ѕриклади можна було би продовжувати, проте чи Ї в цьому сенс? —хоже, ми таки дожили до того, що гору ось-ось в≥зьмуть ц≥лком протилежн≥ процесиЕ

јле настали ≥нш≥ часи, ≥ в≥тер Ќезалежност≥ прин≥с зовс≥м нов≥ в≥¤нн¤, причому де¤к≥ з них ви¤вилис¤ зовс≥м неспод≥ваними. «окрема, 15 кв≥тн¤ 1994 р.  ињвська м≥ськдержадм≥н≥страц≥¤ отримала розпор¤дженн¤ тод≥шнього в.о. премТЇр-м≥н≥стра ”крањни ёхима «в¤г≥льського: у м≥с¤чний терм≥н УтимчасовоФ розм≥стити ћузей ≥стор≥њ  иЇва в одному з будинк≥в ћузею ≥стор≥њ ¬¬¬, а  ловський палац по вул. ѕилипа ќрлика, 8 в≥ддати в орендне користуванн¤Е ¬ерховному —уду ”крањни!

Ѕезперечно, ¬ерховний —уд потр≥бно поважати, а судд≥ мають працювати в належних умовах. јле щоб ¤кнайкраще зрозум≥ти, що означаЇ под≥бне р≥шенн¤, варто нагадати: доступн≥ в≥дв≥дувачам музейн≥ зали Ч то лише Увидима частина айсбергуФ. —правжнЇ багатство будь-¤кого музею складають його фонди (¤к правило, б≥льш≥сть фонд≥в не експонуЇтьс¤).  р≥м того, музей в особ≥ прац≥вник≥в веде науково-досл≥дницьку роботу у найр≥зноман≥тн≥ших напр¤мках, в≥д пошукових до реставрац≥йних, а також видаЇ науков≥ прац≥. ќтже, УтимчасовеФ переведенн¤ ¤когось музею в ≥нше м≥сце (що означаЇ, ¤к м≥н≥мум, подв≥йний перењзд) т¤гне за собою не т≥льки проблему належного збереженн¤ УневидимихФ сторонн≥м фонд≥в, але й згортанн¤ ус≥х цих роб≥т ≥ втрату принаймн≥ частини кадрового потенц≥алу.

¬≥дтак не дивно, що тогочасне р≥шенн¤  ћ” викликало хвилю обурених протест≥в, ≥ п≥сл¤ втручанн¤ самого ѕрезидента Ћеон≥да  учми ћузей ≥стор≥њ  иЇва лишивс¤ на своЇму м≥сц≥ Ч у  ловському палац≥. ѕроте у 1994-96 рр. питанн¤ пер≥одично випливало на поверхню, оск≥льки ¬ерховний —уд пост≥йно просив надати у його розпор¤дженн¤ нов≥ презентабельн≥ прим≥щенн¤. ” вересн≥ 1998 р.  ћ” нав≥ть видав постанову є1482 про передачу  ловського палацу новим господар¤м.  оли ж протести поновлювались, в≥дпов≥дальн≥ посадовц≥ ¬ерхсуду лише руками розводили: мовл¤в, ми Ї законослухн¤ними ≥ пересел≥мось туди, куди вкаже м≥ська влада! ј ¤кщо це буде  ловський палац Ч не заперечуватимемоЕ

≤ от, здавалось би, остаточно заглухле питанн¤ знов загострилос¤ минулого л≥та. —початку 12 червн¤ У√азета по-киевскиФ з посиланн¤м на одного з посадовц≥в  ћƒј пов≥домила, що ћузею ≥стор≥њ  иЇва невдовз≥ буде переданий знаменитий кињвський УдовгобудФ Ч д≥м по вул. ≤нститутськ≥й, 3.

ўо вражаЇ у новому акт≥ боротьби за  ловський палац, то це останн≥й пункт розпор¤дженн¤  ћ” є506-р: Ућ≥нф≥ну разом з ¬ерховним —удом ”крањни визначити в установленому пор¤дку джерела та обс¤ги ф≥нансуванн¤, необх≥дн≥ дл¤ перем≥щенн¤ ћузею ≥стор≥њ  иЇваФ. якщо вже йдетьс¤ про Уустановлений пор¤докФ, то з метою Уперем≥щенн¤Ф музею у будь-¤ке ≥нше м≥сце маЇ бути створена спец≥альна ком≥с≥¤ з в≥дпов≥дними повноваженн¤ми, а сам≥ лише ћ≥нф≥н та ¬ерховний —уд квал≥ф≥ковано вир≥шити вс≥ проблеми Уперем≥щенн¤Ф не в змоз≥. Ѕо, повторюю, Уперем≥ститиФ музей в ≥нше м≥сце далеко не означаЇ Упоскидати експонати з в≥трин до ¤щик≥в й вивезти подал≥ФЕ

“ому св≥же розпор¤дженн¤  ћ” є506-р означаЇ смертний вирок ћузею ≥стор≥њ  иЇва, а Уперем≥щенн¤Ф або в Умертвий довгобудФ, або на 4-й поверх ”крањнського дому, що гр¤де Ч практичне виконанн¤ вироку. Ќе розум≥ти цього, б≥льш того Ч щиросердо (або не зовс≥м щиро) спри¤ти виконанню Усмертного вирокуФ можуть лише УхохлиФ й манкурти, а не справжн≥ украњнц≥, громад¤ни незалежноњ держави.

Ѕо шалений тиск на прац≥вник≥в ћузею ≥стор≥њ  иЇва вже розпочавс¤. ћало того, що сп≥вроб≥тники ¬ерховного —уду пер≥одично приход¤ть до музею й закликають прац≥вник≥в зв≥льнити УчужеФ прим≥щенн¤. « початком осен≥ на музей обрушилас¤ комплексна перев≥рка, його роботою також неспод≥вано зац≥кавилос¤ ”правл≥нн¤ по боротьб≥ з економ≥чною злочинн≥стю, вишукуючи, чи не пригр≥лас¤ тут таЇмнича комерц≥йна структура? ј директорку музею “амару ’оменко вже викликали на допит до прокуратури, немов ¤кусь злодюжкуЕ

√од≥ й казати, сп≥вроб≥тники музею перебувають у поганому гумор≥. … пошепки висловлюючи набол≥ле, зазначають: це схоже на поверненн¤ до Утридц¤ть сьомого рокуФ.

***

Ч ћи п≥дн¤ли та вивчили вс≥ листи й документи, повТ¤зан≥ ≥з ц≥Їю справою. ¬≥д самого початку позиц≥¤ м≥ста була такою: перевести ћузей ≥стор≥њ  иЇва або на ≤нститутську, 3 Ч або в У”крањнський д≥мФ. јле обовТ¤зково Ч на площ≥, що в≥дпов≥дають нин≥шн≥м площам у  ловському палац≥ плюс м≥н≥мум 400-500 кв. метр≥в дл¤ розм≥щенн¤ музейних фонд≥в. јдже не секрет, що ≥ в нин≥шньому стан≥ музей потерпаЇ в≥д нестач≥ площ, ≥ ¤кщо експонуЇтьс¤ лише 5-7% фонд≥в, то музей працюЇ не на повну силу.

“очну цифру не памТ¤таю, проте вид≥лен≥ насамк≥нець площ≥ в У”крањнському дом≥Ф приблизно на 1000 кв. метр≥в менш≥, н≥ж нин≥шн≥. ѕрим≥щенн¤ на ≤нститутськ≥й, 3 не добудоване. “ому перем≥щенн¤ ћузею ≥стор≥њ  иЇва зараз Ї неможливим. јдже його в≥дв≥данн¤ обовТ¤зково включаЇтьс¤ до програм багатьох делегац≥й, ¤к≥ прињзд¤ть до  иЇва: столиц¤ Ї столиц¤ ≥ повинна мати св≥й музей ¤к живий орган≥зм, д≥ючий осередок культури!

ќтже, ¤ особисто над≥слав листа кер≥вництву м≥ста. ” ньому йдетьс¤ про те, що нам≥чений перењзд музею на вид≥лен≥ площ≥ в У”крањнському дом≥Ф не вир≥шить проблему. ÷е складне питанн¤ потребуЇ подальшого вивченн¤. ј особисто мен≥ здаЇтьс¤, що найкращий вих≥д пол¤гаЇ в тому, аби знайти кошти ≥ звести нову презентабельну буд≥влю дл¤ ¬ерховного —уду.

 ловський палац Ч памТ¤тка арх≥тектури XVIII ст. «ведений до прињзду у  ињв у 1744 р. ≥мператриц≥ ™лизавети на кошти  иЇво-ѕечерськоњ лаври за проектом √. Ўедел¤ арх≥текторами ѕ. ЌеЇловим та —.  овн≥ром у вигл¤д≥ 2-поверхового камТ¤ного будинку. Ѕлизько 1764 р. у  ловському палац≥ м≥стилас¤ Ћаврська друкарн¤, у 1811-56 рр. Ч кињвська ѕерша г≥мназ≥¤. ѕ≥сл¤ пожеж≥ 1858 р. палац в≥дновили, добудувавши 3-й поверх та б≥чн≥ корпуси. « 1863 р. тут м≥стилос¤ ж≥ноче духовне училище, допоки у 1918 р. палац не був зруйнований. ¬≥дбудований у 1930 р., за рад¤нськоњ влади тут м≥стилис¤ р≥зн≥ установи. ѕ≥сл¤ великих реставрац≥йних роб≥т, в≥дновленн¤ л≥пного декору та внутр≥шнього ≥нтерТЇру у 1974-81 рр. у  ловському палац≥ знаходивс¤ ƒержавний музей У”крањнська –—– у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥Ф, а з 1982 р. почав працювати ћузей ≥стор≥њ  иЇва.

ћузей ≥стор≥њ  иЇва Ч створений зг≥дно з постановою –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– є528 в≥д 14.11.1978 р., пост≥йна експозиц≥¤ в≥дкрита 26.05.1982 р. ” 1982 р. фонди ћузею нал≥чували 40 тис. експонат≥в, зараз њх понад 200 тис. «≥бранн¤ музею складаЇтьс¤ з археолог≥чноњ, нум≥зматичноњ, етнограф≥чноњ колекц≥й, тематичних комплекс≥в ’’ ст. Ќайдавн≥ш≥ музейн≥ експонати (археолог≥чн≥) в≥днос¤тьс¤ до епохи п≥знього палеол≥ту. «а роки ≥снуванн¤ музею його науков≥ прац≥вники п≥дготували й видали 1370 наукових праць, у т.ч. 52 книги.

‘≥л≥њ музею: Ћ≥тературно-мемор≥альний музей ћ. Ѕулгакова,  ињвський музей ќ. ѕушк≥на, ћузей √. —в≥тлицького, ћузей культурноњ спадщини, виставковий зал на јндр≥њвському узвоз≥, формуютьс¤ ≤сторико-мемор≥альний музей ћ. √рушевського та музей У ињв п≥дземнийФ.

Уќсновними напр¤мками музейноњ д≥¤льност≥ Ї культурно-осв≥тн¤, науково-досл≥дницька д≥¤льн≥сть, комплектуванн¤ музейних з≥брань, експозиц≥йна, фондова, видавнича, реставрац≥йна, памТ¤ткоохоронна роботаФ.

УЌам нужно здание, которое было бы УлицомФ не просто ¬ерховного —уда, а всей судебной системы.  ловский дворец дл¤ этого идеально подходит. Ёто презентабельное здание с множеством просторных помещений, к тому же оно находитс¤ между двум¤ действующими корпусами ¬ерховного —уда, что позволит создать законченный архитектурный ансамбль. Ёто удобно и дл¤ судей, и дл¤ посетителейЕФ