“акий вид транспорту могли вигадати т≥льки у Ум≥ст≥ на семи пагоркахФ
“рамвай придумав полтавчанин. …ого ≥дею в нас УзлизалиФ й удосконалили н≥мц≥. Ѕагато рок≥в п≥сл¤ цього трамвай в≥рно служив ки¤нам, ≥ про все це розпов≥даЇ ињвський музей електротранспорту.
ј чи знаЇте ви, що ињв до певноњ м≥ри може вважатис¤ всесв≥тньою батьк≥вщиною трамвањв? як, не в≥рите?! ƒарма. јби переконатис¤ в цьому, достатньо зав≥тати до ињвського музею електротранспорту: тут з≥брана велика к≥льк≥сть документ≥в, фотограф≥й, в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних журнал≥в та книг, що розпов≥дають про ≥стор≥ю м≥ського транспорту, не кажучи вже про макети ≥ д≥юч≥ модел≥ трамвањв ≥ тролейбус≥в, три д≥орами, стенди, карти, колекц≥њ проњзних квитк≥в та абонементних талон≥в, а також реальне обладнанн¤ з вод≥йськоњ каб≥ни трамваю, каси та компостери.
≤ все це багатство Ц у двох к≥мнатах ≥ невеличкому самов≥льно зробленому УпередбанникуФЕ ” далекому заруб≥жж≥ так≥ музењ розкошують, нав≥ть створюютьс¤ асоц≥ац≥њ техн≥чних музењв, що обм≥нюютьс¤ фондами, влаштовують конференц≥њ тощо. ј от ињвський музей електротранспорту сиротливо пригр≥вс¤ обаб≥ч ињвпастрансу. ¬т≥м, добре, що його засновниц≥, директорц≥ ≥ Їдин≥й сп≥вроб≥тниц≥ (все Ц в одн≥й особ≥) Ћ≥д≥њ Ћ≥в≥нськ≥й бодай зарплатню плат¤ть: краще так, н≥ж н≥¤к, бо зазвичай в нас ентуз≥азм взагал≥ н≥¤к не винагороджуЇтьс¤.
јле давайте не будемо про сумне, краще переступимо пор≥г головноњ к≥мнати цього чудового закладу ≥ поринемо в ≥стор≥ю цього ориг≥нального виду транспорту.
¬трачена ≥де¤
Ќа початку людськоњ ≥стор≥њ ≥ Ут¤глова силаФ у вигл¤д≥ коней, в≥слюк≥в, верблюд≥в, слон≥в та ≥нших тварюк, а головне Ц раб≥в, ≥ транспортн≥ засоби (вс¤к≥ там нош≥, кол≥сниц≥, ландо, дормези, вози, брички) перебували, так би мовити, у приватн≥й власност≥. “≥льки ≥з розвитком великих м≥ст постала проблема наданн¤ послуг на внутрим≥ськ≥ перевезенн¤ перес≥чних громад¤н. ћоду тут завдала «ах≥дна ™вропа: у ѕариж≥ були запущен≥ перш≥ омн≥буси Ц гужовий громадський транспорт.
«давалось би, нехай сивки-бурки зам≥сть архањчних богатир≥в т¤гають за собою р≥зноман≥тн≥ возики. Ќехай це буде нав≥ть вагон конки, ≥ край! ≤ до чого тут ≥ще ¤кийсь прогрес?.. ¬т≥м, не все так просто. ¬з¤ти, наприклад, наш ињв. „омусь його нечасто поминають серед м≥ст, що Усто¤ть на семи пагоркахФ. Ќу Ц –им, ну Ц ћосква! јле ињв?.. ¬ той же час, тут ≥ справд≥ дуже складний рельЇф м≥сцевост≥, ≥ скаж≥ть на мил≥сть, ск≥льки коней потр≥бно дл¤ того, або пот¤гнути ц≥лий вагон ≥з людьми, прим≥ром, знаменитим ¬олодимирським (колишн≥м ќлександр≥вським) узвозом? ¬и¤вл¤Їтьс¤, н≥ пара, н≥ четв≥рка, ба нав≥ть ш≥стка битюг≥в з цим не впораЇтьс¤! јле ж ¬олодимирський узв≥з хоча б не надто звивистий, значно складн≥ш≥ в цьому в≥дношенн≥ јндр≥њвський узв≥з або руглоун≥верситетська вулиц¤Е
“ак, ≥ще у 1869 р. група кињвських пом≥щик≥в, очолювана орчак-—ивицьким, запропонувала м≥ськ≥й управ≥ 4 проекти к≥нноњ зал≥зниц≥, один з них нав≥ть ухвалили до реал≥зац≥њ Ц це були 2 л≥н≥њ ¬окзал-√либочиц¤-ѕод≥л та ¬окзал-’рещатик-÷арська площа (нин≥ Ц ™вропейська пл.). јле, не зважаючи на це, транспортноњ проблеми Уматер≥ м≥ст руськихФ це аж н≥¤к не вир≥шувало. ўо стосуЇтьс¤ згаданого ¬олодимирського узвозу, тут спробували спочатку запустити УпискФ останньоњ англ≥йськоњ моди Ц паровий рейковий вагон. ’оваючи у паровому котл≥ дес¤тки Ук≥нських силФ, в≥н усп≥шно долав кињвськ≥ круч≥. ѕроте в≥д такого Ум≥н≥
-паровозуФ лет≥ли дим, к≥пт¤ва й ≥скри, кон≥ Утрадиц≥йнихФ ек≥паж≥в л¤калис¤ й шалено ≥ржали, тож Упарот¤гФ пропрацював недовго.
јле прогрес не стоњть на м≥сц≥! «гадавши заклик великого Ћомоносова про пошуки корисного застосуванн¤ електрики, виходець ≥з ѕолтави ‘ед≥р ѕироцький запропонував у 1874 р. ген≥альну ≥дею створенн¤ трамваю. «г≥дно ≥з задумом винах≥дника, це мав бути саме оснащений т¤говим електродвигуном корпусний вагон, що за допомогою штанги зн≥мав би електроенерг≥ю з п≥дв≥сних провод≥в. Ќа превеликий жаль, ≥де¤ трамваю тод≥шньою кињвською управою не була сприйн¤та: по секрету кажучи, Убатьки м≥стаФ мали неаби¤ку долю в м≥ському гужовому транспорт≥, тому й не хот≥ли Упил¤ти гилл¤куФ, на ¤к≥й так зручно розм≥стилис¤. ѕротид≥¤ло Утрамвањзац≥њФ ≥ поштово-телеграфне в≥домство: поштовики побоювалис¤, що Ублукаюч≥Ф токи негативно вплинуть на роботу телеграфу.
ј ≥дею ‘.ј. ѕироцького швиденько п≥д≥брала та реал≥зувала практичноЕ н≥мецька ф≥рма УSiemensФ. ўоправда, на св≥й манер: це був керований вод≥Їм невеличкий локомотивчик, що т¤гнув по рейках щось на кшталт лавочок на колесах. Ќ≥ захисту в≥д дощу, н≥ в≥д сн≥гу, ан≥ в≥д сл≥пучого сонц¤Е оротше, жодного нат¤ку на комфорт!
Ѕагатократне в≥дродженн¤
¬т≥м, ≥де¤ трамваю цив≥л≥зованому св≥тов≥ сподобалас¤. ѕоступово розробники повернулис¤ до початковоњ ≥дењ ѕироцького Ц до вагончика на рейках ≥з штангою-струмозн≥мальником. ≤ промандрувавши по 14-ти р≥зних крњнах св≥ту, трамвай нарешт≥ повернувс¤-таки до иЇва 14 червн¤ (1 червн¤ за ст. ст.) 1892 р. ƒо реч≥, електровагончик, що р≥зво б≥гав ¬олодимирським (ќлександр≥вським) узвозом, згодом Ц дал≥ на ѕечерськ ≥ Узупин¤вс¤ у будь-¤кому м≥сц≥Ф, був першим не т≥льки в ≥мперськ≥й –ос≥њ, але й у —х≥дн≥й ™вроп≥. ўо стосуЇтьс¤ територ≥њ сучасноњ ”крањни, то п≥сл¤ иЇва трамвай зТ¤вивс¤ у Ћьвов≥ (тод≥ це м≥сто належало ѕольщ≥), а дал≥ Ц у ƒн≥пропетровську (тод≥шн≥й ™катеринослав). ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: на Успоконв≥чно рос≥йських земл¤хФ, у ћоскв≥ трамвай зТ¤вивс¤ у 1899 р., а у —анкт-ѕетербурз≥ Ц аж у 1907 р.
ѕовертаючись до иЇва, хочетьс¤ зазначити, що до створенн¤ нашого трамваю долучивс¤ видний рос≥йський ≥нженер јманд —труве, ¤кий, до реч≥, уклав з м≥ською управою догов≥р на створенн¤ й експлуатац≥ю Ум≥ськоњ зал≥зниц≥Ф (к≥нськоњ) терм≥номЕ до 1 листопада 1934 р.! ¬с≥ Ум≥ськ≥
Ф зал≥зничн≥ кол≥њ —труве будував власним коштом, вкладав фундаторськ≥ кап≥тали в акц≥онерн≥ товариства. ƒо реч≥, трамвай в≥н запустив не традиц≥йною Увузькокол≥йкоюФ, а кол≥Їю Узал≥зничногоФ формату, що лишилас¤ в≥д парового Уангл≥йц¤Ф. « ≥ншого боку, дизельн≥ генератори дл¤ першоњ електричноњ п≥дстанц≥њ м≥сту подарував не хто-небудь, а сам –удольф ƒизель Ц винах≥дних цього типу двигун≥в.
√од≥ й казати, трамвай ки¤нам дуже сподобавс¤. ѕрокладалис¤ нов≥ маршрути, будувалис¤ депо ≥ п≥дстанц≥њ. ј вагоновод≥њв поважали так, що звертатис¤ до них ≥накше ¤к Упан ЅуржинськийФ, Упан –етинецькийФ н≥хто не см≥в: вони були справжн≥ми повноважними представниками м≥стаЕ ињв став своЇр≥дним Упол≥гономФ дл¤ випробувань ≥нших вид≥в м≥ського транспорту, зокрема, фун≥кулеру.
¬т≥м, це все було ≤ св≥товоњ та до революц≥њ. ” пер≥од 1914-20 рр. трамвайне господарство иЇва було практично знищене. “е саме повторилос¤ ≥ п≥д час ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. ≤ обидва рази все доводилос¤ в≥дроджувати фактично з нул¤. ћало того: власним коштом роб≥тник≥в дл¤ ќсоав≥ах≥му був побудований л≥так У ињвський трамвайникФ, що загинув в нашому неб≥ п≥д час в≥йни, трамвањ возили б≥йц≥в на околиц≥ м≥ста, де тривали боњ, брали участь у в≥дродженн≥ ’рещатикаЕ “а ще й тролейбусним господарством примноживс¤ електротранспорт. «Т¤вилис¤ у иЇв≥ ≥ автобус, ≥ метропол≥тен. Ќав≥ть монорейков≥ кол≥њ ≥з надшвидк≥сними (понад 200 км
/год.) вагончиками майор≥ли у перспектив≥Е
ѕроте часи знов зм≥нилис¤: тепер кињвський електротранспорт переживаЇ пер≥од ¤вного занепаду. “рамвањ та тролейбуси вит≥сн¤ютьс¤ з≥ столичних вулиць моб≥льними вТюнкими "маршрутками", не привТ¤заними н≥ до рейок, ан≥ до пов≥тр¤них електрол≥н≥й. (ўоправда, в атмосферу м≥ста викидаЇтьс¤ п≥двищена к≥льк≥сть вихлоп≥в, але ц≥ детал≥ н≥кого не ц≥кавл¤ть.) јбсолютно бездумно викорчуван≥ з земл≥ рейки першоњ трамвайноњ кол≥њ на ¬олодимирському узвоз≥, п≥дн¤лас¤ рука знищити Умемор≥альнийФ трамвай, присв¤чений памТ¤т≥ наших Уафганц≥вФ. Ўкода буде, ¤кщо за де¤кий час в≥д столичного трамваю лишитьс¤ т≥льки крих≥тний музей ≥з багатющими фондами!..
ƒл¤ ≥люструванн¤ статт≥ використан≥ матер≥али веб-сайту
—тефана ћашкевича "ѕам¤ти киевских трамваев":
- 2 фото з альбому " иев ћихаила Ѕулгакова", 1990 р. виданн¤;
- 2 фото ’анса ќрлеманса, 1978 р.;
- 2 фото √ордона —тюарта, 1985 р.
«≥ спогад≥в директорки
Ќизький укл≥н конотопц¤м!
¬и¤вл¤Їтьс¤, Ушпигуноман≥њФ ми ще не позбулис¤!
ћузей електротранспорту п≥дтримуЇ звТ¤зки з багатьма аналог≥чними закладами по всьому св≥ту. Ћ≥д≥¤ Ћ≥в≥нська нер≥дко возить заруб≥жних гостей р≥зними УтрамвањзованимиФ м≥стами ”крањни Ц а в нас трамвай б≥гаЇ нав≥ть у сел≥ ћолочне (ј– рим)! «азвичай гостей приймають дуже тепло. јле трапл¤ютьс¤ й виключенн¤.
ЕЅуло це в онотоп≥ дек≥лька рок≥в тому. оли п≥сл¤ урочистого прийому ≥ноземц≥ частувалис¤ стравами украњнськоњ кухн≥, до них неспод≥вано п≥д≥йшов представник мер≥њ ≥ в ультимативн≥й форм≥ запропонував Узабратис¤ з м≥стаФ прот¤гом 5-ти хвилин. ¬ ч≥м р≥ч? ¬и¤вл¤Їтьс¤, було пом≥чено, що ≥ноземц≥ записують номери трамвайних вагон≥в, зв≥дси висновок: вониЕ н≥мецьк≥ шпигуни!
¬т≥м, Ћ≥д≥¤ јрхип≥вна не розгубилас¤: вит¤гла з дорожноњ сумки виданий у т≥й же Ќ≥меччин≥ ще за рад¤нських час≥в альбом, що розпов≥дав про трамвањ в усьому —–—– (з маршрутами, типами й номерами вагон≥в та ≥ншими в≥домост¤ми), з натхненн¤м прочитала лекц≥ю про конотопський трамвай, ¤кий громад¤ни м≥ста побудували власним коштом до 70-р≥чч¤ ≥з дн¤ народженн¤ —тал≥на, а насамк≥нець спитала: У«аруб≥жн≥ гост≥ прињхали вшанувати конотопц≥в, а ¤к ви њх спроваджуЇте?!Ф —л≥дом за Ћ≥д≥Їю Ћ≥в≥нською н≥мц≥ й справд≥ вклонилис¤ вс≥м присутн≥мЕ
«в≥сно, представники мер≥њ були ошелешен≥. У¬орог≥вФ н≥хто б≥льше не гнав. ј наступного року нову екскурс≥ю зустр≥чали з великою пошаноюЕ
–епл≥ка
Ќе знаю кого й ¤к, а от мене завжди т≥шили перекручуванн¤ назв зупинок, обТ¤влених вод≥¤ми трамвайних маршрут≥в. ќсь найсм≥шн≥ш≥ з них, що добре запамТ¤талис¤:
ј чи знаЇте ви, що ињв до певноњ м≥ри може вважатис¤ всесв≥тньою батьк≥вщиною трамвањв? як, не в≥рите?! ƒарма. јби переконатис¤ в цьому, достатньо зав≥тати до ињвського музею електротранспорту: тут з≥брана велика к≥льк≥сть документ≥в, фотограф≥й, в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних журнал≥в та книг, що розпов≥дають про ≥стор≥ю м≥ського транспорту, не кажучи вже про макети ≥ д≥юч≥ модел≥ трамвањв ≥ тролейбус≥в, три д≥орами, стенди, карти, колекц≥њ проњзних квитк≥в та абонементних талон≥в, а також реальне обладнанн¤ з вод≥йськоњ каб≥ни трамваю, каси та компостери.
≤ все це багатство Ц у двох к≥мнатах ≥ невеличкому самов≥льно зробленому УпередбанникуФЕ ” далекому заруб≥жж≥ так≥ музењ розкошують, нав≥ть створюютьс¤ асоц≥ац≥њ техн≥чних музењв, що обм≥нюютьс¤ фондами, влаштовують конференц≥њ тощо. ј от ињвський музей електротранспорту сиротливо пригр≥вс¤ обаб≥ч ињвпастрансу. ¬т≥м, добре, що його засновниц≥, директорц≥ ≥ Їдин≥й сп≥вроб≥тниц≥ (все Ц в одн≥й особ≥) Ћ≥д≥њ Ћ≥в≥нськ≥й бодай зарплатню плат¤ть: краще так, н≥ж н≥¤к, бо зазвичай в нас ентуз≥азм взагал≥ н≥¤к не винагороджуЇтьс¤.
Ќа початку людськоњ ≥стор≥њ ≥ Ут¤глова силаФ у вигл¤д≥ коней, в≥слюк≥в, верблюд≥в, слон≥в та ≥нших тварюк, а головне Ц раб≥в, ≥ транспортн≥ засоби (вс¤к≥ там нош≥, кол≥сниц≥, ландо, дормези, вози, брички) перебували, так би мовити, у приватн≥й власност≥. “≥льки ≥з розвитком великих м≥ст постала проблема наданн¤ послуг на внутрим≥ськ≥ перевезенн¤ перес≥чних громад¤н. ћоду тут завдала «ах≥дна ™вропа: у ѕариж≥ були запущен≥ перш≥ омн≥буси Ц гужовий громадський транспорт.
“ак, ≥ще у 1869 р. група кињвських пом≥щик≥в, очолювана орчак-—ивицьким, запропонувала м≥ськ≥й управ≥ 4 проекти к≥нноњ зал≥зниц≥, один з них нав≥ть ухвалили до реал≥зац≥њ Ц це були 2 л≥н≥њ ¬окзал-√либочиц¤-ѕод≥л та ¬окзал-’рещатик-÷арська площа (нин≥ Ц ™вропейська пл.). јле, не зважаючи на це, транспортноњ проблеми Уматер≥ м≥ст руськихФ це аж н≥¤к не вир≥шувало. ўо стосуЇтьс¤ згаданого ¬олодимирського узвозу, тут спробували спочатку запустити УпискФ останньоњ англ≥йськоњ моди Ц паровий рейковий вагон. ’оваючи у паровому котл≥ дес¤тки Ук≥нських силФ, в≥н усп≥шно долав кињвськ≥ круч≥. ѕроте в≥д такого Ум≥н≥
јле прогрес не стоњть на м≥сц≥! «гадавши заклик великого Ћомоносова про пошуки корисного застосуванн¤ електрики, виходець ≥з ѕолтави ‘ед≥р ѕироцький запропонував у 1874 р. ген≥альну ≥дею створенн¤ трамваю. «г≥дно ≥з задумом винах≥дника, це мав бути саме оснащений т¤говим електродвигуном корпусний вагон, що за допомогою штанги зн≥мав би електроенерг≥ю з п≥дв≥сних провод≥в. Ќа превеликий жаль, ≥де¤ трамваю тод≥шньою кињвською управою не була сприйн¤та: по секрету кажучи, Убатьки м≥стаФ мали неаби¤ку долю в м≥ському гужовому транспорт≥, тому й не хот≥ли Упил¤ти гилл¤куФ, на ¤к≥й так зручно розм≥стилис¤. ѕротид≥¤ло Утрамвањзац≥њФ ≥ поштово-телеграфне в≥домство: поштовики побоювалис¤, що Ублукаюч≥Ф токи негативно вплинуть на роботу телеграфу.
¬т≥м, ≥де¤ трамваю цив≥л≥зованому св≥тов≥ сподобалас¤. ѕоступово розробники повернулис¤ до початковоњ ≥дењ ѕироцького Ц до вагончика на рейках ≥з штангою-струмозн≥мальником. ≤ промандрувавши по 14-ти р≥зних крњнах св≥ту, трамвай нарешт≥ повернувс¤-таки до иЇва 14 червн¤ (1 червн¤ за ст. ст.) 1892 р. ƒо реч≥, електровагончик, що р≥зво б≥гав ¬олодимирським (ќлександр≥вським) узвозом, згодом Ц дал≥ на ѕечерськ ≥ Узупин¤вс¤ у будь-¤кому м≥сц≥Ф, був першим не т≥льки в ≥мперськ≥й –ос≥њ, але й у —х≥дн≥й ™вроп≥. ўо стосуЇтьс¤ територ≥њ сучасноњ ”крањни, то п≥сл¤ иЇва трамвай зТ¤вивс¤ у Ћьвов≥ (тод≥ це м≥сто належало ѕольщ≥), а дал≥ Ц у ƒн≥пропетровську (тод≥шн≥й ™катеринослав). ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: на Успоконв≥чно рос≥йських земл¤хФ, у ћоскв≥ трамвай зТ¤вивс¤ у 1899 р., а у —анкт-ѕетербурз≥ Ц аж у 1907 р.
ѕовертаючись до иЇва, хочетьс¤ зазначити, що до створенн¤ нашого трамваю долучивс¤ видний рос≥йський ≥нженер јманд —труве, ¤кий, до реч≥, уклав з м≥ською управою догов≥р на створенн¤ й експлуатац≥ю Ум≥ськоњ зал≥зниц≥Ф (к≥нськоњ) терм≥номЕ до 1 листопада 1934 р.! ¬с≥ Ум≥ськ≥
√од≥ й казати, трамвай ки¤нам дуже сподобавс¤. ѕрокладалис¤ нов≥ маршрути, будувалис¤ депо ≥ п≥дстанц≥њ. ј вагоновод≥њв поважали так, що звертатис¤ до них ≥накше ¤к Упан ЅуржинськийФ, Упан –етинецькийФ н≥хто не см≥в: вони були справжн≥ми повноважними представниками м≥стаЕ ињв став своЇр≥дним Упол≥гономФ дл¤ випробувань ≥нших вид≥в м≥ського транспорту, зокрема, фун≥кулеру.
¬т≥м, це все було ≤ св≥товоњ та до революц≥њ. ” пер≥од 1914-20 рр. трамвайне господарство иЇва було практично знищене. “е саме повторилос¤ ≥ п≥д час ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. ≤ обидва рази все доводилос¤ в≥дроджувати фактично з нул¤. ћало того: власним коштом роб≥тник≥в дл¤ ќсоав≥ах≥му був побудований л≥так У ињвський трамвайникФ, що загинув в нашому неб≥ п≥д час в≥йни, трамвањ возили б≥йц≥в на околиц≥ м≥ста, де тривали боњ, брали участь у в≥дродженн≥ ’рещатикаЕ “а ще й тролейбусним господарством примноживс¤ електротранспорт. «Т¤вилис¤ у иЇв≥ ≥ автобус, ≥ метропол≥тен. Ќав≥ть монорейков≥ кол≥њ ≥з надшвидк≥сними (понад 200 км
ѕроте часи знов зм≥нилис¤: тепер кињвський електротранспорт переживаЇ пер≥од ¤вного занепаду. “рамвањ та тролейбуси вит≥сн¤ютьс¤ з≥ столичних вулиць моб≥льними вТюнкими "маршрутками", не привТ¤заними н≥ до рейок, ан≥ до пов≥тр¤них електрол≥н≥й. (ўоправда, в атмосферу м≥ста викидаЇтьс¤ п≥двищена к≥льк≥сть вихлоп≥в, але ц≥ детал≥ н≥кого не ц≥кавл¤ть.) јбсолютно бездумно викорчуван≥ з земл≥ рейки першоњ трамвайноњ кол≥њ на ¬олодимирському узвоз≥, п≥дн¤лас¤ рука знищити Умемор≥альнийФ трамвай, присв¤чений памТ¤т≥ наших Уафганц≥вФ. Ўкода буде, ¤кщо за де¤кий час в≥д столичного трамваю лишитьс¤ т≥льки крих≥тний музей ≥з багатющими фондами!..
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ