¬еликий У ≥отський розводФ?!

Ќевже ≥ справд≥ хтось вир≥шив нагр≥ти руки на торг≥вл≥ УбруднимиФ квотами, л¤каючи людство Упарниковим ефектомФЕ

≤снуЇ думка, що спочатку на тл≥ науково-техн≥чноњ революц≥њ, дал≥ шаленого прогресу пост≥ндустр≥ального, а тепер ≥ ≥нформац≥йного сусп≥льства люди усе б≥льше дов≥р¤ють р≥зноман≥тним науковим теор≥¤м, зовс≥м забуваючи, що до кожноњ з них ≥снуЇ сво¤ теор≥¤-антипод. —л≥па ж в≥ра не покращуЇ, а навпаки ускладнюЇ житт¤ людства. «даЇтьс¤, це справедливо ≥ дл¤ т.зв. парникового ефекту.

“имур Ћитовченко

Ќещодавно ¬ерховна –ада ”крањни ратиф≥кувала  ≥отський протокол. ÷е означаЇ, що в≥днин≥ вс¤ крањна мусить активно готуватис¤ до жорсткого обмеженн¤ викид≥в в атмосферу д≥оксиду вуглецю. јдже т≥льки-но цей м≥жнародний документ ратиф≥куЇ к≥льк≥сть держав, у ¤ких УпродукуЇтьс¤Ф 55% УлюдськогоФ вуглекислого газу, ¤к почнуть д≥¤ти жорстк≥ ф≥нансов≥ санкц≥њ: перебрав УбруднуФ квоту на це-о-два Ч плати штраф або купуй надлишок чужоњ квоти на викиди. ” будь-¤кому раз≥ розплачуватись доведетьс¤ твердою валютою. Ќе враховуючи того, що впровадженн¤ нових, Увуглекисло-чистихФ технолог≥й Ч саме по соб≥ задоволенн¤ недешеве. ќсобливо, ¤кщо крањна перебуваЇ у стан≥ кризиЕ

ј почалос¤ все з теор≥њ, понад сотню рок≥в тому висунутоњ видатним шведським вченим, одним з≥ св≥тил тогочасноњ науки —ванте јррен≥усом. ƒосл≥джуючи атмосферн≥ ¤вища та ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ р≥зних газ≥в, в≥н д≥йшов висновку, що д≥оксид вуглецю маЇ ц≥каву властив≥сть: пропускаЇ кр≥зь себе до земноњ поверхн≥ весь спектр сон¤чного пром≥нн¤, ¤ке роз≥гр≥ваЇ землю, але в той же час в≥ддзеркалюЇ назад теплове випром≥нюванн¤ «емл≥. “аким чином, чим б≥льший вм≥ст вуглекислого газу в земн≥й атмосфер≥, тим сильн≥ше роз≥гр≥ваЇтьс¤ «емл¤. √≥потеза д≥стала назву парникового ефекту.  р≥м того, було ви¤влено, що под≥бний ефект можуть спричинити де¤к≥ ≥нш≥ гази Ч зокрема, метан.

√≥потеза парникового ефекту здавалас¤ вс≥м наст≥льки очевидною ≥ водночас наст≥льки простою (а все ген≥альне, ¤к в≥домо, Ї простим), що св≥тила науки довол≥ швидко вилучили њњ з числа г≥потез ≥ перевели до розр¤ду доведених та незаперечних ≥стин. Ѕ≥льш того, теор≥ю јррен≥уса обТ¤вили доведеною остаточно п≥сл¤ бур≥нн¤ надглибоких свердловин у льодових масивах јнтарктиди. ” зразках УвмороженихФ у л≥д пов≥тр¤них бульбашок м≥стилас¤ зм≥нна к≥льк≥сть вуглекислого газу, а коливанн¤ його вм≥сту приблизно в≥дпов≥дали коливанн¤м температури земноњ атмосфери. ¬ результат≥ техногенноњ д≥¤льност≥ людства в атмосферу викидаЇтьс¤ багато д≥оксиду вуглецю. «в≥дси, здавалось би, беззаперечний висновок: у потепл≥нн≥ кл≥мату, що маЇ м≥сце останн≥м часом, винне саме людство. “ак ≥ народивс¤  ≥отський протоколЕ


ƒов≥дка

” 1997 р. в  ≥ото була п≥дписана м≥жнародна угода про скороченн¤ викиду парникових газ≥в до атмосфери Ч  ≥отський протокол.  рањни-учасниц≥ мають зменшити викиди парникових газ≥в у середньому на 5% в≥д р≥вн¤ 1990 р.  ≥отський протокол визначив 3 ринков≥ механ≥зми, що допоможуть крањнам-учасниц¤м знизити р≥вн≥ ем≥с≥њ до обумовленого р≥вню на пер≥од 2008-12 рр.  ожн≥й крањн≥ вид≥л¤Їтьс¤ певна квота на ем≥с≥ю вуглекислого газу.  рањна, що викидаЇ меншу к≥льк≥сть д≥оксиду вуглецю, може продати надлишки своЇњ квоти ≥нш≥й крањн≥, що таким чином д≥стаЇ право викидати б≥льшу к≥льк≥сть вуглекислого газу в атмосферу зам≥сть УекономноњФ держави.


≤ приб≥чник≥в теор≥њ парникового ефекту ан≥трохи не хвилювало, що ≥снуЇ нечисленний гурт опонент≥в —ванте јррен≥уса, ¤к≥ дуже сумн≥ваютьс¤ у справедливост≥ його теор≥њ. Ѕ≥льш того, вони стверджують, що парниковий ефект Ч це не б≥льш н≥ж ефектна наукова м≥стиф≥кац≥¤. ÷≥каво, що опоненти (зокрема, це в≥дом≥ рос≥йськ≥ вчен≥, академ≥ки –јЌ ќлег —орохт≥н та јндр≥й  ап≥ца) використовують т≥ ж сам≥ дан≥ про коливанн¤ вм≥сту вуглекислого газу в атмосфер≥, що й приб≥чники теор≥њ парникового ефекту. –≥зниц¤ пол¤гаЇ в тому, що опоненти б≥льш уважно поставилис¤ до отриманих даних ≥ в результат≥ зТ¤сували, що потепл≥нн¤ чомусьЕ передуЇ п≥двищенню вм≥сту д≥оксиду вуглецю в атмосфер≥, а не навпаки, ¤к би мало бути зг≥дно з парниковою теор≥Їю!

«в≥дки беретьс¤ тод≥ УзайвийФ вуглекислий газ? ¬се дуже просто: з≥ —в≥тового ќкеану, у вод≥ ¤кого це-о-два активно розчин¤Їтьс¤, коли температура на планет≥ п≥двищуЇтьс¤, ≥ навпаки Ч зв≥дки УзайвийФ газ вид≥л¤Їтьс¤, коли настаЇ похолоданн¤. ѕамТ¤таЇте рекомендац≥ю на пл¤шках з газировкою: Уѕийте охолодженимФ? ќтож бо!..

ј от п≥двищенн¤-зниженн¤ температури на «емл≥ мають пер≥одичний характер ≥ повТ¤зан≥ з тим, що «емл¤ обертаЇтьс¤ довкола своЇњ в≥с≥ то швидше, то пов≥льн≥ше. „ому? Ѕо наша планета маЇ власне магн≥тне поле, ¤ке взаЇмод≥Ї з магн≥тним полем √алактики, ¤кою «емл¤ мандруЇ разом ≥з —онцем. ќбертанн¤ то гальмуЇтьс¤, то знов посилюЇтьс¤ в≥д того, ¤ку магн≥тну область галактичноњ сп≥рал≥ перетинаЇ —он¤чна система. јле вже доведено, що цей процес Ї пер≥одичним, ≥ пер≥од процесу Ч 26 тис. рок≥в Ч довол≥ точно сп≥впадаЇ з циклами потепл≥нн¤-похолоданн¤ кл≥матуЕ

* * *

„им же Ї  ≥отський протокол у св≥тл≥ викладеного? “а н≥чим ≥ншим, ¤к м≥жнародною угодою, що базуЇтьс¤ на Упрогор≥л≥йФ теор≥њ! ”годою, що не т≥льки даЇ зелене св≥тло м≥жнародн≥й торг≥вл≥ квотами на викиди вуглекислого газу в атмосферу, але й дозвол¤Ї ≥ншим Урозд¤гатиФ найб≥льших Увиробник≥вФ д≥оксиду вуглецю. “акими Ї, насамперед, —Ўј та –ос≥йська ‘едерац≥¤.  р≥м того, не все гаразд з викидами вуглекислого газу в  итањ та ≤нд≥њ Ч в найб≥льш перенаселених крањнах св≥ту. ∆одна з них поки що не ратиф≥кувала  ≥отський протокол, але його адепти, до ¤ких т≥льки-но долучилась ≥ ”крањна, шукають можливостей все ж запустити передбачений цим документом механ≥зм ≥ Урозвести на вебик≥ бабкиФ промислових монстр≥в.

Ѕо квотами торгувати ну дуже охота!..

 оментар

√олова  ом≥тету ¬– з питань еколог≥чноњ пол≥тики, природокористуванн¤ та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, народний депутат √еннад≥й –уденко:

Ч ¬важаю, що вступаючи у дискус≥ю з науковц¤ми, ¤к≥ намагаютьс¤ спростувати теор≥ю парникового ефекту, ми можемо усе дал≥ в≥дходити в≥д ≥стини. ј ≥стину в цих питанн¤х найближчими роками ми навр¤д чи знайдемо: будуть р≥зн≥ слушн≥, фахов≥ точки зору, р≥зн≥ красиво обірунтован≥ науков≥ г≥потези. ¬пливаЇ на зм≥ни кл≥мату антропогенний фактор або цикл≥чн≥сть Ч в≥дверто кажучи, ¤ не знаю, до чого схил¤тис¤. јле коли бодай 1% Ї за те, що сьогодн≥шн≥ зм≥ни кл≥мату спричинен≥ антропогенною д≥¤льн≥стю Ч давайте скористаЇмос¤ таким глобальним проектом, ¤к  ≥отський протокол!

ƒавайте зрештою в≥д≥йдемо в≥д науковоњ точки зору ≥ подивимось на нашу моральну, сусп≥льну позиц≥ю. ћи ж не ставимо питанн¤ про закритт¤ тих чи ≥нших обТЇкт≥в Ч ми робимо акцент на гармон≥чному розвитку, на транскордонному, глобальному економ≥чному сп≥вроб≥тництв≥. «рештою, це призведе до впровадженн¤ нових енергозбер≥гаючих технолог≥й: реально можна зменшити витрати природного газу на 7-10%, нафтопродукт≥в тощо. ћи цього не робимо Ч то що, ми так≥ заможн≥?!  ≥отський протокол Ч це шанс дл¤ нас.

 

—иб≥р починаЇ УдихатиФ вуглекислим газом

“роп≥чн≥ л≥си јмазонки справедливо називають Узеленими леген¤миФ «емл≥. √ранд≥озн≥ торфовища —иб≥ру так само справедливо можна назвати Уметановими леген¤миФ. јле в результат≥ потепл≥нн¤ з бол≥т починаЇ вид≥л¤тис¤ д≥оксид вуглецю, що посилюЇ Упарниковий ефектФ значно б≥льше в≥д техногенноњ д≥¤льност≥ людстваЕ

—иб≥рськ≥ болота Ї найпрот¤жн≥шою системою бол≥т у св≥т≥ Ч вони займають 1,3 млн. кв. км! ¬еличезн≥ обс¤ги метану стали генеруватис¤ набагато ран≥ше, н≥ж дос≥ вважали вчен≥, а саме, незабаром по зак≥нченн≥ льодовикового пер≥оду. ƒосл≥дники з  ал≥форн≥йського ун≥верситету п≥д кер≥вництвом √лена ћак-ƒоналда, що вивчали «ах≥дно-—иб≥рську р≥внину, вважають, що тутешн≥ торфовища Ї одним з найб≥льших св≥тових сховищ вуглецю, а в≥н у свою чергу поглинаЇ величезну к≥льк≥сть вуглекислого газу з атмосфери. «а розрахунками, у «ах≥дно-—иб≥рських болотах м≥ститьс¤ в≥д 7% до 26% св≥тових запас≥в вуглецю, що накопичились по зак≥нченн≥ льодовикового пер≥оду. Ќу, а болота усього св≥ту збер≥гають близько 550 млрд. т вуглецю.

≤ метан, ≥ вуглекислий газ вважаютьс¤ парниковими газами, а в≥дтак —иб≥р в≥д≥граваЇ важливу роль у сценар≥¤х майбутн≥х кл≥матичних зм≥н. “ак само було у минулому: зг≥дно з розрахунками американських вчених, саме сиб≥рськ≥ болота стали причиною р≥зкого п≥двищенн¤ вм≥сту метану в атмосфер≥, що, суд¤чи з проб арктичного льоду, в≥дбулос¤ 9-11,5 тис. р. тому. ÷е спри¤ло подальшому потепл≥нню. –ан≥ше такий стрибок по¤снювали вид≥ленн¤ми газу ≥з дна мор¤ ≥ з троп≥чних л≥с≥в, а про болота чомусь н≥хто не подумавЕ ј дарма! јдже давн≥ мешканц≥ торфовищ генерували метан у 6 раз≥в потужн≥ше, н≥ж сучасний мох сфагнум.

“орф утворюЇтьс¤ в холодних (особливо Ч у п≥вн≥чних) вологих област¤х, де холод гальмуЇ розпад мертвих рослин.  оли земл¤ багата на ірунтову воду ≥ б≥дна на кисень, орган≥чну речовину перетравлюють переважно анаеробн≥ бактер≥њ, що виробл¤ють метан. јле завд¤ки потепл≥нню кл≥мату л≥д та в≥чна мерзлота тануть, до тундри просуваютьс¤ чагарники, пот≥м дерева, що призводить до насиченн¤ ірунту киснем. ј тод≥ болота починають вид≥л¤ти в атмосферу вже не метан, а д≥оксид вуглецю, ¤кий маЇ значно потужн≥ший з≥гр≥вальний потенц≥ал. ” пор≥вн¤нн≥ з цими процесами техногенн≥ викиди людства Ї дит¤чими забавкамиЕ



Hosted by uCoz

© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ