√адаю, н≥кому в ”крањн≥ не потр≥бно роз¢ ¤снювати, що —оф≥¤  ињвська ¤вл¤Ї собою ≥сторичну, культурну, археолог≥чну пам¢ ¤тку св≥тового значенн¤, що цей храм недарма був охрещений —оф≥Їю Ц адже ≥н≥ц≥атором буд≥вництва став великий давньоруський кн¤зь ярослав ћудрий, а УsophiaФ в переклад≥ з давньогрецькоњ означаЇ саме Умудр≥стьФ. —ебто, в≥н немовби звертавс¤ з глибини в≥к≥в до нас, до своњх нащадк≥в: будьте мудрими, береж≥ть духовне надбанн¤, по крихтам з≥бране пращурами!..

«а свою довгу ≥стор≥ю —оф≥йський —обор усп≥шно пережив навали ≥ноземних орд, висто¤в в епоху тотального викор≥ненн¤ рел≥г≥њ рад¤нською владою. як раптом на злам≥ тис¤чол≥ть йому почали загрожувати не ¤к≥сь ≥ноземн≥ супостати, а сам≥ сучасн≥ украњнц≥. ƒивина? Ѕезперечно! “а все по пор¤дкуЕ

Ќе знаю, чи в≥дбулос¤ все це насправд≥.  ≥нець к≥нцем, товаришев≥ —тал≥ну з компан≥Їю п≥длабузник≥в було глибоко начхати ≥ на св≥тову наукову думку, ≥ на УкишеньковийФ  ом≥нтерн. ѕроте загадкове диво все ж мало м≥сце: приречена до УстратиФ —оф≥¤  ињвська вц≥л≥ла. Ѕ≥льш того, за п≥знього УсовкаФ, а в≥рн≥ше Ц п≥д час брежнЇвського застою зросло значенн¤ —обору дл¤ туристичноњ галуз≥. ѕринаймн≥ наприк≥нц≥ 70-х був орган≥зований т. зв. У—оф≥йський державний арх≥тектурний запов≥дникФ, дозв≥л на спорудженн¤ будь-¤кого об¢ Їкту на територ≥њ ¤кого могла дати т≥льки –ада ћ≥н≥стр≥в ”–—–! «давалось би, це назавжди надавало й самому ’раму, ≥ навколишн≥м будинкам в≥чну Уохоронну грамотуФ в≥д будь-¤кого неквал≥ф≥кованого втручанн¤ нев≥глас≥в. ¬ози соб≥ турист≥в, скачуй з них ≥нвалюту, зводи дебет з кредитом Ц куди вже прост≥ше!..

јле сталос¤ зовс≥м не так, ¤к гадалос¤. « розпадом —–—– ≥ набутт¤м ”крањною незалежност≥ на всю рад¤нську спадщину ¤кось невимушено впала т≥нь ганьби. Ќ≥-н≥, зараз н≥хто вже не збираЇтьс¤ висаджувати св¤тиню у пов≥тр¤! Ќавпаки, оск≥льки наш народ н≥бито у масовому пор¤дку повертаЇтьс¤ обличч¤м до Ѕога, так≥ от ≥д≥отичн≥ думки давно вже не на час≥.

¬ той же час очевидно, що пон¤тт¤ запов≥дноњ арх≥тектурноњ зони п≥ддаЇтьс¤ активн≥й рев≥з≥њ. ј й справд≥, нав≥що нам мати у столиц≥ ¤к≥сь УзониФ, тим паче що затверджували њх от≥ дурн≥ УсовкиФ?! « ≥ншого боку, у¤в≥ть нов≥тнього нувор≥ша з культурним р≥внем слимака, ¤кий хизуЇтьс¤ перед таким самим нувор≥шем: УѕрЇдставл¤ш, ¤ тепер маю хазу, тваю мать, пр¤м напроти —аф≥њ! ≤ в басейн≥ бултихаюс¤, ≥ ф≥тнесом зан≥маюс¤. Ќу ваащЇ!Ф

”¤вили? як це Ц н≥?! „ому Ц н≥?! √адаЇте, це м≥стиф≥кац≥¤? ƒарма. ќск≥льки таЇмничий супостат (поки що назвемо його так), ¤кий зажадав будь-що будуватис¤ довкола —обору все ж таки з¢ ¤вивс¤.

ѕочалос¤ все близько 1997 року з надбудови додаткового четвертого поверху та мансарди на Узапов≥днихФ будинках по вул. ¬олодимирськ≥й 20 ≥ 22. “ак, старий дах на цих будинках був просто Ун≥¤кимФ. јле, за в≥дгуками де¤ких митц≥в, новинка нагадуЇ п¢ ¤ту ногу в зайц¤, оск≥льки м≥дь тепер≥шнього даху жодним чином не гармон≥юЇ ≥з золотом соф≥йських бань, а еклектичн≥ башточки та фронтончики паплюжать початковий неоренесансний стиль будинк≥в. ƒо того ж, грубою помилкою Ї ¤к спорудженн¤ сп≥льного поверху на двох будинках, так ≥ проведенн¤ надбудови без попереднього кап≥тального ремонту Ц адже зросло навантаженн¤ на старий каркасЕ

јле врешт≥-решт, р≥ч не в цих двох будинках. ѕросто вони стали своЇр≥дною Упробною кулькоюФ, п≥сл¤ ¤коњ таЇмний супостат зробив беззаперечний висновок: будувати що заманетьс¤ в Урад¤нськ≥йФ арх≥тектурн≥й зон≥ можна! Ќ≥хто за це по пальц¤х не дасть, церковн≥й анафем≥ не п≥ддасть, до справжньоњ зони з котомкою сухар≥в не в≥д≥шле. Ќатом≥сть виг≥д в≥д нерухомост≥ в такому м≥сц≥ Ц просто море: бо це ж ¤ку орендну платню з кл≥Їнта можна лупити!..

ѕро вс¤к випадок Упробну кулькуФ дублювали: в≥дколи дах будинку по ¬олодимирськ≥й, 21 став ¤скраво-бл¤шаним (а це ще б≥льше контрастуЇ з золотими бан¤ми), апетит в таЇмничого супостата розгор≥вс¤ не на жарт. “ому на ¬олодимирськ≥й, 17 на м≥сц≥ знищеного ≥сторичного будинку почав стр≥мко рости багатоповерховий готель У≤нтерконтинентальФ, вищий за хрести ¤к в≥дродженого ћихайл≥вського монастир¤, так ≥ —в¤тоњ —оф≥њ (з рел≥г≥йноњ точки зору Ц нечуване хамство). ≤ ¤к апофеоз бездуховност≥ Уа-л¤ —–—–Ф, в тилу багатостраждальних, в≥дтепер с≥амських будинк≥в по ¬олодимирськ≥й, 20-22 з¢ ¤вивс¤ глибокий котлован, в ¤кому мали розташуватис¤ багато¤русн≥ п≥дземн≥ гараж≥. ј також розпочалос¤ зведенн¤ модерного ф≥тнес-центру з двома басейнами дл¤ задов≥льненн¤ витончених потреб грошовитих мешканц≥в. ќт ≥ УприњхалиФЕ

–≥ч у т≥м, що на¤вн≥сть басейн≥в поруч ≥з —оф≥Їю становить безпосередню загрозу цьому древньому пам¢ ¤тнику. јдже вона збудована на лесових грунтах, а вони в результат≥ п≥дмоканн¤Е зменшують св≥й об¢ Їм! “ому, по-перше, в раз≥ авар≥йного витоку води з басейн≥в ф≥тнес-центру з¢ ¤витьс¤ реальна загроза швидкоњ дестаб≥л≥зац≥њ п≥дмурку вс≥х споруд запов≥дника, а по-друге, зал≥зобетонн≥ УкоробкиФ п≥дземного парк≥нгу ≥ басейн≥в вже перер≥зали природн≥ шл¤хи п≥дземних водосток≥в. ≤ це не враховуючи додатковоњ в≥брац≥њ, шуму, вихлопних газ≥вЕ ќтже можна вважати, що трагед≥¤ вже почалас¤.

јле на час≥ законом≥рне питанн¤: а що ж робить столична влада ≥ громадськ≥сть, аби запоб≥гти нов≥тньому сплеску варварства? ¬и¤вл¤Їтьс¤, ≥ тут Увсьо путьомФ: столична влада робить благочинне лице, не забуваючи при цьому п≥драховувати див≥денди, а громадськ≥сть, ¤к завжди, Ув прольот≥Ф.

« початком ритт¤ гаражного котловану сполоханим мешканц¤м будинк≥в по –ильському пров., 3 вв≥чливо по¤снили, що це необх≥дно дл¤ проведенн¤Е археолог≥чних досл≥джень!  ореспондента У¬еч≥рнього  иЇваФ ¬олодимира ўербину, котрий одним ≥з перших зац≥кавивс¤ таЇмничим об¢ Їктом, охоронц≥ у в≥йськовому в≥дган¤ли в≥д Уприватноњ територ≥њФ ≥ намагалис¤ засв≥тити пл≥вку у фотоапарат≥. (ƒивна р≥ч: Уприватний державний запов≥дникФ Ц х≥ба н≥?!) јле влада схаменулас¤, ≥ згодом сам головний арх≥тектор столиц≥ —ерг≥й Ѕабушк≥н по¤снив широкому колу мас-мед≥а, що тут в≥дбуваЇтьс¤ звичайне впор¤дкуванн¤ територ≥њ.

“а справжнього апофеозу протест громадськост≥ набрав п≥д час м≥тингу, орган≥зованого 25 липн¤ ц.р. б≥л¤ столичноњ мер≥њ в≥домою в≥тчизн¤ною арх≥текторкою та актив≥сткою “овариства охорони пам¢ ¤ток Ћарисою —корик. ќкр≥м небайдужих ки¤н ус≥х в≥кових груп, сюди прийшли представники парт≥њ У—оборФ та молод≥х соц≥ал≥ст≥в Ц себто, зах≥д д≥став ≥ пол≥тичного забарвленн¤. ѕоказово, що наприк≥нц≥ акц≥њ б≥л¤ мер≥њ з¢ ¤вивс¤ начальник управл≥нн¤ охорони пам¢ ¤ток  ињвськоњ м≥ськдержадм≥н≥страц≥њ –услан  ухаренко, ¤кий буквально ошелешив присутн≥х сенсац≥йною за¤вою: ви¤вл¤Їтьс¤, гранд≥озне буд≥вництво обаб≥ч —оф≥њ ведетьс¤Е без будь-¤кого узгодженн¤ з проф≥льним управл≥нн¤м  ћƒј!!! ўо ж до протид≥њ супостатам, то управл≥нн¤ маЇ право видати припис на заборону буд≥вництва, в раз≥ ≥гноруванн¤ ¤кого складаЇтьс¤ протокол, а це загрожуЇ Ум≥стеров≥ ’Ф штрафом у розм≥р≥ Ув≥д 17 до 170 тис. гривеньФ. ≤ хоч коли йдетьс¤ про перлину св≥тового значенн¤, будь-¤к≥ торги, ¤к кажуть, недоречн≥, т≥льки згодом, п≥сл¤ ≥гноруванн¤ припису може настати крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть нев≥домого супостата.

ћ≥ж ≥ншим, ц≥кава деталь: доброд≥й  ухаренко люб¢ ¤зно п≥дтвердив, що мер столиц≥ ќлександр ќмельченко ц≥лком розд≥л¤Ї його позиц≥ю щодо неприпустимост≥ буд≥вництва на територ≥њ —оф≥йського зщапов≥дника. « цього випливаЇ, що таЇмничий супостат д≥Ї Учерез головуФЕ самого кињвського голови?! јле нав≥ть мер не знаЇ, хто ж цей кл¤тий супостат. ≤ чим тод≥ —Ѕ” та ≥нш≥ УсиловикиФ займаютьс¤?..

¬≥дчуваючи, що локшина на моњх вухах цв≥те р¤сною зеленню, ¤ не втримавс¤ ≥ п≥сл¤ м≥тингу зателефонував до управл≥нн¤ охорони пам¢ ¤ток  ћƒј. “ам п≥дтвердили, що ≥мен≥ супостата не знають, проте ч≥тко назвали замовника буд≥вництва: ним ви¤вилос¤Е ”правл≥нн¤ житлово-комунального господарства Ўевченк≥вського району столиц≥.

Ћюдоньки добр≥њ, держ≥ть мене, тримайте, бо зараз лусну в≥д реготу!!! ќсь хто ви¤вивс¤ справжн≥м господарем у столиц≥: голова Ўевченк≥вського ”∆ √, котрий здатен переступити через свого УвисокогоФ шефа! ™дине непорозум≥нн¤: ще й п≥вроку не минуло з моменту вибор≥в м≥ського голови, тому вс≥ пам¢ ¤тають громопод≥бн≥ запевненн¤ влади, що кращого мера, н≥ж —ан —анич ќмельченко, ки¤нам год≥ й шукати. ќтже, виходить, мешканц≥в столиц≥ вкотре УкинулиФ?! “а-а-ак, не того ми обирали 31 березн¤Е

«рештою, Їдиним справжн≥м чолов≥ком у ц≥й нехлюйськ≥й держав≥ ви¤вивс¤ Ћеон≥д  учма Ц адже наступного п≥сл¤ м≥тингу дн¤ ѕрезидент видав високу вказ≥вку про зупиненн¤ будь-¤кого буд≥вництва на територ≥њ —оф≥њ  ињвськоњ, п≥дтвердивши тим самим високий статус недоторканоњ запов≥дноњ зони. ¬з¤вши сл≥дом Уп≥д козирьокФ, очолюваний ¬алер≥Їм „ерепом ƒержкомбуд видав на цей рахунок ≥ свою вказ≥вку. ќтже, невдовз≥ д≥знаЇмось, чи перестрибне начальник Ўевченк≥вського ”∆ √ ≥ через ѕрезидента, чи все ж не насм≥литьс¤? Ѕо ¤кщо такий шкандаль все ж станетьс¤, то матимемо чудову кандидатуру на вибори 2004 року.

ј —в¤та —оф≥¤? ўо ж, подальша дол¤ —обору лишаЇтьс¤ проблематичною. јдже зал≥зобетонн≥ УкоробкиФ вже ≥снують, ≥ вони вже порушили п≥дземн≥ водостоки. ўо ж робити дал≥: просто засипати котловани? “ерм≥ново провести дренажн≥ роботи? јле де ж уз¤ти грош≥, ¤кщо Ум≥стера ’Ф дос≥ нав≥ть не оштрафували на пльову (дл¤ нього) суму у 170 тис. грн.?!

¬» ќЌј¬„»…  ќћ≤“≈“

–IЎ≈ЌЌя

16.07.73 р. є920 м. ињв

ѕро уточненн¤ меж ≥сторико-культурних запов≥дник≥в ≥ зон охорони памТ¤ток ≥стор≥њ та культури в м. иЇв≥

Е еруючись «аконом ”крањнськоњ –—– Уѕро охорону ≥ використанн¤ памТ¤ток ≥стор≥њ та культуриФ ≥ враховуючи погодженн¤ меж запов≥дних ≥ охоронних зон з в≥дпов≥дними державними органами ≥ громадськими орган≥зац≥¤ми, виконавчий ком≥тет  ињвськоњ м≥ськоњ ради народних депутат≥в, Ц

ѕќ—“јЌќ¬Ћя™:

1. «атвердити меж≥ ≥сторико-культурних запов≥дник≥в ≥ зон охорони памТ¤ток ≥стор≥њ та культури на територ≥њ м. иЇва та њх статус зг≥дно з додатками єє 1, 2.

2. «г≥дно з ст.30 «акону ”–—– Уѕро охорону ≥ використанн¤ памТ¤ток ≥стор≥њ та культуриФ п≥дн¤ти клопотанн¤ перед –адою ћ≥н≥стр≥в ”–—– про оголошенн¤ ансамбл≥в ≥ комплекс≥в памТ¤ток ≥стор≥њ та культури на територ≥њ м. иЇва, ¤к≥ становл¤ть особливу культурну ц≥нн≥сть, ¤к ≥сторико-культурн≥ запов≥дники /додаток є 1/.

3. ¬иконавчим ком≥тетам районних –ад народних депутат≥в, управл≥нн¤м та в≥дд≥лам м≥ськвиконкому в своњй практичн≥й д≥¤льност≥ суворо дотримуватись затверджених меж ≥сторико-культурних запов≥дник≥в ≥ зон охорони памТ¤ток ≥стор≥њ та культури ≥ њх статусуЕ

1.1. јрх≥тектурн≥ запов≥дники

1.1.3. —оф≥йський державний запов≥дник в межах: пл.Ѕогдана ’мельницького, вул.¬олодимирська, пров.—тр≥лецький, вул.—тр≥лецька, пров.–ильський /див. схему/Е

ќсь де¤к≥ думки з приводу сучасного буд≥вництва у запов≥дних зонах  иЇва.

Ц  оло оточуючих ос≥б надихаЇ —ерг≥¤ Ѕабушк≥на й надал≥ освоювати лас≥ м≥сц¤. “епер плануЇтьс¤ чергове споружденн¤ парк≥нг≥в у кињвському ƒитинц≥ Ц Ум≥ст≥ ¬олодимираФ. ≈л≥тн≥ палаци зводитимутьс¤ у найзапов≥дн≥ш≥й археолог≥чн≥й зон≥, просто над древн≥ми фундаментами. ÷е Ц варварство, плювок в обличч¤ св≥тов≥й цив≥л≥зац≥њ, патр≥отам ”крањни! ≤ншого визначенн¤ немаЇ.

Ц Ѕеруть дозв≥л на одне, а будують зовс≥м ≥нше. ќсь зараз навпроти ћихайл≥вського «олотоверхого на одноповерховий будинок надбудовуЇтьс¤ двоповерхова мансарда. я був категорично проти, оск≥льки мансарда затулить монастир. јле вс≥ ≥нши дозволи, включаючи дозв≥л ƒержбуду ”крањни, дан≥ поза моЇю головою! ≤ що ¤ можу зробити, окр≥м складанн¤ припис≥в?! ѕ≥ти у в≥дставку? ¬≥д цього легше не стане: на моЇ м≥сце в≥зьмуть людину, ¤ка буде все п≥дписувати Ц а ¤ хоча б не даю дозвол≥в!..

Ц « приводу того, що коњтьс¤ зараз у —оф≥њ, потр≥бно бити на спохох в ус≥ дзвони, бо одн≥ руйнують, а ≥ншим потр≥бно буде все це в≥дновлювати. ÷е ж просто жах! Ќаприклад, зараз в 10 метрах в≥д —обору будуЇтьс¤ п≥дземний супертуалет варт≥стю $100 тис. Ќачебто старий до ладу не можна було привести?! ј ¤к вигл¤даЇ зараз територ≥¤: всюди огорож≥, бо скр≥зь провалюЇтьс¤ земл¤! як можна було допустити, щоб на режимн≥й охоронн≥й територ≥њ механ≥зми копали котловани?! ’≥ба ≥сторично-культурне значенн¤ —оф≥њ зм≥нилос¤ в≥д того, що в ”крањн≥ зм≥нилас¤ влада?!

---

© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)

якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ