А загалом ситуацiя контрольована, вживаються вiдповiднi заходи щодо запобiгання й лiквiдацiї паводкiв. З цiєю метою на сьогоднi вiд центральних органiв виконавчої влади задiяно 1574 чоловiки i 348 одиниць технiки. Але основнi сили задiянi все ж мiсцевими органами влади.

— Повiнь — це загальне природне явище, уникнути його неможливо. Тому ставиться мета не уникнути паводку, але натомiсть за допомогою цих заходiв забезпечити найменшi збитки вiд повенi, щоби провести пропуск паводкової води в оптимальнi термiни i з найменшою шкодою для господарств.

— Захистити повнiстю i все неможливо: якщо в одному мiсцi унеможливити повiнь, збiльшиться перетiк води в iнше мiсце — тобто, небезпечна напруга з'явиться вже там. Не треба забувати, що повiнь — це природне явище. I взагалi ризики — категорiя економiчна, тому не варто не тiльки применшувати небезпеку, але й перебульшувати її.

— Вжитими на Закарпаттi заходами ми вже зменшили можливi збитки приблизно у 2,8 рази, якщо спиратися на данi про повiнь 1998 р. А що стосується конкретних потреб цього регiону, то 30 млн. грн. на протязi 3-4 рокiв значно знизили би розмiр збиткiв вiд надзвичайних ситуацiй. Але, на жаль, планується 20 млн., а реально фiнансується ще трохи менше.

Отже, це питання актуальне, але, знов пiдкреслюю, двояке: ризики не можна як недооцiнювати, так i переоцiнювати. I загалом, кiлькiсть вкладених коштiв не може перевищувати рiвень можливих збиткiв вiд пiдтоплень. Наприклад, якщо можливi збитки складають 10 тис., то нiхто не вкладатиме у запобiжнi заходи 30 тис.! Iнколи це явище треба просто пережити, бо воно об'єктивне.

— Державна комiсiя щорiчно проводить перевiрку цих споруд, i їхнiй сьогоднiшнiй стан є безпечним. Всi роботи там проводяться у плановому порядку. Зокрема, що стосується Київського водосховища, то iнформацiя про його загрозу пiдтопленню Києва є перебiльшеною: в цьому водосховищi в принципi немає стiльки води, яка створювала би подiбну загрозу!