ј починалос¤ все з роботи профес≥йних кон¤р≥в. Ѕлизько середини ’≤’ ст. комусь ≥з них спало на думку: а що, ¤к спробувати схрестити звичайного кон¤ ≥з конем УафриканськимФ Ч тобто зеброю?! якими ¤кост¤ми вир≥зн¤тиметьс¤ Узеброк≥ньФ? Ќаприклад, в≥домо, що мул Ч г≥брид кон¤ й в≥слюка, Ч хоча ≥ Ї безпл≥дним, проте значно витривал≥ший за першого ≥ б≥льший за другого.

јле результат кон¤рського експерименту ви¤вивс¤ надто приголомшливим. Ќ≥, п≥сл¤ безпосередн≥х злучок ≥ зебр-самц≥в з кобилами, ≥ коней ≥з зебрами-самками потомства не дочекалис¤, тому в≥д схрещувань згодом в≥дмовились. ѕроте через багато рок≥в т≥ сам≥ породист≥ кобили, що побували п≥д зебрами, неспод≥вано почали народжуватиЕ строкатих лошат! ≤ при цьому њхн≥ зади п≥дставл¤ли не зебрам, а породистим жеребц¤м без темних пл¤м у родовод≥. ”¤в≥ть соб≥ здивуванн¤ нещасноњ кобили, ¤ка не знала за собою жодних УрозпутнихФ звС¤зк≥в п≥д час, так би мовити, роботи над нащадками, а гр≥хи бурхливоњ юност≥ давно вже встигли забутис¤.

¬т≥м, хоч би там ¤к, а незвичайними результатами зац≥кавилис¤ вчен≥ ‘л≥нт ≥ Ћедантек Ч сучасники ƒарв≥на. ¬они здогадалис¤ поц≥кавитись, а чи не отримував аналог≥чних результат≥в хтось ≥ще? “од≥ њх ошелешили собак≥вники, котр≥ ч≥тко за¤вили: ¤кщо чистокровна сука бодай один раз Успуталас¤Ф з кобелем-дворн¤гою, у нењ вже н≥коли не буде чистопородного потомства. “ака от плата за любов. ѕри ще детальн≥шому вивченн≥ проблеми були знайден≥ й ≥нш≥ под≥бн≥ приклади ¤к у тваринному, так ≥ в рослинному св≥т≥. явище отримало назву телегон≥њ, а ‘ел≥кс Ћедантек нав≥ть залишив п≥сл¤ себе книгу У≤ндив≥д, еволюц≥¤, спадков≥сть та неодарв≥н≥стиФ (рос≥йською була видана у ћоскв≥ 1899 р.).

“ут сл≥д зазначити, що телегон≥Їю серйозно займалис¤ лише одинаки, а решта вченого загалу ставилась до ц≥Їњ дисципл≥ниЕ мТ¤ко кажучи, з гумором. –≥ч нав≥ть не в тому, що перш≥ Утелегон≥чн≥Ф результати одержали не вчен≥, а кон¤р≥-практики. ¬истачало виведеного ще древн≥ми греками правила: под≥бне народжуЇтьс¤ в≥д под≥бного. Ѕо телегон≥¤ фактично доводить, що на груш≥ можуть запросто вирости ¤блука. («в≥сно, про навмисно прищеплену ¤блуневу г≥лку не йдетьс¤.) ј людина може народитиЕ

“ак само Уз≥псувати назавждиФ потомство ж≥нки можуть ≥нтимн≥ стосунки з пТ¤ницею, наркоманом, розумово неповноц≥нною особою. УЌайхибн≥шимФ, у цьому раз≥, Ї нащадки шльондри. … абсолютно неважливо, хто буде ф≥зичним батьком д≥тей ж≥нки. Ќе так зовн≥шн≥ ¤кост≥, ¤к у значно б≥льш≥й м≥р≥ Ч розумов≥ зд≥бност≥, риси характеру, схильн≥сть до скоЇнн¤ злочин≥в у ж≥ноче лоно УзакладаЇФ перший мужчина, котрий його УотоварюЇФ. Ќепр¤мо це п≥дтверджувала й знаменита теор≥¤ Ћомброзо щодо Ууспадкуванн¤Ф дитиною злочинних нахил≥в батьк≥в.

¬т≥м, з по¤вою ≥ розвитком генетики, котра детально по¤снювала закони спадковост≥, телегон≥ю спочатку жорстоко осм≥¤ли, а згодом остаточно здали до арх≥ву ≥стор≥њ. ј ¤к же бути з р¤бими лошатами та, зокрема, негрен¤тами? ƒуже просто. ¬≥домо, що далек≥ предки коней були строкатими, мов зебри, отже народженн¤ УзебролошатФ Ч не б≥льше н≥ж звичайний атав≥зм, ¤кий суто випадково зб≥гс¤ ≥з марними досл≥дами кон¤р≥в.

Ќу, а народжен≥ в≥д б≥лих батьк≥в негрен¤таЕ ÷е теж просто. якщо б≥ла ж≥нка зачала в≥д чорношк≥рого, то в нењ все-таки може народитис¤ б≥ла дитина. ¬ласне, це все одно буде мулат (Укава з вершкамиФ), проте з дуже-дуже св≥тлою шк≥рою Ч х≥ба що трохи смагл¤в≥шою в≥д звичайноњ. ј от в≥д цього мулата у свою чергу може народитис¤ чорна дитина! ѕричому буваЇ так, що Уген чорношк≥рост≥Ф передаЇ дитин≥ не мат≥р, а батько, ¤кий нав≥ть не здогадуЇтьс¤ про це.

ѕ≥сл¤ сексуальноњ революц≥њ 60-70-х рр. ’’ ст. «ах≥д добр¤че довбанула пандем≥¤ смертельного ¬≤Ћ-—Ќ≤ƒу. Ћюди впали у розпач. “од≥ й почалис¤ контрвиверти, одним з елемент≥в ¤ких стала пропов≥дь збереженн¤ д≥вчатами цноти до шлюбу. ќсь тут Упропов≥дники цнотиФ й згадали про телегон≥ю, попутно сфабрикувавши легенду про те, буц≥мто н≥хто њњ не заперечив, а просто досл≥ди на цю тему були засекречен≥ одразу вс≥ма ур¤дами. —правд≥, телегон≥¤ Ч штука зручна: чим ≥ще можна настрахати вкрай прагматичних американц≥в та Ївропейц≥в, ¤к не перспективою Уз≥псуватиФ потомство?!  ому ж тод≥ справи передаватиЕ

ј от на теренах колишнього —–—– кидок в≥д секс-революц≥њ до Уреакц≥њФ вклавс¤ не в 40, а лише у 15 рок≥в! ѕричому далос¤ взнаки нещодавнЇ погол≥вне захопленн¤ екстрасенсорикою та б≥оенергетикою: тутешн≥ адепти телегон≥њ стверджують, що перший мужчина лишаЇ в ж≥нц≥ УенергетичнийФ сл≥д, ¤кий маЇ велике значенн¤ стосовно напр¤му мисленн¤ сексуальних партнер≥в у цей момент Ч бо людська думка Ї матер≥альною субстанц≥ЇюЕ ≤ таке ≥нше. «в≥дси висновок: жодних дошлюбних та позашлюбних стосунк≥в, жодних зл¤гань на сторон≥! Ѕо нац≥ю треба берегти.

јргументац≥¤ ретельно п≥дпираЇтьс¤ цитатами з Ѕ≥бл≥њ та пропов≥дей р≥зноман≥тних св¤тих. «гадуЇтьс¤ УмудреФ поводженн¤ предк≥в з покритками та ж≥нками-зрадниц¤ми, аж до сп≥ванн¤ диф≥рамб≥в ф≥зичним розправам над ними. ƒо реч≥, пишуть на цю тему переважно ≥сторики, соц≥ологи та св¤щеннослужител≥, а не медики та б≥ологиЕ

Ќа в≥тчизн¤них теренах темою телегон≥њ зац≥кавилас¤ “ерноп≥льська ф≥л≥¤ —оюзу украњнок. Ќа проханн¤ товариства, знаний терноп≥льський г≥неколог Ћеон≥д √ута п≥дготував ≥ прочитав лекц≥ю на тему Уƒуховн≥ засади здоровТ¤ с≥мТњ та нац≥њФ, що викликала справжню сенсац≥ю. “ому Ї над≥¤, що принаймн≥ на “ерноп≥льщин≥ одв≥чн≥ украњнськ≥ ц≥нност≥, так≥ ¤к моральн≥сть ≥ духовн≥сть в≥зьмуть нарешт≥ гору над хибними насл≥дками так званоњ сексуальноњ революц≥њ Ч а саме Ч розгулом тваринницьких ≥нстинкт≥в ≥ грубим перв≥сним дошлюбним (≥, не дай Ѕоже! Ч позашлюбним) сексом. јдже тепер на страж≥ незайманост≥ сто¤тиме незламний —оюз украњнок, озброЇний телегон≥стичними теор≥¤ми.

ћ≥ж ≥ншим, ≥стинн≥сть телегон≥њ й дос≥ не спростована або не п≥дтверджена. “реба думати, що саме цей прикрий факт стоњть на завад≥ поголовноњ морал≥зац≥њ населенн¤ ≥ остаточноњ його в≥дмови в≥д сумн≥вних небезпечних звС¤зк≥в та й взагал≥ хибних бажань п≥ти Унал≥воФ. ќсобливо Ч на початку УвиснажливогоФ статевого марафону.

ќт т≥льки у нас залишилос¤ дек≥лька незС¤сованих питань, на ¤к≥ телегон≥¤ в≥дпов≥д≥ поки що не дала.

—под≥ваЇмось, коли-небудь ми таки отримаЇмо в≥дпов≥д≥ на ц≥ актуальн≥, ≥, нав≥ть, не побоњмос¤ цього слова, животрепетн≥ питанн¤. ј ¤кщо не ми, то принаймн≥ наш≥ нащадки Ч з≥псован≥ вщент.

—лово Утелегон≥¤Ф походить в≥д грецького УтелеФ (у далеч≥нь, далеко) та УгоносФ (народженн¤, породженн¤). “ак ≥менують вченн¤ про вплив на майбутнЇ потомство самиц≥ першого самц¤, що мав статевий контакт з нею. ” середовищ≥ науковц≥в дос≥ не вщухли суперечки з приводу того, чим Ї телегон≥¤ Ч наукою чи лженаукою.

“од≥ ¤ почав ц≥кавитис¤ цим питанн¤м, спробував зТ¤сувати, чи справд≥ под≥бне можливе? ¬ивчав багато л≥тератури, читав про теор≥ю Ћомброзо, пот≥м знайшов матер≥али про телегон≥юЕ ¬ ”крањн≥ цим н≥хто з≥ вчених не ц≥кавитьс¤ Ч можливо, окр≥м мене. я базувавс¤ виключно на заруб≥жних джерелах. Ќе можу точно по¤снити, чому так трапл¤Їтьс¤. Ќаш≥ предки знали про це ¤вище, хоча по¤снювали його суто психолог≥чним фактором.

¬важаю, не варто зупин¤тис¤ на тому момент≥, що де¤к≥ вчен≥ заперечують телегон≥ю, бо йдетьс¤ про вихованн¤ поваги до д≥вчат з боку чолов≥к≥в, котр≥ можуть нег≥дно поводитис¤ з ними. ј в результат≥ д≥вчата стають жертвами чолов≥чоњ неповаги й легковажност≥. ј з цим треба боротис¤.