥там≥н≥в у продуктах харчуванн¤, можна сказати, у св≥товому масштаб≥. Ќе секрет, що деф≥цит в≥там≥н≥в в орган≥зм≥ спричин¤Ї розлади й захворюванн¤ р≥зноњ т¤жкост≥, в≥д елементарноњ, на перший погл¤д ц≥лком звичайноњ втоми ≥ зниженн¤ здатност≥ орган≥зму опиратис¤ ≥нфекц≥¤м до цинги та рах≥ту. “ож у т≥ далек≥ роки навр¤д чи хтось м≥г мати сумн≥ви щодо обраноњ мети.

 ислота аскорб≥новаЕ в≥д≥граЇ важливу роль у життЇд≥¤льност≥ орган≥змуЕ ќрган≥зм людини не здатен сам синтезувати в≥там≥н —Е Ќестача чи в≥дсутн≥сть його призвод¤ть до розвитку г≥по- чи ав≥там≥нозу (цинги).

ƒраже "”ндев≥т"Е «астосовують дл¤ покращенн¤ обм≥нних процес≥в ≥ загального стану в ос≥б середнього та л≥тнього в≥ку. ѕризначають всередину п≥сл¤ њж≥ у проф≥лактичних ц≥л¤хЕ

ƒраже "√ендев≥т"Е ѕризначають ж≥нкам у пер≥од ваг≥тност≥ й годуванн¤Е

Ќе все так просто ≥ з "аскорб≥нкою" Ч в≥там≥ном —. ¬и¤вл¤Їтьс¤, його надлишок пог≥ршуЇ переб≥г де¤ких ≥нфекц≥йних та алерг≥чних захворювань, ревматизму, п≥двищуЇ згортуван≥сть кров≥, внасл≥док чого можуть виникати тромби, подразнюЇ слизову шлунково-кишкового тракту.

‘окус пол¤гаЇ в тому, що передозувати в≥там≥ни, отриман≥ з будь-¤кою рослинною њжею, дуже складно, в той час ¤к передозувати "синтетику" навпаки дуже просто Ч це ж звичайн≥с≥ньк≥ л≥ки! ≤ про це варто памТ¤тати, коли дивишс¤ черговий рекламний ролик про новий в≥там≥нний комплекс дл¤ вс≥Їњ родини, завд¤ки ¤кому в≥дновлюЇтьс¤ баланс орган≥зму й нав≥ть покращуютьс¤ розумов≥ властивост≥ д≥тей! ≤нод≥ звертають увагу на ту обставину, що л≥пше приймати штучн≥ в≥там≥ни з м≥неральними добавками Ч тод≥ вони краще засвоюютьс¤. ћожливо. јле насамперед варто памТ¤тати, що найл≥пшою "коморою" в≥там≥н≥в усе ж Ї р≥зноман≥тна рослинн≥сть, овоч≥, фрукти та ¤годи. якщо все ж виникаЇ потреба приймати в≥там≥нн≥ препарати, краще спиратис¤ на приписи л≥кар≥в, н≥ж на сл≥пу вдачу чи телерекламу.

Ч Ќасамперед, синтетичн≥ в≥там≥ни йдуть на ¤кихось нос≥¤х. Ќайчаст≥ше це р≥зноман≥тн≥ х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ ускладнюють процес засвоЇнн¤ активноњ частини препарату Ч в≥там≥ну. “ак, де¤к≥ синтетичн≥ в≥там≥ни засвоюютьс¤ в доз≥ 1-5% в≥д прийн¤тоњ, решта Ч це баласт, ¤кий здатен викликати сенсиб≥л≥зац≥ю орган≥зму, небажан≥ алерг≥чн≥ ба нав≥ть токсичн≥ реакц≥њ. ƒо того ж йдетьс¤ не лише про засвоювану частку того чи ≥ншого в≥там≥ну. ѕитанн¤ в тому, ¤коњ к≥лькост≥ в≥там≥ну орган≥зм потребуЇ?..

Ч ™, але ж методика довол≥ дорога, отже, в≥там≥ни прописуютьЕ просто про вс¤к випадок. ¬ л≥кар≥в нав≥ть побутувала фраза: "Ќе знаЇш, що призначити Ч призначай в≥там≥ни!"

Ч ” натуральних продуктах все наст≥льки збалансоване, що орган≥зм засвоњть саме потр≥бну к≥льк≥сть в≥там≥н≥в, м≥нерал≥в та ≥нших речовин, тож передозуванн¤ майже неможливе.  оли ж йдетьс¤ про синтетичн≥ в≥там≥ни, ц≥лком можливий розвиток дисбалансу, насл≥дки ¤кого непередбачуван≥.  р≥м того, де¤к≥ в≥там≥ни несум≥сн≥ м≥ж собою або з ≥ншими препаратами Ч але нев≥домо, чи враховуЇ цю особлив≥сть виробник пол≥в≥там≥н≥в, в≥там≥нних комплекс≥в або л≥кар, що призначаЇ в≥там≥ни "про вс¤к випадок".

Ч  оли призначають, наприклад, ≥нТЇкц≥њ одразу в≥там≥н≥в ¬1 ≥ ¬6, то њх вколюють р≥зними шприц¤ми у р≥зн≥ с≥дниц≥ Ч але ж не зм≥шують, бо реакц≥њ можуть бути непередбачуван≥. ЌемаЇ й р≥дких пол≥в≥там≥нних препарат≥в Ч т≥льки у таблетках! ѕроте що в≥дбуваЇтьс¤ з таблетками у шлунку п≥сл¤ ковтанн¤, ¤ не в≥дпов≥м.

Ч «азвичай вважаЇтьс¤, що в≥там≥ни нешк≥длив≥. ѕроте надм≥рне використанн¤ одного чи дек≥лькох в≥там≥н≥в може спричинити в≥дносну нестачу ≥нших важливих речовин. ј велик≥ дози ус≥х м≥неральних речовин, жиророзчинних та де¤ких водорозчинних в≥там≥н≥в Ї токсичними. ÷е досить жорстка думка ≈ндрю „еттл≥, автора книги "ѕроблемн≥ л≥ки", п≥дтверджена багатьма ≥ншими джерелами. ≤ ¤ з ним повн≥стю сол≥дарна.

ўо ж до конкретних препарат≥в, то в≥там≥н ј не можна приймати ваг≥тним ж≥нкам, хворим на хрон≥чний нефрит, панкреатит тощо. ¬≥там≥н D протипоказаний при призначенн≥ глюкокортикоњд≥в, при активному туберкульоз≥ леген≥в, виразц≥ шлунку, гострих ≥ хрон≥чних захворюванн¤х печ≥нки. ¬≥там≥н ≈ Ч при кард≥осклероз≥ й ≥нфаркт≥ м≥окарду. ј про в≥там≥н — ¬и навр¤д чи знаЇте усе.

Ч ¬елик≥ дози аскорб≥новоњ кислоти спри¤ють утворенню камен≥в у нирках, а передозуванн¤ в≥там≥ну — промислового виробництва може викликати нав≥ть псих≥чн≥ порушенн¤. я казала про несум≥сн≥сть Ч так от, аскорб≥нова кислота несум≥сна з сал≥цилатами.

Ч ѕригадайте, ¤к часто, особливо п≥д час грипу призначають в≥там≥н — разом з асп≥рином Ч тобто, з ацетилсал≥циловою кислотою. ј вони ж несум≥сн≥.

Ч ÷¤ думка базуЇтьс¤ на факт≥, що недоњданн¤ ¤к таке й нестача в≥там≥н≥в зокрема негативно впливаЇ на розвиток мозку та розумов≥ функц≥њ. «в≥дси висновок: п≥дгодуй мозок в≥там≥нами Ч порозумн≥шаЇш! јле конкретними фактами це не п≥дтверджуЇтьс¤.

Ч ћи вже рок≥в 15 л≥куЇмо наших хворих без застосуванн¤ будь-¤ких в≥там≥нних препарат≥в, хоча печ≥нка в них уражена майже завжди, особливо коли йдетьс¤ про в≥русний гепатит. ≤ при цьому в них стало набагато менше алерг≥йних ≥ токсичних реакц≥й.

«розум≥йте: аби подолати деф≥цит в≥там≥н≥в у њж≥, потр≥бно покращувати ¤к≥сть продукт≥в харчуванн¤, а не ковтати п≥гулки. ќтже, це насамперед не медична, а соц≥ально-економ≥чна проблема. Ћюди ж намагаютьс¤ штучно медикал≥зувати њњ, не ч≥паючи економ≥чних та соц≥альних корен≥в проблеми. ” британському пос≥бнику по медикаментах дл¤ споживач≥в п≥дкреслюЇтьс¤, що "таблетки пол≥в≥там≥н≥в мають ц≥нн≥сть головним чином дл¤ виробник≥в" (Oxford University Press, 1990, p.105).

¬≥там≥ни Ч низькомолекул¤рн≥ орган≥чн≥ сполуки, б≥льш≥сть ¤ких не синтезуЇтьс¤ в людському орган≥зм≥, а надходить ззовн≥ з њжею та ви¤вл¤Ї б≥оактивн≥сть у малих дозах. –оль в≥там≥н≥в Ч у найповн≥шому, найеконом≥чн≥шому використанн≥ корисних речовин, що м≥ст¤тьс¤ в њж≥. ¬≥там≥ни синтезуютьс¤ у кл≥тинах ≥ тканинах рослин, б≥льш≥сть з них пов'¤зана з б≥лковими нос≥¤ми. «азвичай у рослинах знаход¤тьс¤ у вигл¤д≥ пров≥там≥н≥в Ч це найпридатн≥ша дл¤ використанн¤ орган≥змом форма.