"«умба": танець чи пр≥звище?..

9 грудн¤ мережа "Ѕабуњн" зустр≥чала гостей, що називаЇтьс¤, в грузинському стил≥. «окрема, у " вартир≥ "Ѕабуњн" грав гурт "«умба", що концертував у  иЇв≥ в рамках фестивалю "∆ивий звук Ѕоржом≥", що в свою чергу в≥дбувс¤ в марках року √руз≥њ в ”крањн≥. ƒос≥ незнаний кињвськ≥й публ≥ц≥ проект ¤вно припав тутешн≥м меломанам до смаку.

"–≥к ??? в ”крањн≥"Е «давалось би, на сто в≥дсотк≥в за≥ржав≥ло-зал≥зне "м≥роприЇмство" сумнозв≥сного рад¤нського штибу? јле н≥ Ч не так щоб дуже. ѕринаймн≥, ¤кби не р≥к √руз≥њ в ”крањн≥, ми з вами так би й не мали пор¤дноњ нагоди на власн≥ вуха почути, на власн≥ оч≥ побачити, що собою ¤вл¤Ї сучасна грузинська музика. Ѕо наприк≥нц≥ першоњ декади до нас у гост≥ не т≥льки улюблениц¤ кињвськоњ публ≥ки Ќ≥но  атамадзе прињхала. ¬ рамках фестивалю сучасноњ грузинськоњ музичноњ культури "∆ивий звук Ѕоржом≥" (¤кий, нагадую, в≥дбувс¤ в рамках року √руз≥њ в ”крањн≥) до нас зав≥тали широко в≥дом≥ в себе на батьк≥вщин≥ гурти "«умба" ≥ "33ј", концерти ¤ких стали по-справжньому приЇмною неспод≥ванкою дл¤ ки¤н.

"∆ивий звук Ѕоржом≥"Е

ѕри згадуванн≥ ц≥Їњ назви у мозку майже миттЇво спливаЇ асоц≥ац≥¤:

"ѕоздно, ¬ас¤, пить боржоми,
≈сли печень отлетелаЕ"

„и не про печ≥нку йшлос¤, а про нирки?! ¬ р≥зних вар≥антах фольклорного жартика сказано по-р≥зному. ≤ мало хто знаЇ достеменно, що назва ц≥Їњ м≥неральноњ води походить в≥д власного ≥мен≥ грузинськоњ р≥чки Ѕоржомки: ще за царських час≥в один тод≥шн≥й генерал-губернатор вил≥кував там свою хвору дочку, а в≥дтак почав постачати рос≥йський ≥мператорський дв≥р ц≥лющою водою у зал≥плених сургучем пл¤шках.

ƒо реч≥, написанй ол≥Їю пейзаж з берег≥в Ѕоржомки збер≥гаЇтьс¤ в одному з зал≥в нашого ћар≥њнського палацу, ≥ його обовТ¤зково демонструють екскурсантам. ¬т≥м, про ≥снуванн¤ екскурс≥њ до президентськоњ резиденц≥њ б≥льш≥сть ки¤н нав≥ть не здогадуЇтьс¤, тому фестиваль "∆ивий звук Ѕоржом≥" Ч ¤вище дл¤ нашоњ культури справд≥ ун≥кальне.

Ѕез жодних переб≥льшеньЕ

ј от що можна сказати про концерт "«умби" у под≥льськ≥й кавТ¤рн≥ " вартира "Ѕабуњн" 9 грудн¤? ѕобоююсь, що з вуст з≥рветьс¤ т≥льки той вигук, що ¤ мимовол≥ п≥дслухав у передпокоњ закладу п≥д час концерту:

"Ќу, то ¤к тоб≥ "«умба"?" Ч "”хххх!.."

«агалом-то, зумба Ч це н≥би танок такий. јбо чиЇсь далеко-закордонне пр≥звище Ч себто, не те що неукрањнське, а нав≥ть нерад¤нське.

ј от грузинський музичний гурт "«умба" створено аж 14 рок≥в тому, в памТ¤тний багатьом р≥к остаточного краху —–—– та утворенн¤ —п≥вдружност≥ незалежних держав. ≤н≥ц≥атором цього процесу (зв≥сно, творчо-музичного, а не пол≥тичного!) став «аза  ор≥нтел≥, батьками-сп≥вголовами Ч ѕако √укасов, ƒавид јбуладзе ≥ ƒавид ’ос≥ташв≥л≥. Ћибонь, перебуванн¤ п≥д час концерт≥в на сцен≥ "м≥ж двома ƒавидами" таки мало принести своњ плоди, але в≥дколи у 1996 роц≥ команда вз¤ла участь у знакових тб≥л≥ських фестивал¤х "Hands" та "Margarita", то набула величезноњ попул¤рност≥ у межах √руз≥њ.

ј може й навпаки Ч оск≥льки наступного ж року «аза  ор≥нтел≥ створив альтернативний колективЕ у  раков≥! "ѕольський вар≥ант" гурту "«умба" про≥снував з 1997 по 1999 роки, усп≥шно концертував там, брав участь у джазових фестивал¤х. ј дал≥ чи то ностальг≥¤ замучила, чи то весь "польський реверанс" загалом був гучним п≥ар-ходом, ¤кий мав на мет≥ за рахунок виконавц≥в-пол¤к≥в попул¤ризувати грузинську музику в Ївропейських крањнах, проте «аза  ор≥нтел≥ так само неспод≥вано кинув усе, повернувс¤ до р≥дного “б≥л≥с≥ й в≥дновив "«умбу" на м≥сц≥ њњ народженн¤ й у першопочатковому склад≥!

≤ от визнаний л≥дер сучасноњ грузинськоњ естради гастролюЇ у  иЇв≥ в рамках фестивалю "∆ивий звук Ѕоржом≥"Е

«вук живий. ≤ простий: г≥тара та електрог≥тари на тл≥ ударних. „ас в≥д часу фронтмен «аза  ор≥нтел≥ п≥д≥груЇ соб≥ або ≥ншим на нац≥ональних грузинських ≥нструментах з малозрозум≥лими назвами. ¬≥деор¤д в≥дпов≥даЇ тематиц≥ фестивалю: пейзажи √руз≥њ, характерного фигл¤ду арх≥тектурн≥ памТ¤тки, види на сучасну р≥чку Ѕоржомку та пр¤м≥ рекламн≥ вставки у вигл¤д≥ пл¤шкових кришечок та етикеток з написом "Borjomi". ≤дейне обл¤муванн¤ теж в≥дпов≥дне Ч ¤к ≥ сам≥ члени гурту "«умба", вс≥ оф≥ц≥анти нос¤ть грузинськ≥ шапочки-¤рмулки, до столу подають червоне грузинське вино ≥ сир.

ћузиканти черпають сили з музики, оф≥ц≥анти в≥дпов≥дають моменту, вс≥ ≥нш≥ насолоджуютьс¤ нац≥ональною кухнеюЕ

ћузика ≥ сп≥в Ч чист≥ й енерг≥йн≥, ¤к ≥ сама вода "Ѕоржом≥". ¬они немовби насто¤н≥ на т≥й чистот≥. ѕо-справжньому, реально живий звук боржом≥ Ч нав≥ть без лапок!

ј ще Ч ¤скравий приклад того, що нац≥ональний стиль легко можна вд¤гнути у шати сучасного музичного напр¤му, ≥ це не те що не послабить кор≥нн¤ Ч навпаки, дасть небачений синергетичний ефект, в результат≥ чого матимемо дуже ориг≥нальний "к≥нцевий продукт". ѕриблизно на таких же принципах створено й ≥нший глибинно-нац≥ональний проект Ч гурт "ƒ≥ти ѕ≥каssо", т≥льки корен≥ там в≥рменськ≥, а розвивавс¤ в≥н на теренах –ос≥њ. “од≥ ¤к гурт "«умба" значно глибше занурений у реальн≥сть р≥дноњ, а не етн≥чноњ в≥тчизни.

Ќу, ≥ гуморЕ

ѕаузи м≥ж окремими композиц≥¤ми з усп≥хом заповнюЇ ненавТ¤зливе пат¤канн¤ фронтмена. « характерним акцентом «аза  ор≥нтел≥ розпов≥даЇ беззм≥стовн≥ чудернацьк≥ ≥стор≥њ Ч наприклад, ¤к створив кооператив "Ѕурат≥но", назву ¤кого вз¤в в≥д рад¤нського дит¤чого музичного ф≥льму "ѕригоди Ѕурат≥но" Ч оск≥льки коли в≥н п≥дшукував назву дл¤ кооперативу, його малий син (а тепер в≥н уже подоросл≥шав) перегл¤дав саме цю телестр≥чку. ≤стор≥¤ в м≥ру см≥шна, надм≥ру нашпигована фразами: "—люшай, ти пан≥маЇш?.." ≤ не маЇ жодного лог≥чного завершенн¤ Ч бо це таке саме оформленн¤ концерту, ¤к ≥ ¤рмулки оф≥ц≥ант≥в. ¬она й не маЇ завершуватись, бо головне Ч то музика. „иста й енерг≥йна, ¤к життЇдайна вода р≥чки Ѕоржомки.

“акий соб≥ прив≥т в≥д "тро¤ндовоњ" √руз≥њ "помаранчев≥й" ”крањн≥.

Ѕо кольори з часом зиваютьс¤, вигор¤ють на сонц≥.

ј чистота крапл≥ води Ч вона в≥чна.

як ≥ чистота музики.

√арно смакуЇ!

ƒобреЕ

“имур Ћитовченко



Hosted by uCoz

© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ