¬ласне, особлив≥ (себто не враховуючи коливань украњнського купоно-карбованц¤ ¤к такого) ф≥нансов≥ проблеми саме в шахтар≥в-≥нвал≥д≥в почалис¤ не в≥дразу, а приблизно з 1993-94 рр. —аме у цей пер≥од ¬ерховна –ада ухвалила дещо попул≥стський закон Уѕро охорону прац≥Ф, зг≥дно з ¤ким ≥нвал≥дн≥сть у шахтар≥в могла визнаватис¤ задн≥м числом. ћовл¤в, рад¤нська влада навмисно приховувала високий р≥вень травматизму серед шахтар≥в, тож нехай нин≥шн¤ справедлива нео-кап≥тал≥стична влада поверне люд¤м належне.

Ќародн≥ обранц≥, зв≥сно, хот≥ли зробити г≥рникам ¤кнайкраще, а вийшло, ¤к завждиЕ ƒов≥дки про невраховану втрату здоровТ¤ добувалис¤ вс≥ма правдами й неправдами, тож к≥льк≥сть шахтар≥в-≥нвал≥д≥в почала стр≥мко зростати. ≤ ¤кщо до 1992-го р. частка шахтар≥в, ¤к≥ отримували виплати за регресними позовами, складала 13-14% в≥д загальноњ к≥лькост≥ роб≥тник≥в ≥з видобутку вуг≥лл¤, то за ¤кихось 5 рок≥в ц¤ частка стр≥мко зросла до 45%! ÷е означаЇ, що кожен середньостатистичний шахтар годував не т≥льки себе, а ще й на благо Утого хлопц¤Ф, котрий колись давно травмувавс¤Е а може й не травмувавс¤ зовс≥м, проте знайшов двох св≥дк≥в ≥ вибив з л≥кар≥в необх≥дн≥ р≥шенн¤. ясна р≥ч, це не спри¤ло роб≥тничому ентуз≥азму молодих: вони ж хоч молод≥, та зовс≥м не дурн≥, аби годувати дв≥ статистичн≥ родини зам≥сть своЇњ кревноњ.

Ќасамк≥нець, регресн≥ виплати зд≥йснювались шахтами, на ¤ких г≥рники покал≥чилис¤ Ч отже, кошти на них мертвим т¤гарем л¤гали на соб≥варт≥сть ≥ украњнського вуг≥лл¤, надто дорогого за визначенн¤м. ј тому разом з лавинопод≥бним наростанн¤м к≥лькост≥ шахтар≥в-регресник≥в почала стр≥мко зб≥льшуватис¤ заборгован≥сть ≥з регресних виплат.

«давалось, прийн¤тного виходу ≥з цього Узачарованого колаФ не ≥снуЇ: перебуваючи у жорсток≥й криз≥, галузь не мала кошт≥в нав≥ть на просте в≥дтворенн¤, а ≥нвал≥ди-регресники своњми акц≥¤ми протесту ще б≥льше пог≥ршували ситуац≥ю.

јле на допомогу прийшов м≥жнародний досв≥д орган≥зац≥њ т.зв. сол≥дарноњ пенс≥йноњ системи. ѕри цьому вс≥ п≥дприЇмства зг≥дно з визначеними дл¤ кожного в≥д р≥вн¤ небезпеки тарифами сплачують внески до централ≥зованих фонд≥в, ¤к≥ у свою чергу зд≥йснюють виплати пенс≥онерам. «окрема, г≥рниками, що втратили здоровТ¤ в шахтах, почав оп≥куватис¤ ‘онд соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ ≥ профзахворювань ”крањни.

‘——Ќ¬ запрацював на початку 2001-го р., й шахтар≥-≥нвал≥ди одразу в≥дчули полегшенн¤: виплати за регресними позовами не т≥льки почали зд≥йснюватис¤ регул¤рно, але в≥дбулос¤ те, на що вже мало хто спод≥вавс¤ Ч почалос¤ пов≥льне, проте планове скороченн¤ заборгованостей за регресними виплатами, утворених у попередн≥ роки. ÷е стало можливим завд¤ки тому, що кошти до ‘——Ќ¬ надход¤ть не т≥льки в≥д вуг≥льних шахт, на ¤ких ран≥ше ≥нвал≥ди вис≥ли неп≥дйомним т¤гарем, але й в≥д ≥нших п≥дприЇмств ≥ галузей економ≥ки. ƒо того ж, централ≥зовано з≥бран≥ кошти можна до певноњ м≥ри перерозпод≥л¤ти на користь тих чи ≥нших групЕ Ќасамк≥нець, були вир≥шен≥ проблеми ≥нвал≥д≥в, УприписанихФ до шахт, що закрилис¤: тепер вони не Узависали у пов≥тр≥Ф, а отримували регресн≥ виплати разом з ус≥ма.

«а понад 2 роки роботи ‘——Ќ¬ зум≥в майже удв≥ч≥ скоротити накопичену ран≥ше заборгован≥сть! «давалось, так би й надал≥ працюватиЕ јле саме тут виконавча дирекц≥¤ ‘——Ќ¬ забила на сполох. —уд≥ть сам≥: зг≥дно з њњ пов≥домленн¤м, станом на 1.08.2003 р. виникла серйозна загроза стаб≥льност≥ роботи ‘онду щодо забезпеченн¤ щом≥с¤чних виплат потерп≥лим, основною причиною чого Ї Унезадов≥льний стан сплати страхових внеск≥в до ‘ондуФ у ≤-му п≥вр≥чч≥ 2003 р. п≥дприЇмствами р¤ду галузей економ≥ки, Узначну долю ¤ких складають п≥дприЇмства вуг≥льноњ промисловост≥Ф. «араз на роботу ‘——Ќ¬ Унегативно впливаЇ заборгован≥сть ≥з виплат зароб≥тноњ плати, ¤ка станом на 1 липн¤, за даними ƒержкомстату, становила 2344,2 млн. грн., ≥ ¤к насл≥док, неповна сплата страхових внеск≥вФ.

„ому так сталос¤, загалом-то зрозум≥ло: за розрахунками, 30% ‘——Ќ¬ формують саме Уп≥дприЇмства з видобутку вуг≥лл¤ п≥дземним способомФ Ч прост≥ше кажучи, т≥ ж таки шахти. —таном на 01.07.2003 р. шахти заборгували ‘онду 63,9 млн. грн. ÷е теж недивно: темпи зростанн¤ фонду оплати прац≥ на шахтах утрич≥ менш≥, н≥ж в ц≥лому по економ≥ц≥.

ј дал≥ Ч УприњхалиФ! Ѕо тепер в≥д невиплат можуть постраждати не т≥льки шахтар≥, але й ус≥ ≥нш≥ Ч система ж бо сол≥дарна!.. ј г≥рники? ѓм не звикати: знов орган≥зуютьс¤ ≥ п≥дуть п≥шки спочатку до Ћуганська чи ƒонецька, а пот≥м ≥ до  иЇва правдоньки шукати. ≤ ¤кщо це справд≥ станетьс¤, то на двор≥ буде або нин≥шн¤ ос≥нь, або ж наступна зима. ј це означатиме, що ¤краз розпочнетьс¤ запальний марафон Ч президентськ≥ перегони.

≤ можливо, найц≥кав≥шим Ї те, що абсолютно аналог≥чна ситуац≥¤ склалас¤ в нас восени 1998-го, такого ж передвиборного року. “од≥ шахтар≥-≥нвал≥ди ц≥лий м≥с¤ць нав≥ть жили у коридорах колишнього ћ≥нвуглепрому, чому автор цих р¤дк≥в був св≥дком. “епер, у раз≥ дестаб≥л≥зац≥њ ‘——Ќ¬, кандидат≥в на Утимчасове владне житлоФ значно б≥льше. ’оча шахтар≥, очевидно, будуть ¤к завжди Ч на чол≥ повсталого Ув≥дпрацьованогоФ пролетар≥ату, ¤кому нема чого втрачати.

ќкр≥м жалюг≥дноњ пенс≥њЕ

Ќа рубеж≥ стор≥ч сума заборгованост≥ шахтар¤м-≥нвал≥дам щор≥чно зростала на 75-80 млн. грн. —таном на 1.01.2001 р. вона с¤гнула 550 млн. грн. Ќа той момент у галуз≥ нараховувалос¤ 185,7 тис. ≥нвал≥д≥в. «ате станом на 1.07.2003 р. вказана заборгован≥сть скоротилас¤ до 280,2 млн. грн. Ч це приблизно в≥дпов≥даЇ р≥внев≥ 1996-го р.