Тимур ЛИТОВЧЕНКО

Бойовi могили “надлюдей”

З 23 по 26 травня у Пущi-Озернiй пiд Києвом вiдбулася конференцiя “ХХI сторiччя: пошук шляхiв примирення бiля могил полеглих”. Однiєю з основоположних рис конференцiї став розвиток положення про глобальне захоплення рiзних полiтичних режимiв минулого сторiччя знищенням людей. Причому як чужинцiв, так i “своїх” громадян.

Мається на увазi, що люди знищувалися не тiльки у воєнних конфлiктах (з особливою масштабнiстю та жорстокiстю — у двох свiтових вiйнах), але й пiд час репресiй внутрiшнiх, насамперед спрямовиних керiвництвом окремих країн проти власних народiв. А вiдтак досi iснує нагальна необхiднiсть вирiшення рiзних не надто приємних ситуацiй не тiльки на мiжнародному рiвнi, але i, так би мовити, примирення внутрiшнього.

Звiсно, великою мiрою це стосується країн СНД, зокрема України: адже тут мешкають зараз нащадки iдеологiв “червоного терору”, iнiцiаторiв створення ГУЛАГу, просто слухняних “гвинтикiв системi” i дисидентiв, палких ненависникив та активних борцiв проти режиму. Суперечливi iдеї, iдеологiї, тенденцiї, представленi в строкатому “конгломератi” людей i доль, заважають консолiдацiї та поступальному розвитку нашої країни. Проте яскравi приклади можна вiдшукати i в далекому зарубiжжi: так, не секрет, що пiд час другої свiтової у взiрцi свiтової демократiї — США громадяни японського походження були силомiць зiбранi й запроторенi у справжнiсiнькi концтабори.

Чому нiмцi не завiтали до Пущi?

Повною мiрою стосується сказане й Нiмеччини: загальновiдомо, що з часiв блискавичного прориву нiмецьких фашистiв до влади розпочався насамперед кривавий внутрiшнiй терор. За колючий дрiт потрапили полiтичнi супротивники й суперники НСДАП, рiзнi “збоченцi” (гомосексуалiсти, осквернителi “расової чистоти”), а також представники “нижчих рас” (євреї, цигани та iн.).

Не є секретом також, що “вченi” Третього Рейху, яких так i хочеться назвати схибнутими, практикували дослiди на людях. Радянська пропаганда особливо видiляла в цьому вiдношеннi доктора Йозефа Менгеле, котрий поставив ряд “меддослiдiв” над в'язнями Освенцiма (Аушвiца). Наприклад, в галузi “iрiдодiагностики”: пiддослiдним робилися iн'єкцiї сечi, iнших їдких речовин, а потiм “лiкарi” спостерiгали за змiною кольору райдужної оболонки ока…

Проте не заглиблюватимемося далi в тонкощi дослiджень новiтнього герцога-Синя Борода, бо не вони потрапили в поле зору нещодавньої конференцiї, а дiяльнiсть iншого фашистського ескулапа — Зiгмунда Рашера, що була спрямована безпосередньо на штучне створення нової людської раси. Точнiше, “надлюдини”. Д-р Рашер разом з колегою-дружиною працював пiд крильцем надсекретної рейхiвської структури — Аненербе (“спадок предкiв” — нiм.) i її шеф-патрона Генрiха Гiммлера. Так, тут теж широко практикувалися звiрячi дослiди над людьми на базi “м'яса” концтабору Дахау. Проте дiяльнiсть подружжя Рашерiв все ж докорiнним чином вiдрiзнялася вiд iнших робiт. “Свiтила науки” тверезо розсудили: замало отримати певнi результати на матерiалi “другосортних недолюдей” (євреїв, полякiв, українцiв, росiян та iн.) — їх ще потрiбно перевiрити… на найтиповiших представниках нордичної раси!!! Адже органiзм арiйцiв може працювати зовсiм по-iншому…

I саме на пiвднi окупованої України був влаштований надсекретний медцентр, де мудрагелi в бiлих халатах катували найкращих воякiв Рейху ще витонченiше, нiж перед тим “недолюдей”. I от виявилося, що декiлька рокiв тому на цвинтар цього центру випадково наштовхнулися будiвельники. Коли викликанi нiмецькi фахiвцi зрозумiли суть вiдкриття, “згори” надiйшла сувора вказiвка: всi матерiали в “росiян” вилучити, iнформацiю суворо засекретити. Адже в могилах знайшли вiйськовi жетони похованих i легко встановили, що пiд час вiйни у Фатерлянд родичам пiддослiдних повiдомлялося, що тi героїчно загинули на Схiдному фронтi. I тепер правда може спровокувати переполох i гвалт на всю Нiмеччину.

Стає зрозумiлим також, чому “не змогли” потрапити на конференцiю в Пущу-Озерну нiмецькi фахiвцi: адже програмою передбачалося оприлюднення, нехай у вузькому колi, деяких матерiалiв про дiяльнiсть надсекретного центру, як-то ксерокопiї статтi з “Московского Комсомольца” вiд 8-15.06.2000 р. та демонстрацiя документального фiльму (за винятком надто “анатомiчної” середини) про отриманi д-ром Рашером результати. Годi й казати, для нiмцiв це надто неприємно.

У водi не тоне, на тиф не хворiє…

Аненербе фiнансувалася дуже щедро: Рейх витратив на неї бiльше грошей, нiж США — на Мангеттенський ядений проект. Створення “надлюдини” було лише одним iз напрямкiв дiяльностi цiєї органiзацiї. В свою чергу робота “українського” центру д-ра Рашера мала вузькоприкладне значення. То що ж саме дослiджувалося тут?

Не тiльки деякi анатомiчнi особливостi арiйцiв. На “вiдбiрних представниках” нордичної раси перевiрялися особливостi дiї збудникiв небезпечних хвороб (черевного тифу тощо), вплив рiзноманiтних хiмiчних речовин, низького тиску, низьких i високих температур…

Примiром, як впливатиме на пiлота лiтака низький тиск, що має мiсце на великих висотах? Такi експерименти ставилися на “недолюдях” в Дахау, проте в “українському” центрi до барокамери потрапляли “расово чистi” аси Люфтваффе. З барокамери поступово вiдкачувалося повiтря для моделювання умов висотного польоту. Якщо пiддослiдному “щастило”, вiн гинув вiд розриву легенiв. В гiршому разi виживав, але проходив через нестерпнi муки: люди билися головою об стiни барокамери, несамовито кричали, розкарябували нiгтями голову й обличчя, божеволiли…

Iншi натурнi експерименти над пiлотами полягали у вивченнi можливостi виживання їх в умовах Крайньої Пiвночi: для цього пiддослiдних у повному льотному вбраннi занурювали в крижану воду. Зiгмунд Рашер точно встановив, що коли довгастий мозок i мiзочок перебувають у водi, пiлот гине, якщо ж у воду потрапляє лише задня частина черепа та щiк — можливе виживання. Мабуть, саме дослiдженнями центру Рашера пояснюється наявнiсть на рятувальних жилетах, застосованих у пiвнiчнiй нiмецькiй авiацiї, спецiальних жорстких “комiрчикiв”, що пiдтримували голову прямо.

Особлива “родзинка” була в дослiдах, присвячених можливостi вiдiгрiвання змерзлих пiлотiв “тваринним теплом”… справжньої тварини або жiнки! Для цього з концтабору Равенсбрюк д-р Рашер виписав чотирьох “повiй” (як зазначено в документах). Трьох “нечистих” направили в Дахау, а четверту, повногруду красуню-арiйку з пшеничною косою (за якою, власне, й опiзнали її труп) — в Україну. В результатi “дослiдiв” ескулап незаперечно довiв, що одна жiнка вiдiгрiває змерзлого пiлота краще, нiж двi, а найлiпшим рiзновидом вiдiгрiву є… статевий акт — звiсно, якщо пiлот має для цього сили.

(В дужках абсолютно серйозно спитаймо себе: як д-р Рашер уявляв собi можливiсть “вiдiгрiву” пiлота з самкою бiлого ведмiдя, моржа, тюленя та iнших пiвнiчних тварин? Або ж як в бойових умовах возити в кабiнi лiтака “фройляйн Грiлку” — i хто кого вiдiгрiватиме в результатi аварiї?..)

Здiйснювалися й iншi “науковi пошуки”. Та врештi-решт, кiнець усiх пiддослiдних був однаковим: тих, хто вижив в нелюдських експеримантах — неодмiнно вбивали. Аби дослiдити головний i спинний мозок арiйця.

В цьому свiтi все можливо

Жахливим став i кiнець “головного лiкаря”. Коли над Нiмеччиною нависла загроза поразки у вiйнi, рейхсфюрер СС Гiммлер розпорядився лiквiдувати проект. Тож Зiгмунда Рашера вiдправили в Дахау, а фрау Рашер — до Равенсбрюку, де їхнi життя обiрвалися. До речi, на результати дiяльностi Аненербе полювали розвiдки Великобританiї, США та СРСР. Американцям пощастило найбiльше, проте вантажiвку з вiдбiрними нiмецькими даними в ядерно-космiчнiй галузi… вправно поцупили радянськi вiйська у чеському мiстi Пльзень! Пiд час Нюрнберзького процесу генсека Аненербе штандартенфюрера СС Вольфа Зiверса допитували “особiсти” в закритому режимi.

Та це вже iнша iсторiя. Що ж до дослiдiв д-ра Рашера, то в нашому сьогоденнi, освяченому ООНiвською забороною антигуманних дослiдiв над людиною, можуть виникнути праведнi сумнiви: а чи можливе подiбне взагалi? В зв'язку iз цим варто не забувати, що не тiльки Нiмеччина, але й iншi держави час вiд часу вдавалися до аналогiчних дослiдiв як над “живою силою” супротивника, так i над власними солдатами. Варто згадати перевiрку бактерiологiчної зброї японської армiї на китайських бранцях, “протаскування” радянських та французьких воякiв через “слiди” радiоактивних вибухiв, вивчення впливу дефолiантiв на американських солдат пiд час вiйни у В'єтнамi…

Так що органiзатори конференцiї в Пущi-Озернiй мають рацiю: кожний народ має примиритися… насамперед iз власною армiєю — над могилами вiрних солдiтiв Вiтчизни!

Цитата

“Питання виникнення повiтряної емболiї дослiджувалося в 10 випадках. Пiд час тривалого експерименту на висотi 12 км пiддослiднi частково помирали за пiвгодини. Пiд час розтину черепа пiд водою виявлялася з надлишком повiтряна емболiя в судинах головного мозоку. Аби довести це, окремi пiддослiднi пiсля вiдносного вiдпочинку перед опритомненням пiд водою були доведенi до летального кiнця”.

(З приватного листування Г.Гiммлера та З.Рашера)



Hosted by uCoz

© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все…