Ч Ќу, то вже давн¤ ≥стор≥¤Е я з дитинства знав, що стану письменником. ѕроте розум≥в водночас, що базувати виб≥р життЇвого шл¤ху виключно на власних уподобанн¤х чи передчутт¤х неможливо. ¬с≥ моњ шк≥льн≥ вчител≥ п≥дкреслювали, що в мене розвинене анал≥тичне ≥ просторове мисленн¤, в≥дтак з мене вийде хто завгодно: математик, ф≥зик, х≥м≥кЕ т≥льки не письменник! якось запитав вчительку рос≥йськоњ л≥тератури, чи можу стати письменником? ” в≥дпов≥дь Ч суц≥льне здивуванн¤: Уƒурниц≥! ¬ тебе, зв≥сно, гарн≥ твори на задан≥ теми, та на л≥тератур≥ краще розум≥ютьс¤ЕФ Ч ≥ назвала пару пр≥звищ д≥вчат з класу, своњх улюбленець. ѕитав д¤дька, але той сказав: аби стати письменником, треба њхати до ћоскви, у  иЇв≥ письменником не станеш. Ќарешт≥, мати ¤кось абстрактно висловилас¤: справжн≥й чолов≥к маЇ розум≥тис¤ на техн≥ц≥.

ќт ≥ п≥шов до  ињвськоњ ѕол≥техн≥ки, вир≥шивши, що письменником стану, ¤кщо маю талант, а осв≥ту здобуду ≥нженерну. ќтак ≥ сталос¤: одна улюблена учениц¤ нашоњ Ул≥тераторкиФ зараз вчителюЇ, друга Ч вдома господарюЇ, д¤дько м≥й Ч заруб≥жний пенс≥онер, а ¤ Ч письменник-фантаст ≥ журнал≥ст у  иЇв≥. “ак що все нормально, ≥ хоча в≥дсутн≥сть гуман≥тарноњ осв≥ти довелос¤ компенсувати шаленою працею ≥ самоосв≥тою, про виб≥р не шкодую. Ѕагато хто запитуЇ зараз: У—лухай, що ти робив 6 рок≥в у  ѕ≤?!Ф “а вчивс¤ ¤, вчивс¤Е “≥льки зараз доходимо до ≥стини, що виш (нав≥ть техн≥чного проф≥лю) Ч то насамперед ун≥верситет, вища школа з≥ своњми традиц≥¤ми. ќце важливо Ч вихованн¤ ≥ розвиток м≥зк≥в!

Ч —ентенц≥¤ не мо¤, це хтось ≥нший сказав, ¤ лише вибрав за гасло. јле ¤сна р≥ч, що лишаЇтьс¤! як бажаЇш, можеш зайти на м≥й авторський УнароднийФ сайт У“имур Ћитовченко: ‘јЌ“ј—“» ј!Ф (http://tim-lit.narod.ru) Ч там письменницький розд≥л так ≥ називаЇтьс¤: Уѕрозањк пише дупоюФ. «в≥сно, це ф≥гуральний вираз Ч просто прозањк мусить с≥сти Уна пТ¤ту точкуФ ≥ писати, писати, писатиЕ  оротше, маЇ бути посидючим. ћетодично працювати 25 годин на добу, 8 дн≥в на тиждень, не зважаючи на жодн≥ зовн≥шн≥ обставини або внутр≥шн≥й настр≥й.

Ч Ќу, ¤к-то що?.. Ѕажанн¤ максимально наблизити проф≥ль виконуваноњ роботи до красного письменства при вбог≥й оплат≥ письменницькоњ прац≥. який гонорар може отримати украњнський письменник на украњнськ≥й книжц≥, випущен≥й в ”крањн≥? Ќормальн≥ умови Ч 10% в≥д гуртовоњ ц≥ни накладу книги. «адачка дл¤ другого класу: ймов≥рний максимальний наклад Ч 5000, гуртова ц≥на прим≥рника (так, щоби книга продавалас¤) Ч 3 грн. ќтже, гонорар матимеш 5000х3х0,1=1500 грн., або 300 долар≥в! ѕрипустимо, книгу ти написав за п≥вроку, тож на м≥с¤ць припадаЇ 50 УзеленихФ. ћ≥нус податки Ч бо наш≥ УакулиФ податками обкладають нав≥ть вбог≥ гонорари. ≤ це за умови, що видавництво УштампуватимеФ твоњ книги весь час, а не видаватиме томик раз у пТ¤тир≥чку Ч бо тод≥ Ув≥д книги до книгиФ вийде 5 долар≥в на м≥с¤цьЕ

≤ за це можна жити?! “ож письменники намагаютьс¤ п≥дхалтурити, хто чим можеЕ себто хто на що навчивс¤. «агалом, така ситуац≥¤ Ї нормальною: у будь-¤к≥й крањн≥ св≥ту письменники або лекц≥њ десь читають, або щось редагують ≥ таке ≥нше. я обрав журнал≥стику, бо за в≥дсутност≥ гуман≥тарноњ осв≥ти розраховувати на ≥нше не можу Ч це теж непогано. Ќав≥ть добре. Ќав≥ть не те слово Ч традиц≥йно! «гадай, ск≥льки часу й сил в≥ддавали журнал≥стиц≥ класики украњнськоњ л≥тератури? “ой же ≤ван ‘ранкоЕ ƒо того ж, через журнал≥стику ¤ реал≥зую ≥нш≥ своњ внутр≥шн≥ ¤кост≥: справд≥, фантастика неможлива без фантаз≥њ, а журнал≥стика Ч без приск≥пливоњ роботи з фактами ≥ т≥льки з фактами. ≤ насамк≥нець, зараз в ”крањн≥ журнал≥ста чують, знають ≥ поважають значно б≥льше, н≥ж письменника Ч у цьому ¤ переконавс¤.

Ч ” фантастику ¤ не приходив, мене прив≥в сюди, мабуть, —ам ¬севишн≥й, ¤кщо обдарував в≥дпов≥дним талантом Ч бо ≥накше нав≥що ¬≥н це зробив?! ѕовторюю, ще рок≥в у 11-12 ¤ раптом зрозум≥в, що стану письменником. ѕричому знав, що писатиму не просто будь-що, а фантастику. « нењ у тому ж в≥ц≥ й почавЕ Ќ≥хто не в≥рив, що ¤ писатиму романи (≥ нав≥ть ≥нод≥ Услон≥вФ за них отримуватиму). ќкр≥м мене самого. ≤ обрав ¤ не найлегший, не найбезтубротн≥ший шл¤х, ¤кий без вищого благослов≥нн¤ не пройти.

Ч ƒумок багато, ≥ вони дуже суперечлив≥. « одного боку, —п≥лка письменник≥в була заснована в рад¤нськ≥ часи, аби У≥нженер≥в душ людськихФ легше було брати п≥д парт≥йний контроль. « ≥ншого боку, люди сильн≥ тод≥, коли д≥ють колективно. ќтже, гуртуватис¤ тим чи ≥ншим чином все одно довелось би. Ќаприклад, прот¤гом цього року в ≤нтернет≥ викристал≥зувавс¤ такий соб≥ в≥ртуальний гурток украњнських фантаст≥в, до ¤кого входжу ≥ ¤ Ч чим не зародок, скаж≥мо, ћережноњ јсоц≥ац≥њ ‘антаст≥в?! “ака соб≥ украњнська ћј‘≥¤Е “еж своЇр≥дна сп≥лка, обТЇднанн¤ письменник≥в, т≥льки манюс≥ньке, в ≤нтернет≥ ≥ за вузьким проф≥лем.

ј з третього бокуЕ ¬важаю, що Ќац≥ональна —п≥лка письменник≥в потр≥бна. ” будь-¤кому раз≥, художн≥ твори кожен прозањк писатиме своЇю дупою, але через Ќ—ѕ” можна щонайменше захищати р≥зноман≥тн≥ ≥нтереси конкретних письменник≥в ≥ зд≥йснювати тиск на владу. —ебто Ќ—ѕ” могла би бути нормальним елементом громад¤нського сусп≥льства. ≤нша р≥ч, що зараз при влад≥ у —п≥лц≥ все ще перебувають Уш≥стдес¤тникиФ, час ¤ких нин≥ минув. ј молод≥ Ч обмаль. —кажу б≥льше: молодь все част≥ше погл¤даЇ на Ќ—ѕ” з огидою Ч особливо п≥сл¤ цьогор≥чного ос≥ннього скандалу. јле час ≥де невпинно, ≥ Уш≥стдес¤тникиФ невдовз≥ в≥д≥йдуть в≥д кер≥вництваЕ скаж≥мо так, за природними причинами. “од≥ Ќ—ѕ” нарешт≥ модерн≥зуЇтьс¤, тод≥ влада до нењ прислухаЇтьс¤.

јбо ж тод≥ мен≥ все набридне, ≥ ¤ умовлю хлопц≥в легал≥зувати ћј‘≥ю Ч от тод≥ й будемо д≥¤ти своњм, фантастичним гуртом! ћоже, ≥ так.

Ч ≤ те, й ≥нше. ћати колись дуже ла¤лась на мене, все повторювала: У“имко, облиш ц≥ дит¤ч≥ забавки! ќпов≥данн¤чка Ч це добре, проте ж у тебе с≥мТ¤! ќт ¤ колись спалила зошита з≥ своњми в≥ршами, ≥ живу нормальноЕФ ѕрипинила вона ц≥ розмови, т≥льки прочитавши м≥й роман Уƒо комун≥зму залишалось рок≥в пТ¤тнадц¤ть-двадц¤тьФ Ч от тод≥ њњ ставленн¤ до моЇњ творчост≥ зм≥нилось на протилежне! (ƒо реч≥, без њњ розпов≥д≥ про  урен≥вську трагед≥ю ¤ б ц≥Їю темою н≥коли не зац≥кавивс¤Е) јле нав≥ть зараз, коли застаЇ мене за компТютером десь о четверт≥й ноч≥, починаЇ благати: У—пати л¤гай!..Ф ћатер≥ ж важливо, аби син вчасно поњв ≥ в≥дпочив, жал≥ЇЕ

ƒружина колись дуже допомагала, була першою читачкою моњх твор≥в. Ѕ≥льш того Ч саме завд¤ки њй ¤ став писати регул¤рно, а з часом Ч профес≥йно. јле роки три тому жахливо приревнувала до створеного мною  лубу любител≥в фантастики У„умацький шл¤хФ: мовл¤в, ¤ клубу б≥льше уваги прид≥л¤ю, н≥ж с≥мТњ, тому писати став г≥ршеЕ ≤ в нас такий УдиспутФ на л≥тературному ірунт≥ в≥дбувс¤, що ¤ зар≥кс¤ прочитати њй бодай р¤док: п≥сл¤ сплеску тих дурнуватих ревнощ≥в довелос¤ кинути наполовину лише написаний роман, ¤кий не зсунувс¤ з мертвоњ точки й дос≥.

ј дочкаЕ « одного боку, вона каже, що ¤ пишу У≥д≥отичноФ ≥ читати мене неможливоЕ Ќе те що њњ улюблен≥  афка та —т≥вен  ≥нг! (—кажу по секрету, окр≥м пари ранн≥х опов≥дань, н≥чого мого вона н≥коли не читалаЕ) « ≥ншого Ч дуже пишаЇтьс¤ таким ориг≥нальним татом ≥ сама пише в≥рш≥ та опов≥данн¤Е

 оротше, що с≥мТ¤?! “ут ≥нш≥ зовс≥м реч≥ мають значенн¤: ¤к грош≥ заробити, на що витратити, куди п≥ти-поњхати, що на об≥д, на вечерю, хто на базар п≥де, що в кого болитьЕ “ут не творч≥ стосунки, а родинн≥ й побутов≥.

Ч Ќад двома статт¤ми ≥ Удр≥бничкамиФ дл¤ чергового числа журналу Уѕ≥ Ф, над черговим номером Їврейськоњ газети У’адашотФ ≥ над презентац≥йним номером журналу У–оботодавецьФ. ¬истачить? √азет¤ру плат¤ть мало, доводитьс¤ брати халтуриЕ ƒл¤ душ≥ розвиваю авторський веб-сайт, а ще заклав новий ≤нтернет-ресурс, присв¤чений Уоксамитов≥й революц≥њФ в межах Ќ—ѕ” Ч У—п≥лка письменник≥в: –≈¬ќЋё÷≤я!Ф (http://NSPU-renew.narod.ru).

јле це так, жартик: ¤ розум≥ю, що ти про ≥ншу творч≥сть. √араздЕ «а останн≥й р≥к мене пробило на Їврейську тематику: зробив два опов≥данн¤ ≥ пов≥сть, так би мовити, з автоб≥ограф≥чними елементами. ј п≥сл¤ л≥тн≥х кан≥кул зас≥в за новий детектив, зв≥сно, з елементами м≥стики: без цього фантасту писати просто нец≥каво! –оман п≥шов добре, от т≥льки под≥њ в Ќ—ѕ” з кол≥њ вибили, а тепер передновор≥чна запарка починаЇтьс¤Е Ќу, то н≥чого, ¤ давно звик. ѕеречекаю.

Ч ўе б пак! як њњ може не бути, коли нав≥ть пихат≥ американц≥ кажуть, що неперевершений автор є1 у стил≥ horror (УжахликФ) Ч то наш ћикола √оголь?! ѕри так≥й-то класиц≥Е

ƒосадно просто, що наклади книжок в нас замал≥, а видавц≥в, котр≥ згодн≥ випускати фантастикуЕ та що там Ч нав≥ть попул¤рну прозуЕ нав≥ть сучасну л≥тературу простоЕ  оротше, замало в нас видавц≥в укрсучл≥ту, о! јле це Ч ринок, за що боролис¤, на те напоролис¤! –ан≥ше всю видавничу пол≥тику визначала  ѕ–— ≥ чергова товаришка ‘урцева, а тепер њњ визначають примхи й уподобанн¤ спонсора, книговидавц¤ ≥ книготорговц¤. ≤ коли хтось ≥з них вбив соб≥ у голову, що украњнська художн¤ книга зараз Уне п≥деФ або що детектив п≥де краще в≥д фантастики, або що загалом краще друкувати дов≥дники й п≥дручники Ч письменник тут вже навр¤д чи щось вд≥Ї. ј в Угостьовус≥Ф на черговому л≥тературному веб-сайт≥ читаЇш: УЅл¤ха-муха, то украњнська л≥тература ще не здохла? ”крањнська фантастика ≥снуЇ? ј де ж ваш≥ книжки?! „ом ви, с¤к≥-так≥ письменники, н≥чого не пишете?! „ом полиц≥ у книгарн¤х або лотки на книжкових базарах завален≥ ћар≥н≥ною та ≥ншою рос≥йською макулатурою?! ƒе д≥стати нормальну украњнську книгу?!Ф

Ќу, зрештою, конТюнктура була в ус≥ час≥ ≥ в ус≥х народ≥в! ѕереживемоЕ

Ч —воњх читач≥в у мене мало, зважаючи на низьк≥ наклади книг. “ож читач≥в треба берегтиЕ

’от≥в побажати њм, щоби на кордонах ”крањни нарешт≥ ввели достатнЇ вв≥зне мито на видан≥ за рубежем книги, за рахунок чого розвивали б в≥тчизн¤не книговиданн¤. ≤ щоби наш≥ народн≥ депутати не проштовхнули новий закон про видавничу справу, бо тод≥ украњнськ≥й книз≥ точно гаплик настане! я, зв≥сно, на видавничих проблемах не надто розум≥юс¤, але брати  апранови, що видали мою УбабањвськуФ книжку ≥ ¤ким ¤ повн≥стю дов≥р¤ю, ¤к риночникам ≥ комерц≥йникам, мен≥ за п≥втори години усе по полиц¤м розклали ще р≥к тому. ≤ виходить так, що крику про скасуванн¤ податк≥в буде (≥ вже Ї) багато, а реального здешевленн¤ наш≥й книз≥ це не принесе. як тод≥ читача збережемо?..

---

© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)

якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ