“ри Ч число особливе. ѕричому особливий цей вплив простежуЇтьс¤ у б≥дь-¤к≥й сфер≥ людського житт¤, щойно њњ торкнетьс¤ загадкове це число. ћузика аж н≥¤к не Ї виключенн¤м. якщо у класичн≥й сфер≥ давно затвердилос¤ пон¤тт¤ "тр≥о", то ¤кщо йдетьс¤ про музику народну, тут маЇмо троњстих музик. ¬икористовуван≥ при цьому ≥нструменти можуть бути найр≥зноман≥тн≥шими Ч в залежност≥ в≥д народноњ (ба нав≥ть м≥сцевоњ) традиц≥њ. якщо йдетьс¤ про украњнц≥в, веде троњстих музик зазвичай скрипка, ритм забезпечуЇтьс¤ бубном. ўодо третього ≥нструменту (≥ особливо стосовно нього!) Ч ¤к то кажуть, можлив≥ вар≥антиЕ

ѕод≥бн≥ роздуми мимовол≥ виникають, ¤кщо йдетьс¤ про творч≥ть французького (точн≥ше, нав≥ть бретонського) тр≥о "Red Cardell". ѕричому в частин≥ народноњ традиц≥њ також: адже ∆ан-ѕТЇр –≥у, ћаню ћаско та ∆ан-ћ≥шель ћоаль вм≥ло переплетають бретонськ≥ та кельтськ≥ фольклорн≥ традиц≥њ з панк-роком, world music ≥ французьким шансоном. ≤нструментальний наб≥р, що забезпечуЇ њх неповторний коктейль, у двох "стовпах" довол≥ стандартний: г≥тара у фронтмена (≥накше що б то була за world music без г≥тари?!) та звичайна рокова ритм-секц≥¤ (наб≥р барабан≥в ≥ тар≥лок). ” ¤кост≥ ж "вар≥атора" використовуЇтьс¤ акордеон. ≤ тут Ч без заперечень: бо неможливо у¤вити без цього ≥нструменту шансон французький, а не "рос≥йський", ¤ким наскр≥зь прос¤кнутий весь в≥тчизн¤ний рад≥оеф≥р.

¬т≥м, щодо в≥тчизн¤ногоЕ тобто Ч украњнськогоЕ “ак-так, про це мова особлива! ј все Ч завд¤ки нашому культовому музиканту ќлегу —крипц≥, ¤кий вт¤гнув "Red Cardell" у сферу свого знаменитого етнопроекту " рањна мр≥й"! «≥гравши дек≥лька концерт≥в в ”крањн≥, а також послухавши наш фольклор, французи прийшли у справжн≥й захват! –езультатом став альбом "Naitre" ("Ќародженн¤") дек≥лька мелод≥й з ¤кого були з≥гран≥ п≥д час передновор≥чного виступу бретонц≥в у под≥льськ≥й кавТ¤рн≥ " вартира "Ѕабуњн". ясна р≥ч, забезпечити весь "музичний фронт" цих мелод≥й виключно власними силами неможливо, тож у ¤кост≥ фону "Red Cardell" використали заздалег≥дь зроблен≥ ауд≥озаписи. “им не менш, кињвська публ≥ка сприйн¤ла це на "ура", й у п≥двальчику розпочалис¤ запальн≥ танц≥! Ќе знаю, щоправда, чи правом≥рно називати њх "дикими"Е «апальними Ч це точно!..

” "бабуњнськ≥й" мереж≥ французьк≥ веч≥рки Ч не така вже й велика р≥дк≥сть. ѓхн≥ завс≥дники знають: спор≥днен≥сть наших культур Ч це не пустопорожн≥ слова. як ≥ за ¤ких обставин вона виникла?.. ћожливо, у т≥ часи, коли козацьк≥ загони брали участь в облоз≥ ƒюнкерка? јбо коли син гетьмана ѕилипа ќрлика √ригор≥й став маршалом ‘ранц≥њ √ригором ќрл≥, на честь ¤кого названо "пов≥тр¤н≥ ворота" ц≥Їњ крањни? јбо коли п≥д час ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни 1812 року Ќаполеон Ѕонапарт призначив славетного маршала ћюрата гетьманом вс≥Їњ ”крањниЕ ¬се можливо Ч хоча так само ймов≥рно, що все насправд≥ було зовс≥м не так, ≥ обидв≥ наш≥ культури переплеталис¤ ≥ контактували у зовс≥м, зовс≥м ≥нших ≥сторичних "точках дотику".

“а коли г≥тара, акордеон ≥ ударн≥ розкв≥чуютьс¤ до болю знайомими кожному украњнцев≥ мелод≥йними малюнками та автентичними насп≥вами Ч враженн¤ це справл¤Ї неаби¤ке! ’очетьс¤ слухати таку музику ще ≥ щеЕ ј пот≥м на додачу Ч п≥сн≥ про шелест≥нн¤ хвиль далекого французького мор¤Е ≤ на завершенн¤ Ч майже кафешантанн≥ туж≥нн¤ акордеону, п≥д ¤к≥, здаЇтьс¤, ось-ось засп≥ваЇ ≈д≥т ѕ≥аф чи Ўарль јзнавурЕ

ћузика, в≥дкрита св≥тов≥ Ч та водночас ориг≥нальна, н≥ на що не схожа, самобутна. “а, що не даЇ конкретним люд¤м розчинитис¤, остаточно зникнути у цьому глобал≥зованому св≥т≥. ќсь ¤к≥ вони Ч троњст≥ музики "Red Cardell". ≤ ¤кщо примудр¤ютьс¤ пронести "обличч¤" р≥дноњ пров≥нц≥њ Ѕретонь ≥ не стати при цьому, дл¤ початку, нерозр≥знено (в≥д ≥нших) французьким тр≥о, х≥ба це не добрий приклад, г≥дний насл≥дуванн¤? Ѕеруть же вони за основу украњнський фольклор, вони все-одно робл¤ть з цього своЇ, неповторнеЕ

ƒе¤к≥ украњнськ≥ музиканти це теж вм≥ють Ч той-таки ќлег —крипка. ѕоказово, що вони зустр≥лис¤, бо гурт "Red Cardell" став ще одними "дверц¤тами", кр≥зь ¤к≥ украњнська культура виходить в ™вропу та св≥т. ¬≥дв≥дувач≥ концерту 28 грудн¤, мабуть, в≥дчули це.

«а що бретонц¤м велика под¤ка.