ѕоганих в≥дгук≥в про п≥терський колектив "MARKSCHEIDER KUNST" ¤ н≥де не знаходив. ¬се з точн≥стю до навпаки: ≥ сцен≥чний в≥к сол≥дний (група утворилас¤ в —анкт-ѕетербурз≥ у далекому вже 1992 роц≥); ≥ кумири рад¤нського андеіраунду, ¤к≥ давно вже перетворилис¤ на живих музичних "≥дол≥в" (серед них Ч Ѕорис √ребенщиков ≥ јндр≥й ћакаревич), в≥д "маркшейдер≥в" просто у захват≥; ≥ по вс≥х усюдах хлопц≥ гастролюють (у тому числ≥ Ќ≥меччиною, ‘≥нл¤нд≥Їю тощо); ≥ музичний стил њхн≥й надто незвичний ¤к дл¤ ѕ≥вн≥чноњ ѕальм≥ри (вибаглива сум≥ш реггей, ска, латиноамериканських боса-нова, румби, сальси, блюзу, африканськоњ пол≥ритм≥њ, мамбо, диско, ска, панк-року, рок-н-ролуЕ).

ј ¤кого туману напустили довкола своЇњ назви!.. „и то вони розшифровуютьс¤ ¤к "митц≥ з проведенн¤ меж", чи то ¤к "проведенн¤ меж у мистецтв≥", чиЕ  оротше Ч не роз≥брати! ∆арт≥вники, коротше. ≤ от вони Ч у  иЇв≥ (нарешт≥!), у " вартир≥ "Ѕабуњн". ўо ж, побачмо, чого там нам≥р¤ють ц≥ несерйозн≥ маркшейдериЕ

¬их≥д групи вузьким "коридором" пом≥ж столик≥в кавТ¤рн≥ скидавс¤ на марш колонни опереточних солдатик≥в. ¬ишикувалис¤ на сцен≥ також у певному пор¤дку: фронтмен попереду, дал≥ Ч шеренга духових з ударними ≥ "г≥тарними" на флангах, ритм-секц≥¤ в арТЇргард≥. ‘ронтмен —ерг≥й ™фременко Ч з≥ сх≥дною "косою-оселедцем" та у в≥дверто помаранчев≥й сорочц≥. Ќе знаю, не знаю: навр¤д чи це на честь нашоњ ѕомаранчевоњ революц≥њЕ ћоже, скор≥ш на честь буддистських монах≥в?!

—ам же концертЕ ѕ≥сн≥Е ћ-м-мЕ ”мгуЕ

Ќе скажу, щоб виставлений на суд кињвськоњ публ≥ки доробок аж надто вражав, бив точною блискавкою у сам≥с≥ньке серце. јбо ¤к у Ѕулгакова: у будь-¤ке передсерд¤, на виб≥р. ћожливо, р≥ч у р≥зниц≥ сприйн¤тт¤ "MARKSCHEIDER KUNST" на батьк≥вщин≥ (п≥вн≥чний зах≥д –ос≥й з б≥лими ночами та сирим в≥тром з ‘≥нськоњ затоки) та тут, на украњнськ≥й земл≥. ѕрипускаю, що њхн≥ палк≥ ритми справд≥ незвичн≥ "там"Е ѕроте у мене одразу виникла ст≥йка асоц≥ац≥¤ з чи не найв≥дом≥шим твором "Ќогу свело!" Ч п≥снею a-la јфрика. ќте загадкове, та в той же час ч≥тко карбоване, голосне: "–емамбахарамамбаруууу!.." Ч памТ¤таЇте? ¬т≥м, чого ≥ще можна було оч≥кувати, ¤кщо прот¤гом багатьох рок≥в фронтменом "маркшейдер≥в" був —ераф≥м —еленге ћаканг≥ла з «ањра?! ясна р≥ч, не об≥йшлос¤ без його впливу (а тепер Ч нав≥ть без самоњ памТ¤т≥ про цей вплив)!

¬се-таки "африканська" музика згодом зак≥нчилас¤, з-п≥д г≥тарних струн, саксофон≥в ≥ тромбон≥в вигулькнули ≥нш≥ ритми, слова теж лунали рос≥йськ≥Е јле все ж таки щось булоЕ не такЕ Ќе дуже воно "кочегарилос¤" ¤кось, скажу в≥двертоЕ ≤накше фронтмен не закливав би публ≥ку танцювати.

ј в≥н-таки пер≥одично робив це: мовл¤в, ось перед нами майданчик в≥льний Ч танцюйте! ƒавайте, давайте!.. Ќу, коли й п≥сл¤ ц≥Їњ мелод≥њ н≥хто танцювати не почне, тод≥!.. Ќ≥-н≥, пику натовкти тим, хто стрибати п≥д музику не бажаЇ, в≥н не об≥ц¤в, але нав≥що грати концерт, ¤кщо присутн≥ не "запалюютьс¤"?!

Ќу, що жЕ “ак Ч танцювали. ѕ≥сл¤ нагадувань. ѕотанцюють Ч ≥ знов розс¤дутьс¤ за межами "танцмайданчика". јплодують. ¬см≥хаютьс¤. јле щоб св¤то житт¤ тривало Ч потр≥бно знов-таки нагадати публ≥ц≥: нумо вперед, бо ≥накше не будемо грати!..

ясна р≥ч, под≥бна реакц≥¤ кињвськоњ публ≥ки "маркшейдер≥в" трохи дратувала. ≤накше не можу по¤снити, чому фронтмен зробив мен≥ зауваженн¤, аби ¤ припинив зн≥мкувати його з позиц≥њ лежачи. Ќу, справд≥: ¤ ж не вказую йому, ¤к грати на г≥тар≥ та де ¤кий лад там знаходитьс¤ Ч чом же музикант вказуЇ мен≥, з ¤коњ позиц≥њ наводити на нього обТЇктив ≥ ¤кий ракурс найл≥пший/найг≥рший?! ўо п≥терц≥ не любл¤ть аж≥отажу довкола своњх скромних персон Ч елементарна в≥дмазка.

"Ѕеда, коль сапоги начнет тачать пирожникЕ" Ч чи ¤к там у д≥дус¤  рилова?! ќтже Ч нерви, нервишечки ¤вно не витримали! —хоже, дуже схоже, що "маркшейдери" оч≥кували сильн≥шоњ реакц≥њ. ј так, без незаказних "диких танц≥в", без "заведеноњ" аудитор≥њ та енергетичного об≥ну ≥з слухачами, концерт грати важкувато.

ўо ж, зрозум≥ти њх можна. “а не б≥льше: просто зусиль треба докласти б≥льше на "заведенн¤" аудитор≥њ Ч або стил≥стику пом≥н¤ти тр≥шечки! ¬арто зважати, ¤ку музику до ¤кого гл¤дача везти, ¤кий репертуар у т≥й чи ≥нш≥й крањн≥ сприйматиметьс¤ найл≥пше.

ј може, р≥ч ≥ зовс≥м в ≥ншому?! ћоже, ми просто втомилис¤ в≥д постмодерн≥зму?..

“е, що творч≥сть "MARKSCHEIDER KUNST" Ч це чист≥с≥нький музичний постмодерн≥, гадаю, зрозум≥ло. Ѕо в н≥й нам≥шано всього потроху, але наст≥льки хаотично, що сам≥ "маркшейдери" не можуть виконати задекларован≥ назвою обовТ¤зки Ч себто, профес≥йно "розмежувати" музичне мистецтво. ѕеребуваючи "всередин≥" того чи ≥ншого стилю, легко отримати критику; граючи м≥кс Ч спробуй-но! јдже завжди можна списати недоброзичлив≥сть в≥дгуку на необ≥знан≥сть критикаЕ ЋишаЇтьс¤ одне Ч вихвал¤ти!

јле ж це ≥ втомлюЇ слухача, не даЇ йому сконцентруватис¤Е ќтже, це й обертаЇтьс¤ дещо послабленою реакц≥Їю зали. ўо ж, за все доводитьс¤ платити свою ц≥ну! ¬иб≥р же (особливо концептуальний) Ч за митцемЕ