Ѕуло це десь на самому початку 90-х рок≥в минулого стол≥тт¤.  оли у флагманськ≥й крањн≥ соц≥ал≥стичного табору к≥льк≥сть невир≥шених проблем набувала во≥стину катастроф≥чного розм≥ру, на "оф≥ц≥йних" каналах раптом ув≥йшли в моду передач≥, в ¤ких "≥дейн≥" (в рад¤нському розум≥нн≥) персони повчали перес≥чних громад¤н, ¤к жити у цим св≥т≥. Ќаприклад, на першому телеканал≥ (на той час Ч московському, ¤сна р≥ч) то були своЇр≥дн≥ "св≥тськ≥" нед≥льн≥ пропов≥д≥ видатних громадських д≥¤ч≥в.

”крањна теж намагалас¤ робити щось под≥бне, тож одного разу мою увагу привернуло щебетанн¤ в≥домого украњнського письменника, котрий щойно повернувс¤ з ™вропи ≥ посп≥шав прорекламувати перед рад≥ослухачами, здаЇтьс¤, "ѕромен¤" тамтешнЇ просв≥чене житт¤. “им паче, член р≥дноњ нашоњ —п≥лки письменник≥в простор≥кував про улюблену мою "ж≥нку" Ч фантастикуЕ

Ќе перепов≥датиму вс≥х подробиць його дивноњ розпов≥д≥, ¤к≥ з часом тр≥шки п≥дзабулис¤. јле один-Їдиний фрагмент ¤ все ж спром≥гс¤ запамТ¤тати ¤кнайточн≥ше Ч адже в≥н т¤гнув на таке соб≥ одкровенн¤! «вучало це приблизно так: "я в≥дв≥дав тамтешн≥ книгарн≥ та зробив ц≥каве в≥дкритт¤. ¬и¤вл¤Їтьс¤, те, що ми називаЇмо фантастикою, на «аход≥ називаЇтьс¤ науковою фантастикою, або сайЇнс ф≥кшн. јле це Ч лише приблизно чверть вс≥Їњ фантастики, пор¤д з ¤кою ≥снуЇ утрич≥ б≥льша простоЕ"

“ут доброд≥й зробив ледь пом≥тну паузу, намагаючись згадати потр≥бне слово, й завершив ген≥альним пасажем: "ѕросто ф≥кшн!"

„есне слово, ¤ тод≥ реготав хвилин пТ¤ть. ѕо-перше, хто бодай тр≥шки об≥знаний у фантастичн≥й терм≥нолог≥њ, знаЇ: "science fiction" в переклад≥ з англ≥йськоњ Ч справд≥ "наукова фантастика" (буквально Ч "наукова вигадка"); але ж ота карколомна "просто ф≥кшн" насправд≥ позначаЇтьс¤ зовс≥м ≥ншим терм≥ном Ч "fantasy" (буквально Ч "фантаз≥¤, у¤ва")! ≤ по-друге, оф≥ц≥йний член оф≥ц≥йноњ —п≥лки письменник≥в на р≥вн≥ ген≥ального прозр≥нн¤ п≥дносить мен≥, двадц¤тисемир≥чному молодиков≥Е банальну ≥стину, в≥дому мен≥ й без нього?! Ѕа нав≥ть б≥льше: про факт, що science fiction складаЇ лише чверть фантастики ¤к такоњ, а в≥дтак що "просто ф≥кшн" утрич≥ потужн≥ша в≥д "сайЇнс ф≥кшн", знають вс≥ моњ товариш≥ по кињвському клубу любител≥в фантастикиЕ

÷ього б доброд≥¤ та й не в цив≥л≥зовану ™вропу, а дл¤ початку на зас≥данн¤ нашого  Ћ‘у, щоб не молов по рад≥о дурниць!..

ј вт≥м, кожному д≥сталос¤ своЇ: йому Ч еф≥р початку 90-х, нам Ч перспектива змужн≥ти та спробувати виправити помилки попередник≥в.

“а й своњ власн≥ також.

Ѕо (чого гр≥ха тањти!) пресингуванн¤ фантастики ¤к жанру з боку ≥дейно вив≥реноњ "оф≥ц≥йноњ" рад¤нськоњ л≥тератури та "мистецьких" ≥нстанц≥й позначилос¤ на нашому св≥тогл¤дному р≥вн≥ також. Ќ≥-н≥, щодо пропорц≥й (сп≥вв≥дношенн¤ Ќ‘ до "просто ф≥кшн" ¤к 1:3) не помил¤вс¤ нав≥ть згаданий доброд≥й письменник. јле з р≥зних причин ми "валили" до fantasy все що завгодно! ¬ результат≥ нин≥ д≥стаю критичн≥ зауваженн¤ рецензент≥в на свою адресу за надто велику розмит≥сть меж фантастики в моЇму розум≥нн≥. Ѕо з моЇњ точки зору, "просто ф≥кшн" Ч це й улюблений м≥й horror ("жахлики"), ≥ м≥стика, ≥ химерна, й ф≥лософська проза, й альтернативна ≥стор≥¤Е ≥ ще багато-багато чого ≥ншого, аж до утоп≥њ та антиутоп≥њ. ≤ все це розмањтт¤ правом≥рно обТЇднувати коротким ≥ноземним терм≥ном fantasy.

як на мене, в такому "нев≥гластв≥" все ж Ї певний позитив. Ќаприклад, ¤ дос≥ не чув розумного по¤сненн¤ з приводу провальност≥ телеверс≥њ "ћайстра ≥ ћаргарити" в≥д режисера Ѕортка, ¤кий ран≥ше примудривс¤ ген≥ально екран≥зувати "—обаче серце". Ќасправд≥ ж усе просто. ¬олодимир Ѕортко п≥д≥йшов до творчост≥ ћихайла Ѕулгакова, немовби до монол≥тно-однор≥дного л≥тературного доробку. “од≥ ¤к "—обаче серце" Ч це типова Ќ‘ з потужним соц≥альним п≥дтекстом, а "ћайстер ≥ ћаргарита" Ч ф≥лософський роман.

“обто Ч fantasy в широкому розум≥нн≥.

¬ буквальному ж Ч "фантаз≥¤", не "наукова вигадка"!

ќтже, останн≥й тв≥р потр≥бно читати зовс≥м в ≥ншому ключ≥, н≥ж перший. ≤ в≥дпов≥дно, робити з нього зовс≥м ≥нше к≥но, висувати зовс≥м ≥нш≥ вимоги до вс≥Їњ творчоњ групи, насамперед до актор≥в, а не використовувати накатан≥ режисерськ≥ прийоми й асоц≥ац≥њЕ

јле Ч гаразд, панове доброд≥њ, ц≥лком ≥ повн≥стю погоджуюс¤: ми Ч всього лише ≥нженер-металург, а не гуман≥тар≥й, ми ун≥верситет≥в не зак≥нчували.

ќтже, fantasy у вузькому, "≥дейно вив≥реному" розум≥нн≥ Ч це в жодному раз≥ не "просто ф≥кшн"! як ≥ у випадку ≥з science fiction, фентез≥ значно вужча й менш потужнаЕ ¤кщо ор≥Їнтуватис¤ на терм≥нолог≥чний словник, а не на думку окремо вз¤того письменника. ѕро "фентез≥ у вузькому значенн≥" дал≥ й поговоримо.

якщо мова заходить про класику жанру, то слово fantasy зовс≥м недарма перекочувало до св≥товоњ л≥тератури саме з берег≥в “уманного јльб≥ону. Ѕо безперечною класикою фентез≥ визнана знаменита трилог≥¤ "¬олодар персн≥в" ƒжона –оналда –уела “олк≥Їна (у б≥льш широкому розум≥нн≥ Ч пенталог≥¤, ¤кщо врахувати "—≥льмар≥лл≥он" та "’об≥т, або “уди й назад"), базована на чудернацьк≥й сум≥ш≥ б≥бл≥йних переказ≥в та англ≥йського ≥ скандинавського епос≥в.

ўодо ≥нших в≥домих твор≥в Ч тут читацьк≥ смаки розб≥гаютьс¤, мов наполохан≥ зайц≥. Ѕагато хто назве "’рон≥ки Ќарн≥њ"  лайва Ћьюњса. ’тось перебуваЇ у захват≥ в≥д тетралог≥њ ”рсули Ће √уњн "„ар≥вника «емноморТ¤", "√робниц≥ јртура", "Ќа останньому берез≥", "“ехану". ќдним до вподоби "’рон≥ки јмбера" –оджера ∆ел¤зни (того самого, пр≥звище ¤кого в –ос≥њ переклали "«≥лазн≥"), ≥ншим Ч "¬≥дьмак" јндже¤ —апковського, трет≥м Ч "¬овкодав" ћар≥њ —еменовоњЕ

ѕерерахунок можна продовжити, проте б≥льш≥сть сходитьс¤ на тому, що:

« кожним висловленим положенн¤м можна не погоджуватис¤. “а й, зрештою, багато хто справд≥ не погоджуЇтьс¤ Ч ≥ це дл¤ л≥тературного процесу абсолютно нормально!

ƒехто вважаЇ достоњнства, наприклад, "’рон≥к Ќарн≥њ" вищими в≥д достоњнств "¬олодар¤ персн≥в". ћожливо, ≥стор≥¤ л≥тератури розпор¤дилас¤ несправедливо. ћожливо,  . Ћьюњс був талановит≥шим в≥д ƒ.–.–. “олк≥Їна, але останн≥й просто "задавив" першого своњм авторитетом.

(—тосунки м≥ж творц¤ми справд≥ були складнимиЕ)

јбо вз¤ти таке ¤вища, ¤к "хоб≥тськ≥ ≥грища". ≤снуЇ маса приб≥чник≥в такоњ забавки. ѕричому це не т≥льки романтичн≥ юнаки та д≥вчата, але й зовс≥м доросл≥ д¤дьки, котр≥ вбираютьс¤ в кольчуги, бТютьс¤ на мечах, штурмують фортец≥, дудл¤ть "здравур"Е « ≥ншого боку, психологи (здаЇтьс¤, не зовс≥м безп≥дставно) тверд¤ть про те, що "захворюванн¤ на фентез≥" вражаЇ "недолюблених у дитинств≥" людей. “ож "хоб≥тськ≥ ≥грища" Ч це своЇр≥дна втеча в≥д реального св≥ту в мир героњв та принц≥в, чаклун≥в ≥ м≥ф≥чних ≥стот.

ћожна нав≥ть критично ставитис¤ ≥ до самого ƒ.–.–. “олк≥Їна, ≥ до його пенталог≥њ. ќсь бодай один з привод≥в дл¤ критики: п≥д к≥нець трилог≥њ "¬олодар к≥лець" автор надто захопивс¤ описом батальних сцен м≥ж в≥йськами св≥тлих ≥ темних силЕ

¬с≥ ц≥ претенз≥њ висловлен≥. ≤ дивно, ¤кби претенз≥й ¤к до ћайстра “олк≥Їна, так ≥ до жанру фентез≥ не було загалом. ѕроте вони засв≥дчують, що так чи ≥накше, але напр¤м цей у фантастичн≥й л≥тератур≥ в≥дбувс¤. ”крањнським же авторам, ¤к≥ ризикнуть пом≥р¤тис¤ силами з визнаними у св≥т≥ авторитетами, можна т≥льки побажати вс≥л¤ких усп≥х≥в. Ѕо украњнська м≥фолог≥¤ аж н≥¤к не г≥рша в≥д т≥Їњ ж скандинавськоњ, тому ц≥лковито заслуговуЇ на роль "бази" дл¤ нових фентез≥йних твор≥вЕ