*** ¬≥дредагований вар≥ант статт≥ ***

Ѕереж≥ть цноту, д≥вчата!

ћужчина, котрий забираЇ вашу д≥воч≥сть, може Уз≥псуватиФ вам майбутнЇ потомство, стверджують приб≥чники телегон≥њ

Ѕезперечно, сучасна демограф≥чна ситуац≥¤ стаб≥льно пог≥ршуЇтьс¤. Ќ≥хто не заперечуЇ, що треба дбати про майбутнЇ нац≥њ. ќднак чи варто використовувати заради дос¤гненн¤ цих благих ц≥лей вельми сп≥рн≥ науков≥ дан≥? јбо нав≥ть не зовс≥м науков≥Е

“имур Ћитовченко

—трокат≥ лошата

ѕочиналос¤ все з роботи профес≥йних кон¤р≥в. Ѕлизько середини ’≤’ ст. комусь ≥з них спало на думку: а що, ¤к спробувати схрестити звичайного кон¤ ≥з конем УафриканськимФ Ч тобто зеброю?! якими ¤кост¤ми в≥др≥зн¤тиметьс¤ Узеброк≥ньФ? Ќаприклад, в≥домо, що мул Ч г≥брид кон¤ й в≥слюка Ч хоча ≥ Ї безпл≥дним, проте значно витривал≥ший в≥д першого ≥ крупн≥ший в≥д другого. ќтже, уперед!..

јле результат кон¤рського експерименту ви¤вивс¤ надто вже приголомшливим. Ќ≥, п≥сл¤ безпосередн≥х злучок ≥ зебр-самц≥в ≥з кобилами, ≥ коней ≥з зебрами-самками потомства не дочекалис¤, тому в≥д схрещувань згодом в≥дмовились. ѕроте через багато рок≥в т≥ сам≥ породист≥ кобили, що побували п≥д зебрами, неспод≥вано почали народжуватиЕ строкатих лошат! ≤ при цьому њх водили на злучку вже не з зебрами, а ≥з породистими жеребц¤ми Ч тож ¤к могло таке статис¤?!

Ќезвичайними результатами зац≥кавилис¤ вчен≥-сучасники ƒарв≥на: ‘л≥нт ≥ Ћедантек. ¬они здогадалис¤ поц≥кавитись, а чи не отримував аналог≥чн≥ результати хтось ≥ще? “од≥ њх ошелешили собак≥вники, котр≥ ч≥тко за¤вили: ¤кщо чистокровна сука бодай один раз вТ¤залас¤ з кобелем-дворн¤гою, в нењ вже н≥коли не буде чистопородного потомства. ѕри ще детальн≥шому вивченн≥ проблеми були знайден≥ й ≥нш≥ под≥бн≥ приклади ¤к у тваринному, так ≥ в рослинному св≥т≥. явище д≥стало назву телегон≥њ, а ‘ел≥кс Ћедантек нав≥ть залишив п≥сл¤ себе книгу У≤ндив≥д, еволюц≥¤, спадков≥сть та неодарв≥н≥стиФ (рос≥йською була видана у ћоскв≥ 1899-го р.).

У ава з вершкамиФ

“ут потр≥бно зазначити, що телегон≥Їю серйозно займалис¤ лише одинаки, а решта вченого загалу ставилась до ц≥Їњ дисципл≥ниЕ мТ¤ко кажучи, з гумором. –≥ч нав≥ть не в тому, що перш≥ Утелегон≥чн≥Ф результати д≥стали не вчен≥, а кон¤р≥-практики. ¬истачало виведеного ще древн≥ми греками правила: под≥бне народжуЇтьс¤ в≥д под≥бного. Ѕо телегон≥¤ фактично доводить, що на груш≥ можуть запросто вирости ¤блука. («в≥сно, про навмисно привиту ¤блуневу г≥лку не йдетьс¤.) ј людина може народитиЕ

ƒо реч≥, ¤к бути з людиною?! „и розповсюджуютьс¤ Утелегон≥чн≥Ф законом≥рност≥ тваринного й рослинного св≥т≥в на homo sapiens?.. ўе ‘л≥нт ≥ Ћедантек свого часу поставили це питанн¤ руба. ѓхн≥ посл≥довники в≥дпов≥ли: так! ѕричому в людини Утелегон≥чн≥Ф насл≥дки ви¤вл¤ютьс¤ найгостр≥ше з ус≥х живих ≥стот. ј саме в тому, що ж≥нка, котра колись переспала з негром, через багато рок≥в може народити негрен¤, хоча на той час житиме з б≥лим мужчиною.

“ак само Уз≥псувати назавждиФ потомство ж≥нки можуть ≥нтимн≥ стосунки з пТ¤ницею, наркоманом, розумово неповноц≥нною особою. Ќайб≥льш УхибнимФ Ї потомство шльондри. ≤ абсолютно неважливо, хто буде ф≥зичним батьком д≥тей ж≥нки. Ќе так зовн≥шн≥ ¤кост≥, ¤к у значно б≥льш≥й м≥р≥ Ч розумов≥ зд≥бност≥, риси характеру, схильн≥сть до скоЇнн¤ злочин≥в у ж≥ноче лоно УзакладаЇФ перший мужчина, котрий забираЇ њњ д≥воч≥сть. Ќепр¤мо це п≥дтверджувала й знаменита теор≥¤ Ћомброзо щодо Ууспадкуванн¤Ф дитиною злочинних нахил≥в батьк≥в.

¬т≥м, з по¤вою ≥ розвитком генетики, котра детально по¤снювала закони спадковост≥, телегон≥¤ спочатку була жорстоко осм≥¤на, а пот≥м остаточно здана до арх≥ву ≥стор≥њ. ј ¤к же бути з≥ строкатими лошатами та негрен¤тами? ƒуже просто. ¬≥домо, що далек≥ предки коней були строкатими, мов зебри, отже народженн¤ УзебролошатФ Ч не б≥льше н≥ж звичайний атав≥зм, ¤кий суто випадково сп≥впав ≥з марними досл≥дами кон¤р≥в.

Ќу, а народжен≥ в≥д б≥лих батьк≥в негрен¤таЕ ÷е теж просто. якщо б≥ла ж≥нка зачала в≥д чорношк≥рого, то в нењ все-таки може народитис¤ б≥ла дитина. ¬ласне, це все одно буде мулат (Укава з вершкамиФ), проте з дуже-дуже св≥тлою шк≥рою Ч х≥ба що трохи смагл¤в≥шою в≥д звичайноњ. ј от в≥д цього мулата у свою чергу може народитис¤ чорна дитина! ѕричому буваЇ так, що Уген чорношк≥рост≥Ф передаЇ дитин≥ не мат≥р, аЕ батько, ¤кий нав≥ть не здогадуЇтьс¤ про це! јле Уу гр≥хуФ звинувачуЇ Унев≥рнуФ дружинуЕ –езультат буваЇ траг≥чним.

≈нергетичний сл≥д?!

ѕроте ¤к не дивно, але под≥бн≥ погл¤ди вже перестають в≥дпов≥дати сучасност≥. ѕ≥сл¤ сексуальноњ революц≥њ 60-70-х рр. ’’ ст. «ах≥д добр¤че довбанула пандем≥¤ смертельного ¬≤Ћ-—Ќ≤ƒу. Ћюди впали у розпач. “од≥ й почалис¤ контрвиверти, одним з елемент≥в ¤ких стала пропов≥дь збереженн¤ д≥вчатами цноти до шлюбу. ќсь тут Упропов≥дники цнотиФ й згадали про телегон≥ю, попутно сфабрикувавши легенду про те, буц≥мто н≥хто њњ не заперечив, а просто досл≥ди на цю тему були засекречен≥ одразу вс≥ма ур¤дами. —правд≥, телегон≥¤ Ч штука зручна: чим ≥ще можна нажахати вкрай прагматичних американц≥в та Ївропейц≥в, ¤к не перспективою Уз≥псуватиФ потомство?!  ому ж тод≥ справи передаватиЕ

ј от на теренах колишнього —–—– кидок в≥д секс-революц≥њ до Уреакц≥њФ вклавс¤ не в 40, а лише у 15 рок≥в! ѕричому далос¤ взнаки нещодавнЇ погол≥вне захопленн¤ екстрасенсорикою та б≥оенергетикою: тутешн≥ адепти телегон≥њ тверд¤ть, що перший мужчина лишаЇ в ж≥нц≥ УенергетичнийФ сл≥д, що маЇ велике значенн¤ напр¤мок мисленн¤ сексуальних партнер≥в у цей момент Ч бо людська думка Ї матер≥альною субстанц≥ЇюЕ ≤ таке ≥нше. «в≥дси висновок: н≥¤ких дошлюбних та позашлюбних стосунк≥в, н≥¤ких зл¤гань на сторон≥! Ѕо нац≥ю треба берегти.

јргументац≥¤ ретельно п≥дпираЇтьс¤ цитатами з Ѕ≥бл≥њ та пропов≥дей р≥зноман≥тних св¤тих. «гадуЇтьс¤ УмудреФ поводженн¤ предк≥в з покритками та ж≥нками-зрадниц¤ми, аж до сп≥ванн¤ диф≥рамб≥в ф≥зичним розправам над ними. ƒо реч≥, пишуть на цю тему переважно ≥сторики, соц≥ологи та св¤щеннослужител≥, а не медики та б≥ологиЕ

Ќа в≥тчизн¤них теренах темою телегон≥њ зац≥кавилас¤ “ерноп≥льська ф≥л≥¤ —оюзу украњнок. Ќа проханн¤ товариства, знаний терноп≥льський г≥неколог Ћеон≥д √ута п≥дготував ≥ прочитав лекц≥ю на тему Уƒуховн≥ засади здоровТ¤ с≥мТњ та нац≥њФ, що викликала справжню сенсац≥ю.

÷≥на цноти

Ќасл≥дки т≥ ж сам≥, що й на «аход≥: останн≥м часом усе част≥ше зТ¤вл¤ютьс¤ матер≥али у прес≥, дан≥ соцопитувань про зростанн¤ Учолов≥чогоФ попиту на незайманок. Ќав≥ть з трибун лунають виступи на цю тему!

јле чи здатна телегон≥¤ виправити ситуац≥ю? якщо серйозно, то навр¤д чи так. ѕо-перше, люди вчатьс¤ переважно на власних, а не на чужих помилках, ≥ н≥¤к≥ пропов≥д≥ не втримають д≥вчат в≥д Угр≥хаФ. ѕо-друге, таку операц≥ю, ¤к і≥менопластику, зараз можуть зробити у будь-¤к≥й кл≥н≥ц≥. ј ск≥льки раз≥в може ж≥нка Упришивати целкуФ? Ћ≥кар≥ стверджують: та ск≥льки завгодно! ѕо-третЇ, не варто забувати, що завд¤ки секс-революц≥њ нав≥ть люди з браком фантаз≥њ д≥зналис¤ про сурогатн≥ форми статевих контакт≥в. “ож не дивно, що одна Уцнотлива нареченаФ в≥дверто з≥зналас¤ на ≥нтернет-форум≥: Уяк д≥вувала, секс був анальним, ¤к зам≥ж вийшла Ч став нормальнимФ.

“ож п≥днесена нареченому у шлюбну н≥ч УцнотаФ зараз швидше за все означатиме одне: наречена намагаЇтьс¤ догодити черговим чолов≥чим УпримхамФ. ј зв≥дки ц¤ д≥воч≥сть: в≥д утриманн¤, в≥д х≥рурга чи в≥д нестандартних секс-уподобань Ч зовс≥м ≥нше питанн¤. Ѕо не уп≥ймана Ч не шльондраЕ

≤ останнЇ. ћожливо, найг≥ршим Ї те, що ≥стинн≥сть телегон≥њ й дос≥ не спростована або не п≥дтверджена. ј чи мають люди право використовувати хитку ≥стину у будь-¤ких важливих справах? ѕрипустимо, хтось пов≥рить у телегон≥ю, але згодом њњ таки остаточно заперечать Ч що тод≥? ћожна прогнозувати однозначно: розчаруванн¤ й новий, ще потужн≥ший кидок у б≥к УрозпустиФ.

“ож ¤кщо вже згадувати Ѕ≥бл≥ю, то краще так: д≥м бажано зводити на тверд≥й скел≥, а не на п≥скуЕ

 оментар

ƒоцент “ерноп≥льськоњ медичноњ академ≥њ, л≥кар-г≥неколог ≥з 45-р≥чним стажем Ћеон≥д √ута:

Ч якось ¤ оперував учительку ≥з ∆итомирськоњ област≥ й в≥д нењ д≥знавс¤ про один випадок: у поњзд≥ вона познайомилась ≥з ж≥нкою, ¤ка весь час плакала, оск≥льки народила чорну дитинку. “ак от, рок≥в пТ¤ть тому ц¤ ж≥нка справд≥ мала т≥сн≥ стосунки з негром, але пот≥м в них усе зак≥нчилос¤, ж≥нка вийшла зам≥ж ≥ була в≥рна своЇму чолов≥ков≥. ¬она кл¤лас¤ йому, що не зраджувала, проте чолов≥к все одно њњ покинув.

“од≥ ¤ почав ц≥кавитис¤ цим питанн¤м, спробував зТ¤сувати, чи справд≥ под≥бне можливе? ¬ивчав багато л≥тератури, читав про теор≥ю Ћомброзо, пот≥м знайшов матер≥али про телегон≥юЕ ¬ ”крањн≥ цим н≥хто ≥з вчених не ц≥кавитьс¤ Ч можливо, окр≥м мене, Ч ¤ базувавс¤ виключно на заруб≥жних джерелах. Ќе можу точно по¤снити, чому так трапл¤Їтьс¤. Ќаш≥ предки знали про це ¤вище, хоча по¤снювали його суто психолог≥чним фактором.

¬важаю, не варто зупин¤тис¤ на тому момент≥, що де¤к≥ вчен≥ заперечують телегон≥ю, бо йдетьс¤ про вихованн¤ поваги до д≥вчат з боку чолов≥к≥в, котр≥ можуть нег≥дно поводитис¤ з ними. ј в результат≥ д≥вчата стають жертвами чолов≥чоњ неповаги й легковажност≥. ≤з цим треба боротис¤.

ƒов≥дка

—лово Утелегон≥¤Ф походить в≥д грецького УтелеФ (у далеч≥нь, далеко) та УгоносФ (народженн¤, породженн¤). “ак ≥менують вченн¤ про вплив на майбутнЇ потомство самиц≥ першого самц¤, що мав статевий контакт з нею. ” середовищ≥ науковц≥в дос≥ не вщухли суперечки з приводу того, чим Ї телегон≥¤ Ч наукою або лженаукою.

÷итата

У¬они не повинн≥ брати за себе блудницю ≥ зганьблену, не повинн≥ брати й дружину, вигнану чолов≥ком своњмЕФ

(Ћев., 21:7)

У—ин блудниц≥ не може ув≥йти до громади √осподньоњ, й дес¤те покол≥нн¤ його не може ув≥йти до громади √осподньоњ.Ф

(¬тор., 23:2)

У¬т≥кайте в≥д блуду; будь-¤кий гр≥х, скоЇний людиною, Ї поза т≥лом, а блудник гр≥шить проти власного т≥ла.Ф

(1  ор., 6:18)



Hosted by uCoz

© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ