ѕро електронн≥ б≥бл≥отеки знаю давно ≥ не з чужих сл≥в.  олись продав одному крутому компТютернику (≥ водночас Ч палкому любителю фантастики) "на металобрухт" старезний IBM-XT, що зламавс¤ остаточно (суд¤чи за шильд≥ком на корпус≥, на той момент "тачка" в≥дпрацювала ц≥ле дес¤тил≥тт¤!). Ќа в≥нчестер≥ "персоналки", що безнад≥йно посипавс¤, залишилис¤ моњ ранн≥ твори, серед них Ч невеличке опов≥данн¤ "јнтропоцентризм". ≤ от зусилл¤ми того компТютерного ген≥¤ "јнтропоцентризм" потрапив до першоњ на територ≥њ —Ќƒ електронноњ зб≥рки рос≥йськоњ (точн≥ше Ч рос≥йськомовноњ) пострад¤нськоњ фантастики, а зв≥дти вже його передрали вс≥ б≥льш-менш пристойн≥ електронн≥ (тепер вже мережев≥!) б≥бл≥отеки.

“ак, за цю "публ≥кац≥ю" ¤ не отримав нав≥ть ламаного шел¤га. Ѕа нав≥ть сам диск довелос¤ шукати й купувати за своњ кревн≥ на столичному –ад≥оринку. « ≥ншого боку, "јнтропоцентризм" став найв≥дом≥шим моњм твором. Ќеодноразово бувало так, що замовл¤ючи в≥зит≥вки, вислуховував в≥д чергового хлопц¤ приблизно таку фразу: "“имур Ћитовченко, письменник-фантастЕ ј це, часом, не ¬и "јнтропоцентризм" написали?.."

ќсновна кол≥з≥¤ щодо електронних б≥бл≥отек Ч це намаганн¤ њхн≥х засновник≥в чи власник≥в забезпечити ¤кнайдешевший доступ до ≥нформац≥њ читач≥в. ¬ ≥деал≥ Ч зв≥сно, безкоштовний, бо "на шару ≥ лайно солодке", а тому под≥бний п≥дх≥д гарантуЇ максимальну к≥льк≥сть кл≥Їнт≥в. ўо означаЇ безмежне в ≥деал≥ зростанн¤ попул¤рност≥ безкоштовного мережевого ресурсу.

ѕри цьому авторов≥ електронних текст≥в (¤к правило, немилосердно "здертих" бозна де) н≥хто н≥чого платити нав≥ть не збираЇтьс¤: адже це здорожчуЇ утриманн¤ мережевих ресурс≥в, що невиг≥дно њхн≥м засновникам (власникам). ѕроте ¤кщо автор Ч це профес≥йний письменник, а не любитель-"пЇйсатЇль", то в≥н мусить отримувати за профес≥йно створений продукт достойну платню. ≤накше з чого в≥н житиме?!

ѕоки що н≥хто не знайшов такого вир≥шенн¤ окресленоњ кол≥з≥њ, що задовольн¤ло б ус≥ сторони "електронного л≥тпроцесу": читач≥в, засновник≥в або власник≥в мережевих ресурс≥в, письменник≥в. ѕроте перспектива тут зрозум≥ла: ¤к к≥нцевий споживач продукц≥њ, саме читач завжди правий Ч отже, ≥ншого виходу, окр≥м наданн¤ йому найдешевшого (в ≥деал≥ Ч безкоштовного), проте ¤к≥сного продукту, не ≥снуЇ. ≤ н≥¤ка боротьба за дотриманн¤ авторських прав тут не допоможе, нав≥ть найзапекл≥ша!

якщо людство справд≥ просуваЇтьс¤ у своЇму розвитку до ≥нформац≥йного сусп≥льства, то у перспектив≥ найпотр≥бн≥шими "виробниками" стануть саме письменники ≥ журнал≥сти Ч творц≥ ≥нформац≥йного продукту. ™дине, чого не треба бо¤тис¤, то це конкуренц≥њ дл¤ письменник≥в з боку "пЇйсатЇлЇй" ≥ дл¤ журнал≥ст≥в Ч з боку блогер≥в.  онкуренц≥¤ д≥йсно посилюватиметьс¤ (адже дедал≥ б≥льшатиме к≥льк≥сть учасник≥в "мережевого л≥тпроцесу"), проте люди завжди ц≥нували ¤к≥сть продукц≥њ, ц≥нуватимуть њњ й надал≥. як≥сний ≥нформац≥йний продукт здатн≥ забезпечити лише профес≥онали справи Ч письменники ≥ журнал≥сти, незалежно в≥д отриманоњ осв≥ти, фаху, стат≥, с≥мейних та ≥нших супутн≥х обставин.

ќтже, ¤кщо люди ≥нформац≥йного сусп≥льства не побажають захлинутис¤ потоками "≥нформац≥йного лайна", вони рано чи п≥зно (але особисто ¤ гадаю Ч вчасно) знайдуть д≥Їве р≥шенн¤ щодо оплати прац≥ профес≥йних творц≥в ≥нформац≥йного продукту. ” тому числ≥ Ч письменник≥в. «а електронними б≥бл≥отеками Ч майбутнЇ! ” "мережевого л≥тпроцесу" Ї сво¤ лог≥ка, й в≥д нењ нема куди под≥тис¤.