«доровТ¤
ќчевидне-неймов≥рне
ѕневмон≥¤ чиЕ збро¤?!
«будник SARS м≥г бути вирощеним у ¤к≥йсь ≥з в≥йськових лаборатор≥й
“епер вже людство не так стурбоване еп≥дем≥Їю аз≥йськоњ пневмон≥њ, ¤к пару тижн≥в тому. јле пов1¤зан≥ з цим захворюванн¤м питанн¤ залишаютьс¤, причому один з вар≥ант≥в в≥дпов≥д≥ на них Ц бактер≥олог≥чна збро¤.
“имур Ћитовченко
¬середин≥ березн¤ весь св≥т пережив короткотерм≥новий шок в≥д пов≥домлень про нов≥тню страшну хворобу Ц атипову легеневу пневмон≥ю SARS. Ќа щаст¤, шуло довол≥ швидко встановлено, що передаЇтьс¤ вона в≥д хворого до здоровоњ людини лише при безпосередньому контакт≥, а тому розповсюдженню еп≥дем≥њ швидко були поставлен≥ над≥йн≥ сан≥тарн≥ кордони в м≥жнародних аеропортах. ўо ж до крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, вже вражених еп≥дем≥Їю, тут хворих почали ретельно ≥золювати у шпитал¤х.
—початку ходили чутки про загадкову невил≥ковн≥сть
SARS, проте вчен≥ з р≥зних крањн довол≥ швидко зТ¤сували природу хвороби: в≥рус-збудник ви¤вивс¤ родичем кор≥, свинки та собачоњ чумки. ¬с≥ ц≥ хвороби в≥дом≥, вс≥ вдаЇтьс¤ л≥куватиЕ « цього моменту л≥кар≥ з≥тхнули з полегшенн¤м.ўоправда, ≥стор≥¤ з SARS ≥ дос≥ викликаЇ р¤д запитань. „ому ц¤ еп≥дем≥¤ спалахнула саме в ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ, одн≥й ≥з Угар¤чих точокФ планети? „ом це сталос¤ напередодн≥ початку в≥йни в ≤раку? „ому збудник хвороби не актив≥зувавс¤ ран≥ше? „ому першим хворим ви¤вивс¤ саме американський громад¤нин, що до того ж повертавс¤ на батьк≥вщину? ≤ нарешт≥, чи Ї випадковим такий зб≥г обставин?..
ƒехто з вчених не вважаЇ це випадков≥стю. ≤ нав≥ть припускаЇ, що в≥рус Ї вар≥антом нов≥тньоњ бактер≥олог≥чноњ зброњ. –озробити його могли, скаж≥мо, у ѕ≥вн≥чн≥й орењ, ¤ка давно вже занесена до списк≥в ворог≥в —Ўј. ¬ажк≥сть перенесенн¤
SARS по¤снюЇтьс¤ просто: його Уродич≥Ф к≥р та свинка Ц хвороби дит¤ч≥, а коли на них захвор≥ють доросл≥, насл≥дки бувають просто катастроф≥чними. « точки зору розповсюдженн¤ (виключно контактна форма) SARS також вельми зручний дл¤ б≥олог≥чноњ в≥йни: п≥сл¤ примусового розпиленн¤ на нам≥чен≥й дл¤ атаки територ≥њ або п≥сл¤ засиланн¤ заражених Укозачк≥вФ, населенн¤ буде вражене т¤жкою еп≥дем≥Їю, але ¤кщо наступаюч≥ в≥йська не контактуватимуть з цив≥льними, то не зараз¤тьс¤ сам≥. —хема просто ≥деальна!«алишаЇтьс¤ додати, що збудники грипу та в≥русноњ пневмон≥њ нещодавно стали розгл¤датис¤ в ¤кост≥ можливих агент≥в дл¤ б≥олог≥чноњ в≥йни. “ож, можливо, под≥бн≥ занепокоЇнн¤ таки мають певне п≥дгрунт¤.
÷ей жахливий, жахливий сиф≥л≥сЕ
«а час≥в середньов≥чч¤ Угалльська хворобаФ слугувала могутньою бактер≥олог≥чною зброЇю
≤де¤ використанн¤ смертоносних бактер≥й в ¤кост≥ нищ≥вноњ зброњ ц≥лком природна, оск≥льки з давн≥х час≥в вражен≥ хворобами арм≥њ змушен≥ були терм≥ново шукати замиренн¤ ≥з ворогом. «г≥дно з Ѕ≥бл≥Їю, п≥д час усп≥шноњ навали на давн≥х Їврењв серед нападник≥в
-филистимл¤н почала ширитис¤ нев≥дома хвороба, симптомом ¤коњ були УнаростиФ на т≥л≥ Ц а це дуже скидаЇтьс¤ на бубонну чуму. «агарбники приписали це сил≥ Їврейського Ѕога, тому посп≥шили повернути захоплений овчег «апов≥ту ≥ принести в≥дпов≥дн≥ жертви.ƒостеменно в≥домо, що друга пандем≥¤ чуми, так звана Учорна смертьФ була спричинена хрестоносц¤ми: саме Улицар≥ ЅогаФ, повертаючись з хрестових поход≥в, завезли в
XIV ст. цю страшну хворобу до ™вропиЕ ≥ в результат≥ смерть забрала 25 млн. ос≥б!ѕро сиф≥л≥с Ц окрема мова. ƒетальн≥ описи його симптом≥в зустр≥чаютьс¤ ще у Їгипетських пап≥русах. —иф≥л≥с, схоже, дошкул¤в ≥ давн≥м грекам, ≥ римл¤нам. ¬т≥м, вважаЇтьс¤, що його УновуФ хвилю завезли у 1493 р. мор¤ки олумба з Ќового —в≥ту, та й сам командор помер в≥д
сиф≥л≥тичного аортиту Ц либонь, добре порозкошував з ≥нд≥анкамиЕ ≤ тут починаЇтьс¤ найц≥кав≥ше: з ≤спан≥њ та ≤тал≥њ сиф≥л≥с УпоповзФ до ™вропи разом з в≥йськом корол¤ арла VIII Ц адже вертаючи з походу, солдати везли до ‘ранц≥њ обоз з трофе¤миЕ ну ≥, зв≥сно, з обозними д≥вками, що встигли побувати в об≥ймах сиф≥л≥тик≥в-мор¤к≥в. ¬ подальш≥й ≥стор≥њ трапл¤лис¤ неодноразов≥ випадки, коли до загарбник≥в навмисне направл¤лис¤ заражен≥ УвенероюФ шльондриЕ ≥ наступ захлинавс¤! Ѕувало й навпаки: на обложен≥ м≥ста напускали зграњ пацюк≥в, знаючи, що ц≥ тварюки розповсюджують чуму.Ќарешт≥, ¤к не згадати Учуму ’’ стол≥тт¤Ф Ц —Ќ≤ƒ? јдже за одн≥Їю з верс≥й, в≥н розробл¤вс¤ у —Ўј саме ¤к бактер≥олог≥чна збро¤, що перев≥р¤лас¤ на зеках-смертниках, бо перший контингент вражених складали майже виключно чолов≥ки, ¤к≥ або в≥дсид≥ли за гратами, або в≥дслужили в арм≥њ.
© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ
|