Ќев≥дома ≥стор≥¤
Ќаступ тривавЕ безусп≥шно
¬зимку 1942-го —ов≥нформбюро заспокоювало охоплену в≥йною крањну, а „ервона јрм≥¤ несла невиправдано велик≥ втрати
—хематичн≥сть переб≥гу под≥й ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни у виклад≥ рад¤нських п≥дручник≥в ≥стор≥њ наст≥льки впадала у в≥ч≥, що зап≥дозрити лажу було нескладно. ќдн≥Їю з "великих б≥лих пл¤м" рад¤нськоњ ≥стор≥њ Ї воЇнна кампан≥¤ першоњ половини 1942-го р., п≥д час ¤коњ н≥бито н≥чого не в≥дбувалос¤, окр≥м усп≥шного наступу „ервоноњ јрм≥њЕ ¤кий чомусь не дав жодного позитивного результату.
“имур Ћитовченко
«веденн¤ "п≥д копирку"
ѕоступово в≥дкриваючи спецарх≥ви, нин≥шн≥ ≥сторики нарешт≥ отримують доступ до ретельно приховуваноњ колись правди. «окрема, це повною м≥рою стосуЇтьс¤ зимовоњ кампан≥њ 1942-го р., котру „ервона јрм≥¤ фактично провалила найбезглузд≥шим чином.
ѕрикметно, що у п≥дручниках, монограф≥¤х ≥ нав≥ть мемуарах рад¤нських воЇначальник≥в цей пер≥од оповитий суц≥льним мороком таЇмниц≥. ”се вигл¤даЇ так, н≥бито 6.11.1941 р. рад¤нськ≥ б≥йц≥ розпочали героњчний контрнаступ, тод≥ н≥мецький вермахт перегрупувавс¤ ≥ у травн≥ 1942-го р. розпочав наступ на п≥вдн≥, у напр¤мку —тал≥нграда та на авказ. јле що ж в≥дбувалос¤ прот¤гом п≥вр≥чч¤ Ч з листопада по травень?! Ќевже просте перегрупуванн¤ сил?..
Ќасторожитис¤ змушують хоча б зведенн¤ —ов≥нформбюро тих дн≥в. ќсь дек≥лька приклад≥в зведень пер≥оду с≥чн¤-лютого 1942-го р., висмикнут≥ з загального р¤ду буквально навманн¤:
"Ќаш≥ в≥йська ведуть завз¤т≥ боњ з противником. Ќаш≥ частини, знов просуваючись уперед, займають дек≥лька населених пункт≥в".
"Ќаш≥ в≥йська продовжують вести наступальн≥ д≥њ проти н≥мецько-фашистських в≥йськ. Ќамагаючись затримати наступ рад¤нських частин, г≥тлер≥вц≥ ввод¤ть у б≥й своњ резерви. ¬≥дбиваючи ворож≥ контратаки й ламаючи спротив противника, наш≥ частини просуваютьс¤ уперед ≥ займають дек≥лька населених пункт≥в".
"Ќаш≥ в≥йська ведуть уперт≥ боњ з противником ≥ продовжують просуватис¤ уперед".
"Ќаш≥ в≥йська продовжують з бо¤ми просуватис¤ уперед ≥ займають дек≥лька населених пункт≥в"Е
≤ так дал≥, ≥ таке ≥нше. —хоже, н≥би хтось написав "козу", опорн≥ пункти ¤коњ (наш≥ в≥йськаЕ з бо¤ми упередЕ дек≥лька населених пункт≥вЕ) забарвлюютьс¤ незначними вар≥ац≥¤ми, ≥ наштампован≥ "п≥д копирку" пов≥домленн¤-близнюки йдуть до еф≥ру прот¤гом ус≥Їњ зими (≥ нав≥ть на початку весни) 1942-го р. јле ж тут немаЇ жодноњ ≥нформац≥њ хоча би про втрати вермахту у жив≥й сил≥ та техн≥ц≥, про глибину просуванн¤ рад¤нських в≥йськ по фронту, не кажучи вже про конкретн≥ назви зв≥льнених „ервоною јрм≥Їю опорних
населених пункт≥в. Ѕ≥льш того, за одноман≥тними пов≥домленн¤ми —ов≥нформбюро чуЇтьс¤ трохи ≥нше: усе гаразд Ч стоњмо на м≥сц≥ й готуЇмось потонутиЕ”перед, ≥ т≥льки вперед!
” ч≥м же р≥ч? ¬се просто: зам≥сть лог≥чного переходу до "глухоњ" оборони та поступового накопиченн¤ резерв≥в, „ервона јрм≥¤ намагалас¤ наступати весь часЕ але не дуже-то вдало. ”сп≥хи рад¤нськоњ сторони були швидше ≥люзорними, н≥ж реальними Ч зв≥дси й надто неконкретн≥ щоденн≥ ≥нформац≥йн≥ зведенн¤.
—тратег≥¤ була обрана, мТ¤ко кажучи, не найкраща, проте по¤снювати такий виб≥р виключною туп≥стю рад¤нських полководц≥в навр¤д чи доречно. Ќе треба забувати, що перед в≥йною —–—– мав наскр≥зь агресивну, наступальну воЇнну доктрину, що передбачала швидке перенесенн¤ боњв на територ≥ю противника, тод≥ ¤к веденн¤ оборонних боњв, та ще й на своњй територ≥њ, доктриною не передбачалос¤ зовс≥м. Ќ≥чого не говорив про оборону ≥ чинний на той момент ѕольовий устав „ервоноњ јрм≥њ 1939-го р. (ѕ”-39). “а що там Ч ген≥альноњ тези "найкращим способом оборони
Ї наступ!" автора цих р¤дк≥в навчали оф≥цери в≥йськовоњ кафедри ѕ≤ ще на початку 80-х рр. минулого стол≥тт¤Еќтже, ¤кби хтось ≥з рад¤нських полководц≥в, не кажучи про командир≥в середньоњ або нижчоњ ланки, почав планувати оборонну операц≥ю взимку 1942-го р., то ірунтуючись на ѕ”-36, його би миттЇво звинуватили у зрад≥ та засудили. “ому натхненн≥ усп≥хом контрнаступу листопада 1941 р., але не маючи н≥¤ких резерв≥в, рад¤нськ≥ в≥йська пост≥йно кидалис¤ у наступ. ” кращому раз≥ вони лишалис¤ на м≥сц≥. јле можливим був ≥ значно г≥рший вар≥ант, що обертавс¤ величезними втратами, ¤к≥ неможливо по¤снити з точки зору здорового глузду.
Ѕагато в чому так≥ висновки п≥дтверджуЇ один ≥з кращих в≥тчизн¤них знавц≥в ≥стор≥њ ¬¬¬ Ч професор кафедри нов≥тньоњ ≥стор≥њ ”крањни ињвського Ќац≥онального ун≥верситету ≥м. “.√. Ўевченка ¬≥ктор ороль:
Ч ÷ей пер≥од в≥йни, ¤к ≥ початковий, практично чекаЇ свого обТЇктивного висв≥тленн¤ ≥ понин≥. ќдна з головних причин цього Ч небажанн¤ подати повною м≥рою катастрофи рад¤нськоњ арм≥њ першоњ половини ≤942-го р. та њх причини. Ќасл≥дком некомпетентност≥ та грубих помилок значноњ частини вищого командуванн¤, включаючи √еорг≥¤ ∆укова, стали зат¤гуванн¤ в≥йни ≥ найголовн≥ше Ч колосальн≥ втрати. √оловною помилкою було те, що п≥сл¤ поразки н≥мц≥в п≥д ћосквою у грудн≥ 1941 р., що саме по соб≥ коштувало —–—– 957953-х загиблих, рад¤нське командуванн¤ витлумачило це ¤к св≥дченн¤ великих наступальних можливостей „ервоноњ јрм≥њ.
Ќезд≥йсненн≥ плани
Ч ўо планувало рад¤нське командуванн¤ на 1942-й р.?
Ч
ѕолководц≥ на чол≥ з …осифом —тал≥ним д≥йшли висновку, що у 1942 р. н≥мц≥в можна повн≥стю розгромити, а в≥йну зак≥нчити. ѕро це св≥дчить р≥шенн¤ —тавки на початку 1942-го р. розвивати наступ на 3-х стратег≥чних напр¤мках. ¬≥йськам Ћен≥нградського, ¬олховського ≥ правого крила ѕ≥вн≥чно-«ах≥дного фронт≥в при п≥дтримц≥ Ѕалт≥йського флоту належало розгромити групу арм≥й "ѕ≥вн≥ч" ≥ л≥кв≥дувати блокаду Ћен≥нграда. ал≥н≥нський ≥ «ах≥дний фронти у взаЇмод≥њ з арм≥¤ми ѕ≥вн≥чно-«ах≥дного ≥ Ѕр¤нського фронт≥в мали розгромити групу арм≥й "÷ентр". ѕ≥вденний ≥ ѕ≥вденно-«ах≥дний фронти отримали завданн¤ розгромити групу арм≥й "ѕ≥вдень" ≥ визволити ƒонбас. авказькому фронту ≥ „орноморському флоту належало очистити в≥д н≥мц≥в рим.јле майже вс≥ операц≥њ, запланован≥ на 1942-й р., особливо на його першу половину, через неорган≥зован≥сть стратег≥чноњ оборони зак≥нчилис¤ провалом. ƒо того ж, —тавка вважала, що у 1942 р. противник, ¤к ≥ у 1941 р., знов стане наступати на московському напр¤мку ≥, в≥дпов≥дно, планувала своњ операц≥њ.
Ч як≥ з вищезгаданих план≥в рад¤нського командуванн¤ реал≥зовувались на територ≥њ ”крањни? ≤ наск≥льки усп≥шно?
Ч Ќайхарактерн≥шими Ї под≥њ, повТ¤зан≥ з ’арковом ≥ римом
. «окрема, взимку 1942-го р. ѕ≥вденно-«ах≥дний фронт наступав на харк≥вському напр¤мку, ц¤ битва ув≥йшла в ≥стор≥ю п≥д назвою Ѕарвенково-Ћозовськоњ операц≥њ (18-31.01.1941 р.). ѕро нењ не згадують у мемуарах воЇначальники, нема в≥домостей у в≥йськово-≥сторичн≥й л≥тератур≥, тому що плани т≥ були просто нереальними: ѕ≥вденно-«ах≥дний фронт п≥д командуванн¤м ‘едора остенка, ѕ≥вденний Ч –од≥она ћалиновського мали вийти в тил донбасько-таганрозькому угрупуванню противника (6-а ≥ 17-а польов≥, 1-а танкова арм≥њ групи арм≥й "ѕ≥вдень"), в≥др≥зати њм шл¤хи в≥дступу на зах≥д, пот≥м блокувати б≥л¤ узбережж¤ јзовського мор¤ ≥ знищити. Ќе б≥льше й не менше!Ќайкровопролитн≥шими були боњ на харк≥вському напр¤мку. –ад¤нськ≥ солдати наступали по по¤с у сн≥гу. Ќ≥мц≥ не дозволили захопити себе зненацька. як пише генерал урт “≥ппельск≥рх: "ѕросуванн¤ на п≥вн≥ч п≥сл¤ тимчасових усп≥х≥в рос≥¤н в район≥ Ѕ≥лгорода й ¬олчанська вдалос¤ невдовз≥ зупинити. Ѕ≥лгород був зайн¤тий в ход≥ наступу у в≥дпов≥дь, фронт в основному був утриманий". “ож нав≥що було проводити цю абсолютно безперспективну наступальну операц≥ю, тим б≥льше у напр¤мку, де н≥мц≥ сам≥ готувалис¤ до наступу й мали велик≥ сили? ™дине дос¤гненн¤ Ч захопленн¤ "Ѕарвенк≥вського виступу" п≥вденн≥ше ’аркова. јле у травн≥ н≥мц≥ зр≥зали ≥ його п≥сл¤ того, ¤к ѕ≥вденно-«ах≥дний фронт, але вже п≥д командуванн¤м —емена “имошенка знов намагавс¤ наступати на ’арк≥в.
Ч як≥ були втрати на ’арк≥вському напр¤мку п≥д час зимового наступу?
Ч —отн≥ тис¤ч б≥йц≥в загиблими, обмороженими й пораненими, а також сотн≥ тис¤ч полоненими.
¬≥д≥йшов? ѕ≥д суд!
Ч ј ¤к розвивалис¤ под≥њ в риму?
Ч ўе з листопада 1941-го р. п≥д ерчю точилис¤ оборонн≥ боњ рад¤нських в≥йськ. “од≥ дл¤ виправленн¤ ситуац≥њ сюди послали ћаршала –ад¤нського —оюзу √ригор≥¤ улика. ѕрибувши п≥д ерч 12-го листопада, в≥н побачив хаос, безладний в≥дх≥д рад¤нських в≥йськ ≥ спробував орган≥зувати оборону, але насамк≥нець дав дозв≥л в≥дступити на “аманський п≥востр≥в. ерч було залишено 16 листопада, а улика за наказом —тал≥на судили й розжалували до генерал-майора. ¬же п≥сл¤ в≥йни за критику вожд¤ його заарештували ≥ у 1950 р. п≥сл¤ страшних тортур розстр≥л¤ли. « легкоњ руки —тал≥на ≥сторики абсолютно незаслужено дискредитували цього видатного, талановитого полководц¤.
ўо ж до риму, то п≥сл¤ висадки 29 грудн¤ 1941-го р. нашого десанту одночасно в район≥ ерч≥ ≥ ‘еодос≥њ, в результат≥ дуже кривавих боњв н≥мц≥ втратили ерченський п≥востр≥в. ≤нш≥ сили рад¤нських в≥йськ 5 с≥чн¤ 1942-го р. висадилис¤ п≥вн≥чно-зах≥дн≥ше —евастопол¤, та п≥сл¤ 3-денних боњв були скинут≥ н≥мц¤ми у море. Ќасамк≥нець, у с≥чн≥ 1942-го р. було створено римський фронт, ¤кий к≥лька м≥с¤ц≥в посп≥ль з великими втратами безусп≥шно намагавс¤ деблокувати —евастополь ≥ очистити рим.
* * *
ѕро подальшу катастрофу ѕ≥вденно-«ах≥дного фронту, њњ причини й насл≥дки читач≥ ѕ≥ у д≥знаютьс¤ навесн≥.
© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
![]() |