Ћюди, вихован≥ у традиц≥¤х так званоњ Ївро-американськоњ Уб≥лоњФ культури (в найширшому розум≥нн≥ слова), намагаютьс¤ не думати про те, що чекаЇ на живу ≥стоту за порогом смерт≥.  оротше, ¤к казав рос≥йський класик ≥з кињвським кор≥нн¤м, вони кладуть неб≥жчика до деревТ¤ного ¤щика, але розум≥ючи, що корист≥ в≥д того Ч повний нуль, швиденько спалюють у печ≥. ’оча це, зв≥сно, модерн≥зм утил≥тарно-атењстичного ’’ ст.: за б≥льш консервативною традиц≥Їю, домовину закопують у землю.

ќт саме у п≥дірунт≥ традиц≥й (≥ в пр¤мому, ≥ в переносному значенн≥) останн≥м часом було зроблене в≥дкритт¤ майже м≥стичного характеру, поки що зрозум≥лим чином не по¤снене: ви¤вл¤Їтьс¤, останн≥м часом зах≥дноЇвропейськ≥ мерц≥ повод¤тьс¤ дуже-дуже нестандартно.

–≥ч у т≥м, що недоторканною могила лишаЇтьс¤ т≥льки в ≥деал≥: у землю закопали, хреста (чи ≥нший памТ¤тний знак) в узгол≥вТњ поставили, а пот≥м горбочок на цвинтар≥ розгладжуЇ невблаганний час. ¬ реальних же умовах, коли урбан≥зован≥ м≥ста катастроф≥чно розростаютьс¤, люди дбайливо використовують кожен клаптик земл≥. Ќав≥ть такий, котрий колись вважавс¤ непридатним дл¤ проживанн¤: засипан≥ ¤ри, стар≥ см≥тники, кладовищаЕ

ѕершими в≥д шоку оговталис¤ вчен≥ та ≥нш≥ фах≥вц≥ УзамогильногоФ напр¤мку. «адл¤ обговоренн¤ майже м≥стичного УсюрпризуФ вони зТњхалис¤ до ћюнхена. ’оча остаточного висновку поки що не д≥йшли, т≥льки висунули дв≥ основн≥ робоч≥ верс≥њ: або з-за стр≥мкого пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ з ірунту зник ц≥лий клас бактер≥й, в≥дпов≥дальних за розклад труп≥в Ч або у т≥лах Ївропейц≥в стр≥мко накопичуютьс¤ консерванти, отриман≥ з њжею.

Ќу, а поки що Ївропейц≥в найб≥льш турбуЇ суто прикладний аспект проблеми. —правд≥, ¤кщо так п≥де й надал≥, традиц≥йне похованн¤ доведетьс¤ зам≥нити виключно на Увогн¤неФ Ч себто кремац≥ю. Ѕо Узаконсервован≥Ф трупи не можуть накопичуватис¤ п≥д землею у необмежен≥й к≥лькост≥! ясна р≥ч, тод≥ доведетьс¤ перетворювати њх на поп≥л ≥Е

јле ж ¤к бути хоч би з христи¤нською традиц≥Їю, не кажучи вже про вимоги ≥сламу ≥ юдањзму?! јдже в≥домо, що до Увогн¤ногоФ похованн¤ вдаютьс¤ переважно ¤зичники, ≥ндуњсти та атењсти Ч а ц≥ теч≥њ в ™вроп≥ зараз не надто модн≥. ќт ≥ маЇмо глухий кут.

јле полишимо утил≥тарн≥ проблеми по вуха заклопотаним Ївропейц¤м ≥ поверн≥мось до спроб по¤снити незвичайне ¤вище. «в≥сно, вчен≥ зрадили б ≥нтереси своЇњ вченоњ корпорац≥њ, ¤кщо б домовились про все й одразу. ’оча обидв≥ робоч≥ г≥потези не можуть не викликати сумн≥в≥в. ≤ ось чому.

ясна р≥ч, нин≥шн¤ еколог≥чна ситуац≥¤ Ч не фунт родзинок, але вести мову про зникненн¤ з Ївропейських ірунт≥в анаеробних бактер≥й ¤к такихЕ знаЇте, це все-таки занадто. јдже жоден вид живих орган≥зм≥в не ≥снуЇ сам по соб≥, вс≥ вони включен≥ в той чи ≥нший ланцюжок харчуванн¤. «окрема, анаеробн≥ бактер≥њ, в≥дпов≥дальн≥ за гнитт¤ закопаних у землю труп≥в, причетн≥ до природного об≥гу азоту, без чого житт¤ на «емл≥ взагал≥ неможливе. ≤ ¤кщо анаероби все-таки зникли, то, по-перше, у ™вроп≥ мала б загинути майже вс¤ рослинн≥сть, окр≥м пл≥сн¤ви та гриб≥в, а по-друге, не гнили б не т≥льки похован≥ людськ≥ т≥ла, але також ≥ трупи вс≥х померлих тварин, ≥ в≥дмерла рослинн≥сть. ј цього фах≥вц≥ та вчен≥ не спостер≥гають.

’оча зрозум≥ло також, що жоден ≥з цих фактор≥в у ™вроп≥ не спрацювавЕ

≤ ще одне зауваженн¤ наостанок. ƒопоки вчен≥ марно шукають по¤снень феномену масованоњ Унетл≥нкиФ, христи¤нськ≥ богослови можуть рад≥ти: нарешт≥ збуваЇтьс¤ чергове б≥бл≥йне пророцтво, повТ¤зане з к≥нцем св≥ту!

„и не найпоказов≥шим прикладом пророкуванн¤, ¤ке стосуЇтьс¤ нетл≥нних т≥л, Ї наступна цитата з 1-го посланн¤ апостола ѕавла до коринт¤н: У“ак ≥ при воскрес≥нн≥ мертвих: с≥Їтьс¤ у тл≥нн≥, постаЇ у нетл≥нн≥; —≥Їтьс¤ у приниженн≥, постаЇ у слав≥; с≥Їтьс¤ у немоч≥, постаЇ у сил≥; —≥Їтьс¤ т≥ло душевне, постаЇ т≥ло духовне.Ф (1  ор., 15:42-44)

як —тарий, так ≥ Ќовий «апов≥ти сповнен≥ ≥ншими св≥доцтвами про те, що колись-то Ѕог воскресить обраних праведник≥в у нетл≥нних т≥лах. ’рестомат≥йним прикладом цього Ї воскрес≥нн¤ ≤суса ’риста на трет≥й день п≥сл¤ розпТ¤тт¤.  р≥м того, померлих оживл¤ли старозапов≥тн≥ пророки ≤лл¤ та ™лисей. ј ’ристос взагал≥ воскресив Ћазар¤, труп ¤кого через 4 дн≥ п≥сл¤ похорону почав Усмерд≥тиФ Ч себто гнити (≤ван., 11:39). “аким чином, процес гнитт¤ в цьому випадку мав припинитис¤Е Ќу, х≥ба не точна коп≥¤ УЇвропейського вар≥антуФ?!

јле все ж христи¤нськ≥ церкви не посп≥шають жваво реагувати на таку, здавалось би, благу зв≥стку. ≤ от з ¤коњ причини: з т≥Їњ ж Ѕ≥бл≥њ в≥домо, що в останн≥ дн≥ нечистий дух намагатиметьс¤ вс≥л¤ко ≥м≥тувати бож≥ чудеса, аби спокусити в≥руючих. “ож чи не з такою саме У≥м≥тац≥ЇюФ стикнулос¤ людство цього разу?! јдже сумн≥вно, щоби прот¤гом останн≥х дес¤тил≥ть Ївропейц≥ в масовому пор¤дку ставали праведниками! ¬ ≥ншому раз≥, вс≥х њх доведетьс¤ терм≥ново канон≥зувати Ч а це штука накладна.

¬ ус¤кому раз≥, феномен нетл≥нност≥ п≥дл¤гаЇ подальшому приск≥пливому вивченню. ѕричому його географ≥ю варто розширити: мабуть, у тих же —Ўј стан природного середовища не кращий в≥д ™вропи, а споживанн¤ консервант≥в таке ж саме. “ож можливо, ≥ тут неб≥жчики не зотл≥вають у могилах?..

“анатолог≥¤ (в≥д грецького thanatos Ч смерть + logos Ч вченн¤) Ч дисципл≥на, що вивчаЇ причини та ознаки смерт≥, ¤вища в орган≥зм≥ напередодн≥, п≥д час ≥ п≥сл¤ смерт≥.

ќстанн≥м часом вчен≥ з≥ткнулис¤ з ц≥кавим ¤вищем: ви¤вл¤Їтьс¤, морська ≥ особливо Ч р≥чкова риба поступово стаЇ вм≥стилищемЕ р≥зноман≥тних л≥карських препарат≥в! ќстанн≥ потрапл¤ють до водоймищ з≥ ст≥чними водами, а пот≥м у непередбачуваних пропорц≥¤х накопичуютьс¤ в орган≥змах тутешн≥х мешканц≥в. «годом це може призвести до того, що люд¤м доведетьс¤ в≥дмовитись в≥д такоњ Урозкош≥Ф, ¤к споживанн¤ риби.

«розум≥йте, в≥дсутн≥сть розпаду останк≥в сама по соб≥ ще не Ї св≥дченн¤м св¤тост≥ померлоњ людини. √осподь може залишати мощ≥ людей ≥ дл¤ повчанн¤ ≥нших, ≥ дл¤ поклон≥нн¤. јле мощ≥ Ї св¤тими лише тод≥, ¤кщо людина вела праведне житт¤, зд≥йснила духовний подвиг. јле найголовн≥шою ознакою Ї дивотвор≥нн¤: в≥д мощ≥в мають виходити ¤к≥сь дива. ј те ¤вище у «ах≥дн≥й ™вроп≥, про ¤ке ¬и розпов≥лиЕ я не чув про це, але вважаю, що таке трапилось тому, що люди приймають р≥зн≥ препарати, споживають специф≥чн≥ речовини з њжею. јле це не св≥дченн¤ масовоњ св¤тост≥ Ївропейц≥в.