Власне, несанкцiонованi польоти лiтакiв iз порушенням так званого повiтряного простору “чужої” країни почалися ще на зорi авiацiї. Цiкаво, що нiяким порушенням або якимось iншим протиправним актом це тодi не вважалося. Швидше навпаки…

Всiх любителiв екстрiму немовби магнiтом завжди притягувала протока Ла-Манш. Здається, його намагалися перепливти навiть “три мудрагелi в одному тазу”… Цiкаво, як тут могло обiйтися без лiтакiв?! Та нiяк: на початку ХХ ст. британська газета “Дейлi Мейл” та французький любитель авiацiї Дейч де ла Мьорт встановили кожен вiд свого iменi призи по 25 тис. франкiв авiатору, який першим пролетить над 30-кiлометровою смугою морської води.

На той час затiя була ризикованою: лiтаки були швидше витвором мистецтва, нiж продуктом точного iнженерного розрахунку. Одним iз найнещасливiших тодiшнiх пiлотiв був Луї Блерiо — його “пташенята” постiйно розбивалися… I треба ж, щоби цього разу фортуна посмiхнулася саме цьому невдасi! Вiн не тiльки випередив Юбера Латама, що двiчi скупався в Ла-Маншi, але й загрiб усi призи, а переможна машина “Блерiо-ХI” перетворилася на суперпопулярну модель, на якiй вчилося лiтати цiле поколiння авiаторiв. “Блерiо-ХI” навiть дiстав прiзвисько “учбового” лiтака.

I все було б добре, якщо iгнорувати факт, що месьє Блерiо… фактично порушив повiтряний простiр Великої Британiї! За звуком фанфар на честь нацiонального героя Францiї цього просто не помiтили. Але юридичний казус виправила I свiтова вiйна: вiдтодi залетiти просто так на чужу територiю навiть на найпрогресивнiшiй машинi власного виробництва стало неможливо.

З iншого боку, зрозумiти американцiв можна: II свiтова ще не почалася, проте гiтлерiвська Нiмеччина вже показувала свiтовi гострi iкла, i єдиною реальною силою у Європi, що здатна була приборкати цього хижака, був Радянський Союз. Тому США товаришували з СРСР та намагалися всiляко сприяти наведенню “трансполюсного” авiамосту.

Мiж iншим, дружба й докладенi зусилля були взаємними. Апогеєм взаємодовiри пiд час вiйни стала призабута зараз операцiя “Френтiк” (1944 р.), коли американськi “летючi фортецi” злiтали iз союзницьких аеродромiв, бомбили нiмецькi мiста, далi приземлялися на полтавському аеродромi й пiсля вiдпочинку пiлотiв та дозаправки лiтакiв знов “прасували” ворога на зворотному курсi. Оце була дружба “у дiї”…

Так було, наприклад, iз Герi Френсiсом Пауерсом, розвiдувальний лiтка У-2 котрого був збитий поблизу Свердловська 1 травня 1960 р. Щоправда, офiцiйна версiя, згiдно з якою лiтак Пауерса “дiстали” ракетою, давно вже поставлена пiд сумнiв. У пресi навiть виступав колишнiй пiлот-винищувач, пiдполковник у вiдставцi Iгор Ментюков, котрий пiшов на перехват розвiдника У-2 на експериментальному на той час винищувачi Су-9 i збирався таранити незваного “американця”, оскiльки винищувач не був оснащений ракетами “повiтря-повiтря”… Проте як би там не було, а політ Пауерса радянськi вiйськовi перервали.

Здавалось би, тепер усе зрозумiло: залетiла “чужа пташка” не на свою територiю — тут їй i “смерть”. Це пiдтвердила скандальна iсторiя з пiвденнокорейським “Боїнгом”, збитим радянською ППО у 1984 р. Та все ж не перевелися ще у свiтi справжнiсiнькi “повiтрянi хулiгани” та любителi гострих вiдчуттiв, що продовжили справу шибайголiв усiх часiв i народiв, вирiшивши долати “неподоланi” перешкоди та ставити “рекорди” принаймнi для самих себе! I от 28 травня 1987 р., на радянський День прикордонника 19-рiчний льотчик-любитель Матiас Руст на спортивному лiтаку “Сесна-172р” злетiв з аеродрому Маальмi поблизу Гельсінкi, проте замiсть заявленого Стокгольму приземлився… на Краснiй площi у Москвi! Руст би й безпосередньо на територiї Кремля приземлився, проте там виявилося забагато народу.

I скiльки б не писали про моменти вiдвертого везiння та загадковi збiги обставин, що сприяли знаменитому шибайголовi, факт лишився фактом: на надмалiй висотi тихохідна гвинтова машина здатна “сховатися” вiд радарiв ППО, а надзвуковi винищувачi занадто швидкi, аби перехоплювати подiбнi цiлi. Мiж iншим, буквально через пару днiв пiсля польоту Руста, 31 травня iнша “Сесна” приземлилася на панамськiй базi ВПС США — i знов-таки всупереч пильнiй охоронi! Якби не пафос радянського гасла про “кордон на замку”, фурор був би не менший. Фактично, обидва польоти “Сесни” довели, що проти “крилатих ракет”, якi теж лiтають повiльно на надмалих висотах, вiйськова машина обох супердержав — i СРСР, i США, — практично безсила.

Радянський Союз зник iз полiтичної карти свiту майже 12 рокiв тому. Сполученi Штати залишилися, і вже не прості хулігани, а фанатики-терористи протаранили пасажирськими “Боїнгами” хмарочоси WTC у “чорний вiвторок”. Тож чи не стали зухвалi вчинки Матiаса Руста та його колеги крихiтними цеглинками у пiдмурку пекельного плану терористiв?.. Вони теж були свято впевненi у безкарностi.