ѕроблема
¬iрус ходить по ћережi
iлькiсть вiдомих компТютерних вiрусiв давно перевищила 40 тис.
ѕро те, що в епоху ≥нформац≥йних технолог≥й компТютери (≥нод≥ нав≥ть ц≥л≥ мереж≥) можуть Узахвор≥тиФ завд¤ки р≥зноман≥тним в≥русам, знають, здаЇтьс¤, вс≥. ј от зв≥дк≥л¤ берутьс¤ на наш≥ голови р≥зн≥ Умел≥ссиФ, УпТ¤тниц≥, 13Ф, УчорнобилiФ, знаЇ не кожен. “ож ≥ розпов≥дають про компТютерн≥ в≥руси бозна що, ≥ повод¤тьс¤ у нестандартних ситуац≥¤х, мТ¤ко кажучи, не завжди адекватноЕ
“имур Ћитовченко
оли в≥йська анти≥ракськоњ коал≥ц≥њ розпочали бойов≥ д≥њ, ≤нтернетом одразу прокотилос¤ дек≥лька хвиль анекдот≥в на Уконфл≥ктнуФ тематику. Ѕув серед них ≥ такий, довол≥ вже УбородатийФ жартик:
ѕрикол
ƒобридень! –азом ≥з цим пов≥домленн¤м ¬и т≥льки-но отримали компТютерний в≥рус У“ал≥банФ! јле ми в јфган≥стан≥ далеко не так≥ просунут≥, ¤к ¬и там у себе, тому ≥ в≥рус наш Ч ручноњ д≥њ. “ож будь ласка, п≥сл¤ прочитанн¤ цього тексту сам≥ з≥тр≥ть вс≥ записи на ¬ашому жорсткому диску, а також роз≥шл≥ть це пов≥домленн¤ по електронн≥й пошт≥ першим 50-ти особам, занесеним до адресноњ книги ¬ашого компТютеру.
«аздалег≥дь д¤кую за сп≥впрацю!
Abdulla, У“ал≥банФ
ѕрикол веселий ≥ водночас ц≥лком очевидний: адже н≥хто при здоровому глузд≥ не стане власноруч знищувати всю ≥нформац≥ю, накопичену на системному диску компТютера! јле справд≥, чом би зайвий раз над терористами не пот≥шитис¤?.. “ому оформивши анекдот на стандартн≥й Ув≥ньЇтц≥Ф дл¤ електронних лист≥в, ¤ роз≥слав де¤ким знайомим з пом≥ткою У
Joke!Ф (з англ. Ч жарт). ≤ наск≥льки ж був здивований, коли двоЇ з них поставилис¤ до приколу ц≥лком серйозно, зателефонували до мене ≥ ковтаючи корвалол з н≥трогл≥церином, почали радитис¤, ¤к приборкати страшний в≥рус У“ал≥банФ, бо н≥ AVP, нi Norton AntiVirus, ан≥ Dr. Web його навiть не ви¤вл¤ють?..У¬≥русн¤Ф та њњ творц≥
«а визначенн¤м, компТютерний в≥рус Ч це невеличка програмка, що робить р≥зн≥ капост≥, ¤к-то: багатократно коп≥юючи саму себе, засм≥чуЇ диски чи оперативну памТ¤ть компТютера, перериваЇ роботу ≥нших компТютерних програм або Ч ≥ це найг≥рш≥ вар≥анти! Ч знищуЇ певн≥ файли чи нав≥ть усю ≥нформац≥ю на зараженому компТютер≥, або в≥дправл¤Ї електронною мережею де¤к≥ ваш≥ файли заздалег≥дь визначеному адресату. ўоправда, пару рок≥в тому зТ¤вивс¤ особливий клас Ув≥русн≥Ф, робота ¤коњ створюЇ перевантаженн¤ на певних детал¤х материнськоњ плати, тому вони перегораютьЕ
јле в будь-¤кому раз≥, клас Убойових м≥кроб≥вФ надто обмежений: творц≥ в≥рус≥в дотримуютьс¤ неписаного правила, зг≥дно з ¤ким Узал≥зоФ краще не ч≥пати. “ому найрозповсюджен≥ш≥ ефекти в≥д зараженн¤ Ч це або неспод≥ваний ступор вашоњ УтачкиФ, ¤ка вперто за¤вл¤Ї про раптову нестачу памТ¤т≥ чи в≥льного м≥сц¤ на в≥нчестер≥, або безсоромна рухома картинка, самов≥льно Увив≥шенаФ на екран≥, або нарешт≥ незрозум≥ле зникненн¤ ≥нформац≥њ.
як ≥ б≥олог≥чн≥ прототипи, компТютерн≥ в≥руси вражають конкретний р≥зновид програм або електронних документ≥в, специфiчний дл¤ кожного вiрусу. ™ ≥ виключенн¤: наприклад,
на текстов≥ документи (txt-файли) не нав≥шуЇтьс¤ жодна кака Ч н≥хто й н≥коли таких в≥рус≥в просто не створював, хоча, за статистикою, у свiтi щодн¤ зТ¤вл¤Їтьс¤ по 3-4 нових Ум≥кробаФ!≤нший приклад Ч по¤ва нових клас≥в в≥рус≥в по м≥р≥ розвитку електронноњ техн≥ки. ќт завд¤ки УмодiФ на листуванн¤ за допомогою електронноњ пошти та звичцi Узависати в чатiФ народивс¤ новий клас Ув≥русн≥Ф Ч так зван≥ УхробакиФ. ¬они УпаразитуютьФ на поштових програмах, шкод¤ть њхн≥й робот≥ та ще й розмножуютьс¤, розсилаючи своњ коп≥њ абонентам, з котрими найчаст≥ше сп≥лкуЇтьс¤ власник ураженого компТютера. ÷е породило й вiдповiднi захиснi заходи: великi поштовi сервери здiйснюють тотальну антивiрусну перевiрку листiв. рiм того, сервери тупо Уне пущаютьФ до адресата незаархiвованi exe-файли, до ¤ких рiзноманiтна гидота так i линеЕ
¬иникаЇ доречне питанн¤: ¤кий же супостат створюЇ отi кл¤тi компТютерн≥ в≥руси? як не дивно, це може зробити будь-¤кий фах≥вець, що у достатн≥й м≥р≥ волод≥Ї асемблером Ц одн≥Їю з мов програмуванн¤. ÷е може бути навiть студент технiчного вишу, ¤кий самостверджуЇтьс¤ i демонструЇ всьому свiтовi власну УкрутизнуФ, запускаючи в ћережу нову шкiдливу УмулькуФ.
Iнший випадок Ч УадреснеФ зараженн¤. —кажiмо, фахiвц¤-компТютерника звiльн¤ють з роботи, тодi вiн може лишити на памТ¤ть УнеправеднимФ роботодавц¤м такий собi даруночок, що за пару дiб розпочинаЇ УжертиФ всю електронну документацiю фiрми. јбо Умережевi вiйниФ, що ведутьс¤ у вiртуальному свiтi тими самими силами, що стикаютьс¤ у великих воЇнних конфлiктах. ¬iдомо, зокрема, що пiд час останньоњ Ѕалканськоњ вiйни сербськi патрiоти закидали натiвськi сервери посланн¤ми з цiлим УбукетомФ вiрусiв, аби заподi¤ти шкоду системам управлiнн¤ збройних сил агресорiвЕ ўоправда,
Уадресно нацiленiФ вiруси дуже швидко збиваютьс¤ з УцiлейФ, починають безконтрольно плодитис¤ в Iнтернетi та дошкул¤ти зовсiм iншим користувачам, але њхнiх творцiв цiкавить лише момент Упершого ударуФЕ√оловне Ч не панiкувати
«вiсно, електроннi вiруси становл¤ть неаби¤ку проблему, стикнутис¤ з ¤кою може кожен, хто працюЇ з компТютером. Ќаслiдки УзапущенихФ електронних хвороб бувають жахливими: за таке можна розплатитис¤ втратою результатiв багатомiс¤чноњ ба навiть багаторiчноњ копiткоњ роботи. ўоправда, трапл¤ютьс¤ дiаметрально протилежнi варiанти. Ќаприклад, ¤ знав одного вiртуозного фахiвц¤-електронника, котрий вперто не вiрив, що його люба УтачкаФ може УзахворiтиФЕ
I все ж iснуЇ золоте правило: працювати без антивiрусноњ програми (AVP, NAV, Dr. WebЕ) зi свiжою базою в епоху Уелектронних епiдемiйФ Ч все одно, що вступати у тiснi стосунки без ¤кiсного презерватива з незнайомим статевим партнером в епоху —ЌIƒу. I не треба червонiти вiд сорому: аналогi¤, груба, проте точна. ¬рахуйте, що кiлькiсть вiдомих вiрусiв давно вже перевищила 40 тис., а вразити саме ваш компТютер може будь-¤ке лайно.
Ѕагато хто пiддаЇтьс¤ панiцi. “акi люди намагаютьс¤ не користуватис¤ дискетами, тим паче Iнтернетом, набивають будь-¤кi документи з паперу вручну i все вивод¤ть на принтер. ѕри перших же збо¤х у роботi знищують УпiдозрiлiФ файли або навiть переформатовують вiнчестери Упiд нульФ. јле Увiрусофобi¤Ф Ч поганий помiчник у роботi. Ќадiйний антивiрус все ж кращий.
ƒо реч≥
Ќеспод≥ванок у нашому УелектронномуФ житт≥ вистачаЇ ≥ без Ув≥русн≥Ф. Ќаприклад, у пТ¤тницю, 25 кв≥тн¤ багато користувач≥в ≤нтернету в ”крањн≥ в≥дчули суттЇве пог≥ршенн¤ роботи канал≥в звТ¤зку з сус≥дньою –ос≥Їю: УпобачитиФ зв≥дси рос≥йськ≥ сервери дл¤ них стало майже неможливо. Ѕагато хто запан≥кував: а чи не нев≥домий нов≥тн≥й в≥рус тому причина? ¬и¤вилос¤, н≥. ѕросто прац≥вники компан≥њ UТtel п≥шли на дес¤тиденн≥ Укартопл¤н≥ кан≥кулиФ, ¤к ≥ вс¤ крањна, що одразу вiдбилос¤ на ¤костi iнтернет-звТ¤зку. «в≥дси висновок: жоден в≥рус не здатен наст≥льки спаскудити наше житт¤, ¤к ми сам≥Е
÷итата
Ч ѕрив≥т, ¬≥нн≥! Ч сказав ѕ'¤тачок тоненьким голосом, з разючою моторн≥стю п≥дн≥маючис¤ по п≥дставц≥ дл¤ принтера на ст≥лЕ Ч ўо ти робиш? ќй, ск≥льки л≥терк≥в! ≤ ск≥льки цифирк≥в! ≤ ще штучка така манюс≥нька б≥гаЇ! ўо це, ¬≥нн≥?
Ч ¬≥рус такий буде бридкий, Ч сказав ¬≥нн≥, л≥ниво довбаючи лапами по клав≥атур≥. Ч ¬≥дправлю Ѕджолам Ч ото см≥ху буде! “и т≥льки не кажи н≥кому, бо знаЇш, ¤к “игр≥ свин¤ч≥ котлети до смаку?
"“реба буде вдома ратиц≥ спиртом протерти", Ч подумав ѕ'¤тачок, ¤кий страшенно бо¤вс¤ всiл¤коњ заразиЕ
Ч ќт ¤к мен≥, ц≥каво, файли ¤кнайкраще заражати, Ч м≥ркував соб≥ ¬≥нн≥. Ч якщо ¤ покладу на початку програми RET, а стек змушу дивитис¤ на адресу поверненн¤...
Ч ого змусиш дивитис¤? Ч зл¤кавс¤ ѕ'¤тачок, ¤кому привид≥лос¤ щось жахливе.
Ч —тек, Ч сказав ¬≥нн≥ ѕух.
Ч јга, Ч сказав ѕ'¤тачок з розумним вигл¤дом ≥ в≥дсунувс¤ в≥д мон≥тора подал≥.
Ч ќт... «мушу його дивитис¤ на адресу поверненн¤, то Ѕджоли, напевно, подумають, що це просто ¤кась помилочка Ч ≥ н≥чого не пом≥т¤ть. ј ¤кщо ¤ поставлю спочатку перех≥д на в≥рус, ¤к виклик процедури, то Ѕджоли, напевно, подумають, що це маленька п≥дпрограмка Ч ≥ теж н≥чого не пом≥т¤ть. ѕо-моЇму так.
Ч јга! Ч п≥дтакнув ѕ'¤тачок.
(ј. ўербаков, У9600 бод ≥ вс≥, вс≥, вс≥Ф,
наведено з≥ скороченн¤ми)
ƒов≥дка
ƒвадц¤ть найрозповсюджен≥ших шк≥дливий програм
ќгл¤д в≥русноњ активност≥ за березень 2003 р. виконаний
"Ћаборатор≥Їю асперського"
|
Ќазва |
„астка у загальн≥й к≥лькост≥ в≥русних ≥нцидент≥в, % |
|
|
1. |
I-Worm.Klez |
37,60% |
|
2. |
I-Worm.Sobig |
10,75% |
|
3. |
I-Worm.Lentin |
9,03% |
|
4. |
I-Worm.Avron |
3,30% |
|
5. |
Macro.Word97.Thus |
2,62% |
|
6. |
I-Worm.Tanatos |
1,38% |
|
7. |
Macro.Word97.Marker |
1,21% |
|
8. |
Worm.Win32.Opasoft |
1,13% |
|
9. |
I-Worm.Hybris |
1,04% |
|
10. |
Win95.CIH |
0,69% |
|
11. |
Worm.Win32.Randon |
0,58% |
|
12. |
VBS.Redlof |
0,57% |
|
13. |
Backdoor.Death |
0,51% |
|
14. |
Win95.Spaces |
0,51% |
|
15. |
I-Worm.Roron |
0,49% |
|
16. |
Trojan.PSW.Gip |
0,49% |
|
17. |
Backdoor.NetDevil |
0,48% |
|
18. |
Win32.HLLP.Hantaner |
0,45% |
|
19. |
TrojanDropper.Win32.Delf |
0,42% |
|
20. |
TrojanDropper.Win32.Yabinder |
0,41% |
|
≤нш≥ шк≥длив≥ програми, що не ув≥йшли до двадц¤тки |
26,33% |
|
ƒов≥дка
«а даними УЋаборатор≥њ асперськогоФ, станом на 5.05.2003 р. нал≥чуЇтьс¤ 63 активних в≥руси.
ƒо реч≥
«важаючи на те, що де¤к≥ пан≥кери легко п≥дпадають п≥д вплив Ув≥русофоб≥њФ, в ≤нтернет≥ пер≥одично зТ¤вл¤ютьс¤ р≥зноман≥тн≥ м≥стиф≥кац≥њ щодо Унових смертельних в≥рус≥вФ. Ќайрозповсюджен≥шою мулькою Ї заклик негайно стерти буц≥мто заражений файл SULFNBK.EXE, ¤кий насправд≥ Ї ц≥лком нормальною частиною операц≥йноњ системи Windows.
ƒо реч≥
як пов≥домив портал Удни.руФ, компТютерн≥ експерти вважають, що сучасн≥ в≥руси вдосконалюютьс¤ не у к≥льк≥сних вим≥рах, а у ¤к≥сних. ” щор≥чн≥й допов≥д≥ визнаного м≥жнародного авторитету у ц≥й галуз≥, компан≥њ ICSA Labs в≥дзначаЇтьс¤, що у 2002 р. проблеми з в≥русами виникали в середньому в 105 компТютер≥в на 1000 шт., тод≥ ¤к у 2001 р. Ц в 103 ѕ , а у 1998 р. Ц лише в 32 ѕ . ¬ той же час нов≥тн≥ в≥руси здатн≥ спричинити компТютеру значно б≥льшу шкоду, н≥ж колись: ран≥ше вони лише створювали незручност≥ в робот≥, тепер же в основному знищують дан≥, знижують продуктивн≥сть прац≥ або робл¤ть користуванн¤ ѕ неможливим. ѕри цьому зб≥льшуЇтьс¤ варт≥сть Ул≥куванн¤Ф компТютера та необх≥дний дл¤ цього час. «окрема, у 2002 р. середн¤ варт≥сть очищенн¤ корпоративноњ
мереж≥ в≥д в≥русу становила 81 тис. долар≥в за 23 дн≥. ј от позатор≥к ц≥ показники дор≥внювали лише 69 тис. долар≥в та 20 дн≥в в≥дпов≥дно.
© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ
|