„и не найб≥льшою таЇмницею оповите походженн¤ позначки валюти, на ¤к≥й базуЇтьс¤ сучасна св≥това ф≥нансова система Ч американського долара. ƒостеменно в≥домо лише ≥мТ¤ автора ц≥Їњ позначки та њњ календарний "день народженн¤": пропозиц≥ю ввести спец≥альну позначку дл¤ долара зробив нью-орлеанський б≥знесмен ќл≥вер ѕоллак (ѕоллок), ≥ сталос¤ цеЕ 1-го кв≥тн¤! ўодо ≥нших деталей, то р≥зн≥ джерела подають тут р≥зн≥ верс≥њ: р≥к нововеденн¤ Ч 1778-й або 1788-й. √енеалог≥чн≥ корен≥ ќл≥вера ѕоллака Ч або словТ¤нськ≥ (у пр≥звищ≥ легко вгадуЇтьс¤ слово "пол¤к"), або англ≥йськ≥ чи нав≥ть Їврейськ≥.

—аме останн≥й вар≥ант перекладу змушуЇ вкотре згадати балачки про р≥зноман≥тну "чорт≥вню", повТ¤зану з американською валютою. Ќайчаст≥ше у цьому звТ¤зку звертають увагу на зображену з тильного боку "базовоњ" (однодоларовоњ) купюри Їгипетську п≥рам≥ду, на сам≥с≥ньк≥й мак≥вц≥ ув≥нчану "всевид¤чим оком" давньоЇгипетського божества √ора: ¤вний франкмасонський знак, що символ≥зуЇ допомогу таЇмничих маг≥чних сил ≥ тотальний "всевид¤чий" контроль над св≥том ф≥нанс≥в. јле ж, ¤к бачимо, символ≥чна позначка долара несе не менше смислове навантаженн¤: ц≥й валют≥ пророкуЇтьс¤ "неперевершен≥сть" в усьому св≥т≥, "в≥д краю до краю земл≥" Ч адже у давньоримськ≥й м≥фолог≥њ √еркулесов≥ стовпи (√≥бралтарська протока) ¤краз символ≥зували край земл≥, межу розв≥даного на той час св≥ту.

„етверта верс≥¤ виводить позначку $ з≥ злитт¤ двох ≥нших латинських л≥тер, що позначають назву крањни: United States Ч U + S. Ќарешт≥, пТ¤та ≥ водночас найменш розповсюджена верс≥¤ Ї жахливо-зоолог≥чною: позначка долара символ≥зуЇЕ зм≥юку, що обвиваЇ стовбур дерева ≥ "душить" його. ќце вже точно ненависники —Ўј пофантазувалиЕ

÷≥каво, що головною ("геркулес≥вською"), "цифровою" та "зм≥њною" верс≥¤ми про позначку могутнього долара список "нел≥терного" походженн¤ позначок св≥тових валютЕ вичерпуЇтьс¤! —правд≥, позначки решти грошових одиниць базуютьс¤ на тих чи ≥нших л≥терах. ™дине виключенн¤ становить х≥ба що "сонечко" (§) Ч зг≥дно ≥з сучасною верс≥Їю, так може позначатис¤ будь-¤ка не≥дентиф≥кована валюта. “вердженн¤ б≥льш н≥ж сумн≥вне. ѕо-перше, ¤кихось "ун≥версальних" грошей у св≥т≥ просто не ≥снуЇ. ѕо-друге, коли автор цих р¤дк≥в вивчав програмуванн¤ у старших класах рад¤нськоњ школи, вчител≥ казали, що "сонечко" Ї позначкою рад¤нського карбованц¤. ’оча, з ≥ншого боку, рад¤нським школ¤рам чого т≥льки не казалиЕ

≤ останнЇ. ƒе¤к≥ джерела трактують позначку ≥зрањльського шекел¤ ¤к абстрактну, в≥д≥рвану в≥д будь-¤коњ абетки. јле таке твердженн¤ св≥дчить лише про незнанн¤ ф≥н≥к≥йського квадратичного письма, покладеного в основу писемност≥ багатьох середземноморських народ≥в. Ќасправд≥ позначка шекел¤ Ї стил≥зованим сум≥щенн¤м пр¤мого ≥ перегорнутого зображень л≥тери "шин" Ч ש Ч та символ≥зуЇ стаб≥льн≥сть ц≥Їњ валюти за будь-¤ких зовн≥шн≥х обставин.

ќтже, п≥сл¤ тривалого екскурсу ми, нарешт≥, д≥сталис¤ до нашоњ р≥дноњ гривн≥. ƒотепники вважають, що њњ новообраний символ Ї подв≥йним запереченн¤м под≥бност≥ украњнськоњ гривн≥ до г≥вна. ¬т≥м, таке тлумаченн¤ св≥дчить про калькуванн¤ рос≥йськоњ мови, оск≥льки в л≥тературн≥й украњнськ≥й в≥дпов≥дне слово починаЇтьс¤ на "л".

“акож були забракован≥ вар≥анти, базован≥ на абстрактних символах Ч серед них були, наприклад, тризуб, хрест та "трип≥льське колесо". «важаючи на вин¤тковий усп≥х "геркулесового" долара, можна сумн≥ватись у правильност≥ такого виборуЕ ’оча, з ≥ншого боку, в обран≥й позначц≥ гривн≥ можна вбачати ≥ потаЇмний зм≥ст: вона схожа на той же долар, т≥льки "геркулесов≥ стовпи" тут повален≥, а "стр≥чка" завита в ≥нший б≥к. ќтже, з ц≥Їњ точки зору гривн¤ переможно запануЇ над св≥том, коли "бакс" зазнаЇ нищ≥вноњ поразкиЕ ¬еселий сценар≥й!

Ќарешт≥, приЇмно зазначити, що у питанн≥ вибору позначки дл¤ нацвалюти ”крањнаЕ обставила –ос≥ю! “ам под≥бний конкурс т≥льки-но завершивс¤, ≥ найкраща пропозиц≥¤ т≥льки розгл¤даЇтьс¤ ÷ентробанком –‘. ÷е знов-таки кирилична велика л≥тера "‘", що Ї стил≥зованим злитт¤м двох л≥тер "–" Ч абрев≥атури словосполученн¤ "–убль –ос≥њ".