— збільшення за рахунок утилізації шахтного метану загального видобутку природного газу;

— підвищення безпеки проведення робіт у вугільних копальнях;

— поліпшення екологічної ситуації у вугледобувних регіонах.

Вирішення означеної проблеми є для України особливо актуальним, оскільки вона належить до розряду енергодефіцитних країн, в якій у порівняно великій кількості наявні хіба що поклади кам¢ яного вугілля. Отже, фахівці на всіх рівнях невпинно повторюють: саме вугілля є гарантом енергетичної безпеки України як у найближчій, так і в досить віддаленій перспективі. Але саме насиченість цих покладів метаном створює великі проблеми під час їхньої розробки. З іншого боку, за рахунок організованого видобутку шахтного метану можна значно поліпшити енергетичний баланс країни в цілому. І, може, українським геологам не варто шукати “другу Шебелинку”, оскільки вона вже існує… у Донбасі?

Заради справедливостi потрiбно зазначити, що цiєю проблемою переймалися ще радянськi вченi у 70-80-х роках минулого столiття. Доля їхнiх розробок унiкальною не була. Далi дослiдних робiт справа не просунулася. До iдеї дегазацiї вугiльних родовищ, що мають для нашої країни стратегiчне значення, вiтчизнянi вченi повернулися вже на початку 90-х рокiв: за iнiцiативою президента НАН України Бориса Патона пiд керiвництвом нинi покiйного академiка Володимира Забiгайла у 1993 р. була розроблена перша редакцiя державної програми “Метан”. Проте навiть в оновленiй редакцiї вона залишається в основному на паперi.

Зате утримати горезвiсне ноу-хау ми як завжди не змогли, i радянськi технологiї видобутку газу були вправно злизанi американцями, котрi спочатку значно вдосконалили їхнi елементи на власних газових промислах, а вже згодом пристосували до видобутку метану iз вугiльних родовищ. При цьому в США застосовується т.зв. попередня дегазацiя — себто видобуток метану до початку вуглевидобутку. Вiдтак коли доходить до виймання вугiлля, концентрацiя шахтного газу в атмосферi є мiзерною, а це значно зменшує витрати на вентиляцiю пiдземних виробок. Крiм того, iснують способи супутньої дегазацiї (пiдземної чи з поверхнi) або видобутку метану iз вiдпрацьованих виробок.

Втiлення в життя програми “Метан” гальмується як вiдсутнiстю в нас ефективних промислових технологiй, так i мобiльного обладнання для бурiння свердловин на глибину до 1,5 км: iснуюче “залiзо” занадто громiздке. З нормативною базою теж невсе гаразд: нацiональна Енергостратегiя до 2030 року тiльки-но розробляється. Та все ж головним гальмом є грошовий фактор. Свого часу американцi досягли неабияких успiхiв i змогли поставити на ноги iндустрiю “вугiльного газовидобутку” завдяки звiльненню його вiд податку на прибуток протягом 10 рокiв. Українськi ж податкiвцi все ще вагаються, чи варто влаштовувати такi от тривалi “податковi канiкули”.

Що ж, либонь, уряду легше виплачувати постраждалим i їхнiм сiм’ям чималi суми з резервного фонду КМУ, а нашому суспiльству — змиритися iз щорiчними втратами сотень шахтарських життiв, якi жодними грiшми не компенсуєш! Бо в iншому разi програма “Метан” давно вже була би виконаною.

— Завдання Центру, пiдпорядкованого як Мiнпаливенерго, так i Нацiональнiй академiї наук — реалiзацiя пiлотних проектiв видобутку метану вугiльних родовищ. Роботи ведуться на 5-ти полiгонах, якi презентують всi гiрничо-геологiчнi умови Донбасу. Результати дослiдiв згодом можуть бути поширенi на iншi вугледобувнi райони.

За 1991-2001 р.р. середня ефективність дегазації українських шахт зменшилася з 23 до 17%, кількість шахт, які використовують дегазацію — з 86 до 45, кількість вилученого дегазаційними системами метану — з 590 млн. куб. м до 230 млн. куб. м. На 26 шахтах в дегазаційних трубопроводах циркулюють вибухонебезпечні концентрації метану.

Протягом останніх 10 років на українських вугільних шахтах сталося 38 вибухів газу й пилу, 78 загорянь метану, зафіксовано 1512 газодинамічних явищ. Більшість аварій так чи iнакше пов¢ язана із шахтним газом.

Дегазація здатна значно поліпшити рівень безпеки шахтних робіт. Так, у США при річному видобутку 1,1 млрд. т вугілля гинуть 30 гірників, в Англії при річному видобутку 45 млн. т вугілля — 3. Натомість в Україні при видобутку 80 млн. т вугілля гине близько 300 шахтарів. Коефіцієнти смертельного травматизму складають відповідно 0,03; 0,06 і 3,75 загиблих на 1 млн. т вуглевидобутку.