5-річчю ПіКа присвячується…

Усе в ПіКу!..

Погляд на те, яким був світ у рік нашого народження

Нашому журналу виповнилося 5 років. Термін невеликий, проте немилосердно "надимаючи щоки", можемо з повним правом констатувати: ми народилися ще у минулому тисячолітті. Отже, пропонуємо згадати, яким він був — цей 1999-й рік…

Тимур Литовченко

Президентські клопоти

Цей рік був дуже важким для президентів одразу декількох держав, включаючи Україну: зрозуміло, йдеться про вибори. Але цього разу передвиборчі перегони у нашій державі були позначені незнаним досі драматизмом. По-перше, під час повернення до Києва 26 березня у безглуздій автокатастрофі загинув найімовірніший кандидат від народно-демократичних сил — голова Народного Руху, народний депутат В’ячеслав Чорновіл. Висунути гідну заміну й навіть зберегти єдність Руху його послідовники так і не змогли…

По-друге, вже на завершальному етапі перегонів, 2 жовтня на голову ПСПУ, кандидатку на посаду президента Наталію Вітренко був скоєний замах: під час виступу у Кривому Розі в неї жбурнули дві гранати РГД-5. Згодом за звинуваченням в організації замаху був оголошений в розшук Інтерполом, затриманий та засуджений Сергій Іванченко — довірена особа ще одного кандидата у президенти, голови СПУ Олександра Мороза. Після всіх перипетій у 2-й тур виборів вийшли Леонід Кучма та Петро Симоненко. Остаточна перемога лишилася за Леонідом Кучмою, що обирався повторно.

Не менше довелося попотіти і президентам двох сучасних супердержав — Росії та США: обидва витримали загрозу імпічменту. Почалося з того, що у січні Борис Єльцин потрапив до лікарні з виразкою шлунку. На початку березня він ополчився на Бориса Березовського, у травні несподівано відправив у відставку прем’єра Євгена Примакова. Схоже, тут терпець опонентів Єльцина урвався остаточно, і 13 травня Держдума РФ почала розглядати питання про відсторонення "Бориса Великого" від службових обов’язків. Щоправда, 15 травня бунт захлинувся: голосування не дало бажаних результатів.

У США імпічмент (другий за історію країни!) Біллу Клінтону загрожував у зв’язку зі справою Моніки Левінські. Тут митарства президента були тривалішими: з 7 січня аж по 12 лютого! Втім, саксофоніст Біллі вийшов майже сухим з каламутної води, і навіть формально примирився з дружиною Гіларі. А Моніка Левінські 3 березня принесла народові США вибачення за роль, яку зіграла у цій справі. Щоправда, наступного ж дня вийшла її книга "Історія Моніки"… От і вір цим жінкам!

Саме 1999-го року Джордж Буш-молодший вирішив балотуватися на найвищу посаду у США. Цього року стрімко злетів і Володимир Путін. Для початку, 29 березня він очолив російську РНБО, але тоді світ ще не звернув на нього увагу. Як раптом у розпал "прем’єрської свистопляски" 9 серпня ВВП замінив Сергія Стєпашина як в.о., а 16 серпня став повноправним головою уряду РФ. А під завісу року, 31 грудня Борис Єльцин добровільно пішов у відставку, назвавши Путіна своїм спадкоємцем.

Нарешті додамо, що 20 вересня померла Раїса Горбачова — дружина єдиного президента СРСР. 21 березня був здійснений 2-й замах на президента Чечні Масхадова, а 9 квітня власні охоронці вбили президента Нігерії Майнассару. Отака вона — президентська доля…

Вогонь війни

Звісно, накопичена Біллом Клінтоном під тиском сенаторів-імпічментмейкерів енергія мала кудись вихлюпнутися. Тож не дивно, що 19 лютого він оголосив про намір бомбити Югославію у тому разі, якщо переговори з косовськими сепаратистами будуть зірвані. Дещо раніше, 30 січня військам НАТО було надано право нанесення ракетних ударів по Югославії. Далі події розвивалися за найгіршим сценарієм: 18 березня переговори в Рамбуйє (Франція) були зірвані, тож 24 березня війська НАТО почали "приборкувати" непокірну Югославію. На цій війні все відбувалося, як на війні: невинні жертви серед мирного населення, помилкові удари, захоплення заручників… Коротше, лилося море крові.

9 травня перманентний конфлікт між Індією та Пакистаном спалахнув з новою силою, оскільки пакистанські бойовики порушили кордон Кашміру. Домовленості про припинення вогню вдалося дійти лише 11 липня. Хоча ситуація лишилася вибухонебезпечною: наприклад, 10 серпня індійські сили ППО збили неподалік кордону пакістанський патрульний літак…

Того року Росія вдалася до чергової спроби остаточно розв’язати "чеченський вузол". 1999-й був багатим на теракти (наприклад, 19 березня стався вибух на Центральному ринку у Владикавказі, 3 квітня була скоєна серія терактів у Дагестані, зокрема, вибух у придорожній кав’ярні "Кізляр"), сліди яких, на думку російських спецслужб, вели саме до Чечні. Володимир Путін пообіцяв "мочіть в сортірах" усіх тамтих бойовиків, тож 30 вересня російські федеральні сили розпочали "наземну операцію" у Чечні, що стала початком 2-ї чеченської війни, як її тепер називають.

Втім, жахливі трагедії ставалися не тільки внаслідок збройного конфлікту. Наприклад, 30 травня у Мінську відбувалося масове свято пива, і коли люди поспішили сховатися від негоди на станції метро "Неміга", у тісняві були задушені насмерть 53 особи…

Про речі приємні та не дуже

Звісно, 1999-й рік запам’ятався нащадками масою інших як приємних та веселих речей, так і навпаки сумних: від світової прем’єри фільму "Зоряні війни. Епізод 1" — до безглуздої аварії на шахті ім.Засядька з масовою загибеллю українських шахтарів, від першого старту важкої ракети "Протон" з космодрому Байконур 4 липня — до заборони керівництвом Казахстану подальших пусків з Байконуру наступного ж дня, 5 липня.

1 січня цього року стало днем народження нової загальноєвропейської валюти — євро. 13 березня у поєдинку за чемпіонське звання в Нью-Йорку зійшлися боксери Льюїс та Холіфілд, проте суддя так і не вирішив, кому ж віддати пальму першості, і виніс безпрецедентно скандальний вирок — нічия!

Не обійшлося і без різноманітних "гіннессівських" рекордів. Приємно, що бодай один з них пов’язаний зі столицею нашої держави — Києвом: 2 лютого на фасаді універмагу "Україна" з’явилася найбільша у світі зовнішня реклама — плакат шампуню "Органікс" розміром 126,5х17 м.

Аж ніяк не можна сказати, що у 1999-му році щодня помирала якась відома персона. Навпаки, того року доля швидше щадила великих, але якщо помирав хтось відомий, то втрата ставала справді знаковою.

Ось мартиролог відомих діячів мистецтва: 8 січня — радянська кіноакторка Люсьєна Овчиннікова, 28 січня — російський композитор Валерій Гаврилін, 7 березня — американський кінорежисер Стенлі Кубрик, 21 березня — російський актор і режисер Ігор Владіміров, 30 квітня — барабанщик рок-групи Nazareth Даррелл Суіт, 8 травня — англійський актор Дірк Богарт, 25 червня — російський кіноактор Євген Моргунов, 2 червня — американський письменник Маріо Пюзо, 1 грудня — російський актор Євген Дворжецький.

Не менш суттєві втрати поніс і світ спорту: 17 лютого помер знаний футбольний суддя Ніколай Латишев, 8 березня — американський бейсболіст Джо Дімаджіо, 30 березня — футболіст московського "Спартака" Ігор Нетто, 25 квітня — екс-президент МОКу шотландський лорд М.М. Кілланін, 30 листопада — стрибун Володимир Ященко.

А ще 5 лютого помер видатний американський економіст з російськими коренями, Нобелівський лауреат Василій Лєонтьєв, 7 лютого — король Йорданії Хусейн І, нащадок Магомета у 39-му коліні, 1 червня — екс-голова КДБ СРСР Віктор Чебріков, 30 вересня — академік РАН Дмитро Ліхачов.

Нарешті, у 1999-му був схоплений та засуджений до страти лідер Курдської робітничої партії Абдулла Оджалан, а у США декілька "м’ясників" (іноді зовсім юних) влаштовували криваві бані, вбиваючи перших-ліпших зустрічних.

Цей рік примусив переживати багатьох власників комп’ютерів. Навесні 1999-го нищівний удар по ПК нанесли віруси нового типу — "Мелісса" та "Чорнобиль" (вони саморозсилалися за адресною книгою враженого ПК). З іншого боку, корпорація Intel презентувала процесор нового покоління Intel Pentium III. А під кінець року, не зважаючи на новорічний настрій, усі гадали, чим же закінчиться "комп’ютерна криза-2000"… хоча завершилася вона "пшиком" 1.01.2000!



Hosted by uCoz

© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все…