Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, народний депутат, директор Iнституту лiтератури:Чи чекає на українського читача БІБЛІОрай?..
Або день української мови і писемності посприяв, або ж народних обранців справді загриз літературний голод, але напередодні нового, 2003-го року від Різдва Христового вони вирішили серйозно взятися за книгу. Втім, наразі лишається невідомим, чи покращиться від того ситуація із національним книговиданням, чи навпаки погіршиться. В усякому разі, як кажуть, питання “дюже інтересне”. Тож прокоментувати ситуацію журнал “ПіК” попросив людей непересічних.
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, народний депутат, директор Iнституту лiтератури:
— Я про такий закон мрiяв мрiю вже не один рiк. I можу сказати з певним почуттям гордостi, що уряд Вiктора Ющенка, в якому я мав честь працювати, пiдготував змiни до iснуючого закону про видавничу дiяльнiсть, але попередня Верховна Рада, на жаль, цих поправок не прийняла. Невеличкi пiльги все-таки були прийнятi — i то за один рiк ситуацiя в Українi вже змiнилася на краще, хоча поки що не кардинально. А тепер за закон проголосувало 406 народних депутатiв
— просто небачена одностайнiсть!Закон створить унiкальнi можливостi для видавництв, i не тiльки перед українським читачем, але й перед усiм свiтом ми заявимо колосальнi можливостi нашої духовної культури. Передбачається звiльнення вiд оподаткування на всiх рiвнях, включаючи завезення полiграфiчного обладнання в Україну. Кошти, якi надходитимуть вiд прибуткiв, будуть iти на поповнення й модернiзацiю матеріальної бази. Закон дасть можливiсть розвинутися i приватним, i державним видавництвам, що створить умови для нормальної конкуренцiї книжки в Українi.
Але найбiльше я мрiю про те, що до кожного села, хутора, до кожної сiм'ї пiде книжка масова. Iнститут лiтератури разом iз видавництвом “Фолiо” минулого року розпочав видавати “Бiблiотеку свiтової лiтератури” в 250-ти томах. Але тиражi мiзернi… Я думаю, що тепер почнемо перевидання iз самого початку. Потрiбна i класика українська, ми продовжуємо “Бiблiотеку української лiтератури”, завершимо 12-томник академiчного зiбрання творiв Тараса Шевченка, “Українську лiтературну енциклопедiю” та iнше.
Віталій і Дмитро КАПРАНОВИ, книговидавці, організатори всеукраїнського літконкурсу “Золотий Бабай”:
— Цей закон є нічим іншим, як провокацією. Найбільша небезпека полягає саме в тому, що з ухваленням цього закону російські видавці зможуть друкувати в нас наддешеві книжки, в той час як зниження вартості українських книжок покупець майже не відчує. Сходіть на Петрівку і порівняйте вартість української та російської книжок. Так от при тому, що в Росії пільг на книговидання немає вже майже рік, а в Україні вони цілий рік існують, наша книжка дорожча за російську мінімум удвічі! Цікаво, чи не так? Новий закон фактично пропонує подовжити пільги в Україні, отже, наступного року ми будемо казати те ж саме: не зважаючи на пільги, українська книжка все ще дорожча за російську вдвічі-втричі!
Зрозумійте: зняття податків на додану вартість, на прибуток та інших проблеми не вирішить. Книга — це насамперед інтелектуальний продукт, її не можна розглядати як зброшурований папір! Ми здешевлюємо технічну частину виробництва книги, і це вигідно друкарням. Але по-перше, вартість матеріалів та виробництва складає незначну частку у вартості книги (бо це, нагадуємо, насамперед інтелектуальний продукт), по-друге, друкарні не ділитимуться прибутками із
видавцями, а по-третє, російські видавництва мають більше можливостей завантажити їх замовленнями, ніж українські. Отже, у найближчі 3 роки наші друкарні справді піднімуться, переобладнаються, більш того — можна побудувати ряд нових потужностей. Але далі в нас може статися те, що зараз відбувається у Фінляндії: після банкрутства модерні друкарні розпродаватимуться задурно, бо росіяни припинили замовлення! Оце й буде остаточною загибеллю української книжки, і на братській могилі наших видавців і письменників буде зроблено напис: “Вони загинули, бо були демократичнішими!”Росіяни об'єктивно працюють на ринок в 200 млн. читачів, українці — в 30-40 млн., звідси об'єктивно більша тиражність і менша собівартість російської книжки. Тож вирівнювати становище на менш ємному українському ринку краще за все введенням відповідного ввізного мита на російську книжку, оце й повинна зробити держава. Тоді українські видавці зможуть гідно конкурувати з росіянами!
Записав
Тимур Литовченко
© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все…
|