—тан профес≥йноњ захворюваност≥ т≥сно повТ¤заний з соц≥ально-економ≥чною ситуац≥Їю у крањн≥, з≥ становищем окремих галузей економ≥ки. —правд≥, ¤кщо ситуац≥¤ кризова, то не зважаючи на на¤вн≥сть в≥дпов≥дних нормативно-правових документ≥в, роботодавц≥ дбають перш за все про виживанн¤ п≥дприЇмств чи б≥знесу, а не про створенн¤ безпечних умов прац≥ на виробництв≥. « ≥ншого боку, найманим прац≥вникам хвор≥ти теж невиг≥дно (њх легко зам≥н¤ть охоч≥ безроб≥тн≥ з вулиц≥), тому роб≥тники по можливост≥ хвор≥ють "без в≥дриву в≥д виробництва". «найома картина, чи не так?..

якщо вести мову про економ≥ку ”крањни, то, за даними ƒержкомстату, 24,7% роб≥тник≥в працюють в умовах, що не в≥дпов≥дають сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним нормативам за тими чи ≥ншими параметрами. «а цим показником найнебезпечн≥шими Ї умови прац≥ на п≥дприЇмствах вуг≥льноњ промисловост≥ (74,1%), металург≥њ (59,6%), газовоњ (55,6%), нафтодобувноњ (50,6%), х≥м≥чноњ ≥ нафтох≥м≥чноњ промисловост≥ (43,2%). Ќа половин≥ (!) виробничих обТЇкт≥в ”крањни пер≥одично реЇструвалис¤ п≥двищен≥ параметри профшк≥дливостей, на 30% п≥дприЇмств таке перевищенн¤ маЇ пост≥йний характер. ќсновн≥ причини цього Ч недосконал≥сть виробничих технолог≥й, машин ≥ механ≥зм≥в (близько 60% випадк≥в) та в≥дсутн≥сть або неефективн≥сть засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту (до 30%).

≤ останнЇ. ўе за рад¤нських час≥в ходив анекдот про те, що наш≥ чолов≥ки охоче поступаютьс¤ ж≥нц≥ м≥сцем не т≥льки у транспорт≥, але й у "гар¤чому" цеху. «араз у шк≥дливих умовах виробництва працюють 430,6 тис. украњнських ж≥нок, або 16,4% в≥д загальноњ к≥лькост≥ працюючих.

¬≥дпов≥дно до на¤вних ризик≥в виробництва формуЇтьс¤ картина профзахворювань по окремих галуз¤х. «а даними ≤нституту медицини прац≥ јкадем≥њ медичних наук ”крањни (до реч≥, дн¤ми цьому закладу виповнилос¤ 75 рок≥в), найг≥рший стан ≥з профес≥йними патолог≥¤ми маЇ м≥сце у вуг≥льн≥й промисловост≥ та металург≥њ: показники њњ частоти тут вже багато рок≥в значно перевищують р≥вн≥ по вс≥х ≥нших галуз¤х економ≥ки. ќкрема мова Ч про с≥льське господарство: на тл≥ неспри¤тливих умов прац≥ (в≥домо, що р≥вень "с≥льськогосподарського" травматизму перевищуЇ нав≥ть показники вуг≥льноњ промисловост≥!) спостер≥гаЇтьс¤Е зниженн¤ показник≥в профзахворювань. ¬т≥м, фах≥вц≥ вважають, що таке "зниженн¤" повТ¤зане швидше за все з пог≥ршенн¤м медичного обслуговуванн¤ на сел≥ Ч отже, с≥льськ≥ л≥кар≥ просто не в змоз≥ ви¤вити вс≥ на¤вн≥ випадки профпатолог≥й.

–ег≥ональний р≥вень профзахворюваност≥ п≥двищуЇтьс¤, ¤кщо на територ≥¤х концентруютьс¤ небезпечн≥ виробництва, особливо вуг≥льн≥ шахти та п≥дприЇмства г≥рничо-металург≥йного комплексу. ¬≥дпов≥дно, серед ≥нших рег≥он≥в л≥дирують ÷ентральний та «ах≥дний ƒонбас (ƒонецька, Ћуганська обл. ≥ частина ƒн≥пропетровщини).

¬ ц≥лому структура профзахворюваност≥ в ”крањн≥ визначаЇтьс¤ переважно хрон≥чними хворобами (до 95%) при невелик≥й к≥лькост≥ хрон≥чних ≥нтоксикац≥й ≥ гострих форм патолог≥њ. —еред профпатолог≥й найрозповсюджен≥шими Ї пилова (50-60%), в≥брац≥йно-шумова (до 20%) ≥ захворюванн¤ опорно-рухового апарату (10-15%). ” структур≥ профес≥йноњ захворюваност≥ в ”крањн≥ "пальму першост≥" тримають хвороби орган≥в диханн¤ (сил≥коз та ≥нш≥ форми пневмокон≥оз≥в, хрон≥чн≥ бронх≥ти). Ќаступн≥ м≥сц¤ пос≥дають захворюванн¤ к≥стково-мТ¤зовоњ системи та сполучноњ тканини, в≥брац≥йн≥й хвороб≥ та кохлеарний неврит.

¬ той же час, за даними оф≥ц≥йноњ статистики, майже не реЇструютьс¤ профес≥йн≥ захворюванн¤ шк≥ри, хрон≥чн≥ ≥нтоксикац≥њ, бурсити у роб≥тник≥в вуг≥льних шахт, випадки профес≥йного туберкульозу у медпрац≥вник≥в, р¤д гострих захворювань Ч електроофтальм≥њ, перегр≥ванн¤, отруЇнн¤. ј хрон≥чн≥ пневмокон≥оз, в≥брац≥йно-шумова патолог≥¤ частково реЇструютьс¤ на п≥зн≥х стад≥¤х розвитку.

ѕрофес≥йна патолог≥¤ формуЇтьс¤ у представник≥в близько 200-т профес≥й, п≥д впливом понад 100 профес≥йних шк≥дливостей.  р≥м суто медичного аспекту, це Ч серйозна соц≥альна проблема, ¤ка потребуЇ обовТ¤зкового вир≥шенн¤.

«а даними ‘онду соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань ”крањни, виплати компенсац≥й за втрату працездатност≥ в≥д нещасних випадк≥в ≥ профзахворювань щор≥чно складають 520 млн. грн., разов≥ виплати при встановлен≥ д≥агнозу "профзахворюванн¤" Ч близько 160 млн. грн., доплати до пенс≥й Ч приблизно 150 млн. грн.

ѕ≥льги ≥ компенсац≥њ працюючим у шк≥дливих умовах в 2002 р. в ц≥лому по ”крањн≥ були встановлен≥ дл¤ 2 млн. 201 тис. ос≥б, що складаЇ 32,6% в≥д загальноњ чисельност≥ прац≥вник≥в. «окрема, у промисловост≥ цей р≥вень становить 44,6%, у буд≥вництв≥ Ч 32,0%, у с≥льському господарств≥ Ч 11,5%.

¬ ”крањн≥ такий показник р≥вн¤ травматизму, ¤к к≥льк≥сть смертельних випадк≥в на 1000 працюючих, дор≥внюЇ 0,104, в той час ¤к у ¬елик≥й Ѕритан≥њ Ч 0,016, у япон≥њ Ч 0,02, у Ўвец≥њ Ч 0,032, ‘≥нл¤нд≥њ Ч 0,038, у Ќ≥меччин≥ Ч 0,08.

ѕро карпальний тунельний синдром ( “—) б≥льш≥сть юзер≥в та геймер≥в, коротше кажучи Ч користувач≥в компТютер≥в нав≥ть не чула. ј м≥ж тим, хвороба ц¤ не т≥льки огидна за характером, але до того ж погано л≥куЇтьс¤. ќтже вс≥м, хто с≥даЇ за ѕ  "давити клаву", варто знати, що вони ризикують не т≥льки пог≥ршити з≥р чи д≥стати зайву порц≥ю опром≥ненн¤, але й заробити бол≥ у запТ¤ст¤х та он≥м≥нн¤ пальц≥в.

¬т≥м, ще задовго до св≥танку компТютерноњ ери, через к≥лька рок≥в п≥сл¤ по¤ви перших друкарських машинок на  “— почали хвор≥ти профес≥йн≥ друкарки, пот≥м телетайп≥стки ≥ т.≥н. ’воробу викликаЇ заст≥й кров≥ в суглобах рук ≥ ¤к сл≥дство Ч кисневий голод ≥ набр¤к тканин. ѕоступово оболонки сухожиль товст≥шають, в≥дтак б≥ль дедал≥ част≥ше заважаЇ "пурхати" пальц¤ми по клав≥атур≥.

јби уникнути розвитку  “—, профес≥йн≥ клав≥атурники мають подбати про правильну орган≥зац≥ю робочого м≥сц¤, дотримуватис¤ певного режиму роботи, а також виконувати г≥мнастику дл¤ рук. ¬иробники ѕ  нав≥ть розробили спец≥альну "ергоном≥чну" клав≥атуру, але дос≥ не доведено, що вона допомагаЇ уникнути  “—Е