Зате при цьому вражає інше: жалюгідний вигляд сучасних будинків, що становлять разючий контраст iз величчю споруд минулих часiв. То в чiм же рiч?

Безумовно, найбiльш вражаючими людську уяву спорудами, що збереглися до сьогодення, є знаменитi пiрамiди — своєрiдний символ Єгипту. I треба зазначити, що таке саме вони справляли й на представникiв давнього свiту. Наприклад, опис найвищої в свiтi пiрамiди Хеопса, зроблений давньогрецьким вченим Геродотом, справляє враження справжнiсiнького дитячого белькотiння. За свiдченням “батька iсторiї”, на будiвництвi Великої Пiрамiди постiйно перебувало… 100000 робiтникiв, якi змiнювалися кожнi 3 мiсяцi!

Видобуте в гiрських каменоломнях камiння спочатку перетягували до Великої Рiки Нiл (тiльки з такою пошаною iменують цю водну артерiю самi єгиптяни), потiм транспортували водним шляхом i знов тягнули сушею — вже на будiвництво. Так от, згiдно з вiдомостями Геродота, тiльки кам’яну дорогу завдовшки 5 стадiй (майже 1 км) i завширшки 10 оргiй (18,5 м) вiд берега Нiла до “будмайданчика” споруджували 10 рокiв! Мiж iншим, на кожному полiрованому “шляховому” каменi було вибите зображення котрогось iз звiрiв…

Проте уяву сучасної людини вражають не тiльки цифри. От, наприклад, iнша цікава деталь. Починаючи з п'ятого класу, усім радянським школярам постiйно втлумачували, що єгипетські піраміди зводилися руками нещасних знедолених рабів, яких при цьому несамовито шмагали батогами розлюченi наглядачі. Звiсно, така модель поведiнки цiлковито вiдповiдала колективнiй свiдомостi радянського народу, що мав за плечима Бiломорканал i сибiрськi залiзницi. Однак це нашi зеки будували для нашої ж, так би мовити, всенародної користi, до того ж, у застiйнi часи про пiдневiльну зекiвську працю в школi не дуже-то розповiдали. Але як бути iз рабовласницьким Єгиптом?! Відверто кажучи, в моїй душі в шкiльнi роки завжди млiла досада: невже єгипетськi раби були настільки тупими, щоби приміром не спромогтися трохи перекосити один-єдиний “камінчик” і тим самим завалити всю піраміду?! Ото була б гарна помста за рабовласницькi батоги!..

Але виявляється, ніяких рабів нiхто до пірамід і близько не підпускав! На будмайданчиках трудилися вільнонаймані робітники, котрим фараон ще й зарплатню сплачував зі скарбниці!!! Що ж спонукало їх трудитися, як не горезвiсний батiг? Виявляється, стимул був як дуже простим, так водночас i дуже ефективним. Адже в нагороду за “фараонокорисну” працю усi найманцi одержували офіційний титул “друзів фараона”. Оскільки ж після смерті правитель Єгипту як живий нащадок богів неодмінно потрапляв до раю, “друзі фараона” пiсля смертi йшли слідом за ним — тобто, також до раю! Природно, ні про яку “диверсію” в такому випадку і мови бути не могло: піраміда була подарунком фараона своїм “друзям” і водночас — усьому єгипетському народу. До того ж на честь її “здачi в експлуатацію” правитель робив грандiозний бенкет вiд свого iменi, тому не дивно, що охочих нашкодити собi й iншим просто не було.

Тим гiрший контраст у порiвняннi з древнiми шедеврами являють сучаснi єгипетськi дома. Мало того, що забудова мiст досi ведеться ведеться без розробки будь-якого архітектурного плану — самi будинки в бiльшостi своїй скидаються на жалюгiднi халупки. (Ясна рiч, мова йде не про офiцiйнi споруди, а про житлове будiвництво, що ведеться в Єгиптi геть приватним способом.)

“Нормальний” житловий будинок зводиться так. Єгиптянин купує клаптик землi i зводить на ньому одноповерховий будинок. Доки не матиме власного житла, вiн не може одружитися — такi тут закони. Але дiм обов’язково лишається з нефарбованими стiнами (в кращому разi фарбується фасад), або й загалом без даху, бо тiльки-но споруда буде повнiстю готова, з господаря починають стягувати величезнi податки. Вiдсутнiсть даху не заважає: дощi тут — явище рiдкiсне. Навпаки, це дає й певнi переваги: по-перше, на вiдкрите горище можна наносити землi i зробити там мiнi-поле чи городик; по-друге, одразу можна розпочинати будiвництво додаткових поверхiв за кiлькiстю синiв у сiм’ї. Ще вище надбудовуються поверхи для онукiв — аби їм теж було куди приводити молодих дружин. Так дiм “росте” до 9-10 поверхiв, i лише пiсля цього купується iнша дiлянка пiд забудову.

Тож не варто дивуватися, що всі сучаснi єгипетськi міста мають досить-таки жалюгiдний вигляд. Втiм, на цьому тлi древнi споруди виглядають ще величнiшими…