«доровТ¤

" в≥точки" та "¤г≥дки" ф≥тотерап≥њ

–ослинн≥ л≥ки т≥льки на перший погл¤д здаютьс¤ найпрост≥шими

Ќаше сусп≥льство захопилос¤ черговим модним в≥¤нн¤м Ч ф≥тотерап≥Їю та л≥куванн¤м р≥зноман≥тними "травками". “очн≥ше Ч самол≥куванн¤м та самопроф≥лактикою. «в≥сно, в основ≥ кожного пен≥цил≥ну можна знайти свою пл≥сн¤ву, а в основ≥ в≥там≥ну — Ч своњ плоди шипшини. —ебто медицина, беззаперечно, "виросла" ≥з "травного" мистецтва знахар≥в та в≥дьом. ≤ все ж що занадто, те нездорово. “ож сьогодн≥ "ѕ≥ " вир≥шив поговорити про ф≥тотерап≥ю. як завжди Ч по-нашому, по-ѕ≤ ≥вськи.

“имур Ћитовченко

’то ≥ що вирощуЇ?

’вил¤ захопленн¤ народною медициною та ≥ншими нетрадиц≥йними методами л≥куванн¤ набрала потужност≥ ще в епоху краху —–—–. ѕроте останн≥м часом замилуванн¤ ф≥тотерап≥Їю набрало во≥стину загрозливих масштаб≥в. Ћибонь, немаЇ "дикого" чи б≥льш-менш цив≥л≥зованого ринку, на територ≥њ або ж довкола територ≥њ ¤кого зморшкуват≥ бабус≥ не продавали пакет≥в та пакетик≥в з травками, що дадуть шлунку, ниркам, печ≥нц≥ та ≥ншим внутр≥шн≥м органам розраду при будь-¤ких розладах. “ак само немаЇ ринку книжкового, на ¤кому не продавались би р≥зноман≥тн≥ "“равники" та зб≥рки р≥зних рецепт≥в. Ќа хвил¤х ”крањнського рад≥о регул¤рно звучить передача "«елена планета" Ч тут теж про кожну билинку розкажуть.

ƒо реч≥, "травки" не обовТ¤зково у бабус≥ на ринку купувати: ф≥топрепарат≥в повно не т≥льки у кожн≥й аптец≥ Ч в нас вже вистачаЇ спец≥ал≥зованих ф≥тоаптек, продукц≥¤ ¤ких маЇ значно презентабельн≥ший вигл¤д, н≥ж згадан≥ вище пакетикиЕ “ут ≥ необх≥дну консультац≥ю ≥з задоволенн¤м нададуть.  оротше, ¤к добуванн¤ ≥нформац≥њ, так ≥ необх≥дних дл¤ здоровТ¤ "травок" Ч то зараз не Ї проблема: знай соб≥ живи та л≥куйс¤ Ч класна житуха!

јле ¤кщо подумати, то не все ви¤витьс¤ наст≥льки добрим, ¤ким здаЇтьс¤ спочатку. ѕо-перше, у¤вленн¤ про те, що вирощена у природних умовах "травка" н≥коли не нашкодить орган≥зму, Ї, мТ¤ко кажучи, сп≥рним. јдже стан ірунт≥в, водних ресурс≥в та пов≥тр¤ в ”крањн≥ давно викликаЇ справедлив≥ нар≥канн¤ еколог≥в, рослини, зв≥сно, вбирають у себе багато шк≥дливих компонент≥в Ч але тод≥ що це за "л≥ки"?! Ќе треба надто уповати й на закордонн≥ з≥лл¤: на приклад≥ "н≥жок Ѕуша", сприту "–ой¤л" та "√ербалайфу" ми давно вже переконалис¤, що з "забугорТ¤" н≥хто не забезпечуватиме нас ¤к≥сними споживацькими товарами.

ЋишаЇтьс¤ розраховувати на власн≥ сили. ƒержава давно вже розробила ≥ запровадила багатоступеневу триетапну систему контролю рослинних л≥карських препарат≥в ≥ сировини дл¤ њхнього виробництва. ≤ хоча нин≥ ц¤ сировина надходить ≥ в≥д спец≥ал≥зованих господарств, ≥ в≥д звичайних, ≥ в≥д приватних п≥дприЇмц≥в, ≥ з-за кордону (адже велика к≥льк≥сть л≥карських рослин, ¤к-то компоненти ниркового чаю, евкал≥пт, женьшень та ≥н., в наших широтах просто не росте), за ¤к≥сть того, що насамк≥нець потрапл¤Ї на прилавки аптек, несуть в≥дпов≥дальн≥сть ц≥лком конкретн≥ ≥нстанц≥њ та посадовц≥.  р≥м того, зд≥йснюЇтьс¤ ≥ пост≥йний мон≥торинг, ≥ виб≥рковий контроль ¤кост≥ та придатност≥ вже на стад≥њ продажу. ќтже, за придбан≥ в аптец≥ ф≥топрепарати можна бути б≥льш-менш спок≥йнимЕ

“а не секрет, що далеко не вс≥ громад¤ни дов≥р¤ють державним установам! “ож на пакетики з "травками" кожноњ бабус≥ знаход¤тьс¤ своњ споживач≥. Ѕ≥льш того: картина збору, наприклад, липового цв≥ту з дерев, що ростуть обаб≥ч напружених автотрас, кв≥ток кульбабки та лист¤ подорожнику Ч з м≥ських газон≥в, де перед тим вигулювали хатн≥х улюбленц≥в, давно вже н≥кого не насторожуЇ. ј пот≥м цим з≥лл¤м, так би мовити, "л≥куютьс¤"Е

√арант≥¤ Ч "добре ≥мТ¤" виробника

јле ≥ це ще не все. Ќещодавно ¤ мав розмову з ¬≥тал≥Їм ¬арченком, першим заступником √оловного державного ≥нспектора ”крањни з контролю ¤кост≥ л≥карських засоб≥в, ¤кий упродовж 5-ти рок≥в керував ƒержавним акц≥онерним консорц≥умом "”крф≥тотерап≥¤". «давалось би, така людина мала би бути беззаперечним патр≥отом ф≥тотерап≥њ. јле ¤к зТ¤сувалос¤, ¬≥тал≥й √ригорович навпаки ставитьс¤ до ф≥тотерапевтичноњ проблематики зовс≥м по-≥ншому. Ќайперше в≥н в≥дзначив, що, на думку фах≥вц≥в ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоровТ¤, до препарат≥в з рослинноњ сировини в жодному раз≥ не можна ставитис¤ ¤к до "найпрост≥ших" л≥к≥в Ч а саме ц¤ у¤вна простота п≥дкупаЇ людину. Ќавпаки, ¤кщо дл¤ х≥м≥чних препарат≥в, застосовуваних дл¤ виробництва л≥к≥в, можна обумовити ц≥лком конкретн≥ сертиф≥кован≥ параметри ¤кост≥, то стандартизувати рослинн≥ препарати надзвичайно важко. ќсобливо це стосуЇтьс¤ багатокомпонентних насто¤нок, екстракт≥в, ел≥ксир≥в, бальзам≥в рослинного походженн¤.

ќтже, реальна ¤к≥сть под≥бних препарат≥в перев≥рц≥ не п≥ддаЇтьс¤, а гарант≥ю ¤кост≥ фактично забезпечуЇ лише виробник. “ож у де¤ких крањнах, ви¤вл¤Їтьс¤, ≥снують застереженн¤ проти створенн¤ рослинних препарат≥в, до складу ¤ких входить понад 3 компоненти. ’оча ”крањни це не стосуЇтьс¤Е

ѕо-друге, ¬≥тал≥й ¬арченко звернув увагу на те, що ¤к ≥ решта л≥карських засоб≥в, при пост≥йному застосуванн≥ ф≥топрепарат≥в дл¤ л≥куванн¤ ¤когось органу (чи певного захворюванн¤) в людському орган≥зм≥ можуть накопичуватис¤ певн≥ речовини, що внос¤ть дисбаланс або розлад у роботу ≥нших орган≥в. ѕо-третЇ, з-за оманливоњ "простоти" ф≥топрепарат≥в люди можуть приймати њх безконтрольно Ч просто дл¤ проф≥лактики, не дотримуючись режиму прийому ≥ дозуванн¤. яким буде кумул¤тивний ефект в≥д цього, також нев≥домо. Ќасамк≥нець, ≥гноруючи поб≥чну д≥ю ф≥топрепарат≥в, люди можуть не т≥льки продовжувати приймати њх, але також не звертають належноњ уваги на необх≥дн≥сть л≥кувати розлади, отриман≥ внасл≥док такого самоуправного л≥куванн¤. ќтже, таким чином хворий може сам соб≥ нашкодити Ч а це протир≥чить в≥домому постулату медицини.

* * *

¬ертаючись до редакц≥њ п≥сл¤ бес≥ди з доброд≥Їм ¬арченком, побачив у переход≥ метро незм≥нну бабусю, що продавала велик≥ пакунки хмелю, мТ¤ти, шавл≥њ та ≥ншого сушеного з≥лл¤. «в≥сно, ¤кби стара мала пристойну пенс≥ю, то не мерзнула б на крижаному зимовому в≥тр≥. ј такЕ ўо продаЇ ц¤ стара: "здоровТ¤" ≥з «акарпатт¤, ¤к каже Ч чи щось ближче до нас, р≥дно-чорнобильське?

ЅознаЕ

 оментар

ќкремо ¤ попросив ¬≥тал≥¤ ¬арченка прокоментувати ситуац≥ю, коли люди майже сл≥по дов≥р¤ють гучному ≥мен≥ в≥домого травознавц¤ Ч наприклад, Ќатал≥њ «убицькоњ. ¬арто чи не варто дов≥р¤ти њм Ч ≥ до ¤коњ м≥ри?

Ч я знаю особисто Ќатал≥ю ѕетр≥вну «убицьку, знав ≥ пок≥йного нин≥ ƒанила Ќикифоровича. ѕро останнього говорити не будемо, але давайте подив≥мось, ким Ї за фахом Ќатал≥¤ «убицька? Ќаск≥льки ¤ знаю, жодного в≥дношенн¤ до медицини вона не мала й не маЇ. ƒал≥ Ч продукц≥¤, що випускаЇтьс¤ та реал≥зуЇтьс¤ п≥д маркою "л≥ки «убицьких", ¤ку ¤ не можу назвати л≥карськими засобами. Ќа сьогодн≥ жоден з цих продукт≥в не зареЇстрований ћ≥н≥стерством охорони здоровТ¤ ¤к л≥карський зас≥б, а отже, не пройшов необх≥дних, законодавчо визначених досл≥джень ≥ не маЇ п≥дтверджень приписуваних цим продуктам властивостей. ¬важаю це однозначним порушенн¤м чинного законодавства ”крањни, ¤ке колись маЇ бути припинене.

ƒо реч≥

¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ охорони здоровТ¤ прид≥л¤Ї велику увагу контролю питань, повТ¤заних з ф≥тотерап≥Їю. Ќасамперед, ¬ќќ« розробл¤Ї р¤д рекомендац≥й щодо стандартизац≥њ рослинних препарат≥в, а також вивчаЇ питанн¤ њхньоњ ефективност≥, ¤кост≥ застосуванн¤ та безпечност≥ дл¤ людей на вс≥х етапах: в≥д вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ л≥карських рослин ≥ до споживанн¤ препарат≥в.

ќстаннЇ зас≥данн¤ ¬ќќ«, що в≥дбулос¤ 1-3 грудн¤ 2003 р. у ћ≥лан≥ (≤тал≥¤), було присв¤чене саме ц≥й тем≥. Ќа зас≥данн≥ йшлос¤ про захист споживач≥в в≥д недобросов≥сноњ реклами щодо ф≥топрепарат≥в, були визначен≥ найнад≥йн≥ш≥ джерела отриманн¤ обТЇктивноњ ≥нформац≥њ з цього приводу. «окрема, в≥дзначалос¤, що безконтрольне застосуванн¤ ф≥топрепарат≥в може завдати людин≥ значноњ шкоди Ч адже, ¤к ≥ ≥нш≥ л≥ки, вони можуть мати поб≥чний вплив на людський орган≥зм. “ому ф≥топрепарати можуть призначатис¤ т≥льки фаховим л≥карем ≥ застосовуватис¤ п≥д його контролем ≥з дотриманн¤м призначеного режиму.  р≥м того, необх≥дно надавати споживачев≥ всеб≥чну ≥нформац≥ю про ф≥топрепарати (склад препарату, терм≥н придатност≥ та ≥н.). ƒ≥¤льн≥сть ф≥тотерапевт≥в п≥дл¤гаЇ обовТ¤зковому л≥цензуванню.

ўо ж до ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ в ”крањн≥, то ¬ќќ« вважаЇ вс≥ питанн¤, повТ¤зан≥ з народною медициною, ≥ з ф≥тотерап≥Їю зокрема, б≥льш-менш врегульованими через укази ѕрезидента, постанови  абм≥ну, накази ћќ« ”крањни. «в≥сно, не вс≥ кер≥вн≥ документи виконуютьс¤ належним чином, але, ви¤вл¤Їтьс¤, в багатьох ≥нших крањнах нав≥ть цього не зробленоЕ

¬се ж приЇмно бути попереду планети, чорт забирай!

 

√ормони зам≥сть травки

—кандал у —Ўј: виробники "травТ¤них" крем≥в, призначених дл¤ л≥куванн¤ захворювань шк≥ри, вийшли за рамки ф≥томедицини надто вже далекоЕ

–етельний анал≥з зразк≥в ц≥лющих "ф≥токрем≥в", принесених пац≥Їнтами до дерматолог≥чного в≥дд≥ленн¤ Ѕ≥рм≥нгемськоњ дит¤чоњ л≥карн≥, переконливо дов≥в: б≥льш≥сть ≥з них м≥ст¤тьЕ препарати з групи кортикостероњдних гормон≥в! Ѕули проанал≥зован≥ зразки 24-х крем≥в в≥д 19-ти пац≥Їнт≥в. ”с≥ 5 зразк≥в з марк≥руванн¤м "Wau Wa" ≥ 2 зразки крему "Muijiza" м≥стили проп≥онат клобетазолу, серед немаркованих крем≥в його м≥стили 4 зразки, а ще один немаркований Ч проп≥онат клобетазолу разом ≥з г≥дрокортизоном.  р≥м того, валер≥ат бетаметазону м≥стили 2 зразки, бутират клобетазону Ч 3 зразки, г≥дрокортизону Ч 2 зразки крем≥в.

ћожливо, скандал не набув би особливо великого розголосу, але ж проанал≥зован≥ ф≥токреми використовувалис¤ батьками дл¤ л≥куванн¤ атоп≥чного дерматиту в њхн≥х д≥точок! ÷≥лковито задоволен≥ результатами, доросл≥ нав≥ть зап≥дозрити не могли, що, з подач≥ адепт≥в "нетрадиц≥йноњ" медицини, в буквальному розум≥нн≥ власними руками втирають у шк≥ру малеч≥ велик≥ дози гормон≥в. “епер же американськ≥ л≥кар≥ намагаютьс¤ вжити заход≥в дл¤ посиленн¤ контролю за об≥гом под≥бних "ф≥топрепарат≥в".



Hosted by uCoz

© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ