—пекотний суботн≥й день поступово зм≥нювавс¤ по-ос≥нньому прохолодним вечором. Ўокован≥ неспод≥ваною в≥дставкою ур¤ду ки¤ни прикип≥ли до екран≥в телев≥зор≥в, оч≥куючи, хто ж п≥сл¤ опальноњ екс-премТЇрки ёл≥њ “имошенко поливатиме брудом опонент≥в у боротьб≥ за симпат≥њ майбутнього електорату сьогодн≥, 10 вересн¤. ј м≥ж тим стомлена за тиждень душа так прагнула в≥дпочинку!..

як раптом Ч дзв≥нок по моб≥лц≥ в≥д товариша: " идай все до @&#$ матер≥ й негайно мотай до ¬еликого "Ѕабуњну"! Ќегайно!!!" ≤ не встигши поц≥кавитись, з ¤коњ то ласки посп≥шати у сам≥с≥нький центр збудженого м≥ста, чую додаткову ≥нформац≥ю: "“ут, м≥ж ≥ншим, "√реб≥нь" прињхав. “а не один, а з ус≥ма лабухамиЕ “≥льки дивись: н≥кому ан≥чичирк!" ≤ все Ч к≥нець звТ¤зку.

÷е що Ч недолугий жартик?! як це Ч Ѕ√ з "јквар≥умом" у кавТ¤рн≥ "Ѕабуњн"?! ќф≥ногенити можна!!! ќдразу ж л≥зу на "бабуњнський" сайт Ч порожньо, н≥¤кого √ребенщикова немаЇ й бути не може. ѕробую перетелефонувати другов≥ Ч не в≥дпов≥даЇ: либонь, супутник звТ¤зку за обр≥й залет≥вЕ ƒоводитьс¤ терм≥ново вд¤гатись ≥ нестис¤ в л≥тературну кавТ¤рню "Ѕабуњн", маючи на мет≥ у раз≥ неп≥дтвердженн¤ "ексклюзивноњ" ≥нформац≥њ добр¤че начистити мармизу товаришев≥-прикол≥сту.

ќдразу ж не розвТ¤зати загадку на м≥сц≥ не вдалос¤. ƒовкола кавТ¤рн≥ було повно машин Ч здаЇтьс¤, Ѕ√ таки тутЕ јле заходити в середину можна не т≥льки через фойЇ, але й з в≥дкритоњ веранди, причому в≥льно Ч отже, Ѕ√ всередин≥ бути н≥¤к не може. Ѕо через веранду мусить прорватис¤ такий натовп!.. ¬середин≥ жодних "аквар≥ум≥ст≥в" теж щось не видно.

≤ от т≥льки починаю розшукувати потенц≥йний обТЇкт дл¤ побитт¤ (тобто, мого невдалого жарт≥вника-дружбана), ¤к раптом миленьке д≥вча п≥дб≥гаЇ до мене й тицьнувши до рук ¤кусь книженц≥ю, питаЇ: "„и не хочете придбати книгу Ѕориса √ребенщикова?.. ¬сього лише тридц¤ть пТ¤ть гривень". Ћедь утримуючи нижню щелепу в≥д пад≥нн¤ на п≥длогу, роздивл¤юсь гарну тверду пал≥турку. "јквариум. —ны о чем-то большем" Ч справд≥ Ѕ√, чорт забирай!.. ј без його реальноњ присутност≥ авторську книгу музиканта навр¤д чи продаватимуть. Ќе той вар≥ант.

ќтже, вони все ж таки тут! ј в≥дносно невелику чисельн≥сть в≥дв≥дувач≥в (¤к дл¤ концерту "√ребн¤") теж можна по¤снити: сюди потрапили т≥, кого на веч≥рку запросили особисто. ѕлюс т≥, кого ц≥ ≥ндив≥дуально запрошен≥ у свою чергу встигли попередити Ч ¤к от мене. “аким чином, на заздалег≥дь непроголошений концерт з≥брались лише вибран≥. "¬ершки" публ≥ки. —лухацько-гл¤дацька ел≥та. Ќу, гараздЕ

як ви¤вилос¤ згодом, "аквар≥ум≥сти" окупували найв≥ддален≥ший куточок зали, де "розминались" перед виступом. Ѕорис √ребенщиков паралельно роздавав автографи та у ненавТ¤злив≥й манер≥ сп≥лкувавс¤ з пор≥вн¤но вузьким колом персон. „ас в≥д часу з кутка виб≥гала чергова д≥вчина, хизуючись на ходу: "ќсь, див≥тьс¤ Ч "√реб≥нь" мен≥ книжку п≥дписав!.." ѕроте початок виступу ¤вно затримувавс¤ (можливо, музиканти втомилис¤ з дороги?), аж допоки близько 21:00 "аквар≥ум≥сти" не рушили на сцену.

ќтут ≥ ви¤вилось, що нин≥шн≥й виступ групи несе в соб≥ ще пару-тр≥йку неспод≥ваних сюрприз≥в, окр≥м самого факту неспод≥ваного прињзду до  иЇва. —уд¤чи з де¤ких в≥домостей, останн≥й альбом п≥д назвою "ZOOћ ZOOM ZOOM" культова група записала у склад≥ чотирьох основних музикант≥в: самого Ѕориса √ребенщикова (г≥тара), ≤гор¤ “≥мофЇЇва (електрог≥тара, саксофон, флейта), Ѕориса –убЇк≥на (клав≥шн≥) та ќлега "Ўј–а" Ўавкунова (перкус≥о). ≤нших Ѕ√ запрошував, так би мовити, в м≥ру необх≥дност≥ творчого задуму. “ак от, на "бабуњнську" сцену разом з ними також вийшов пТ¤тий музикант Ч скрипаль! јле хто це був?! ѕитанн¤ так ≥ залишилось незТ¤сованим з-за повноњ в≥дсутност≥ ≥нформац≥њ. якщо не зважати на пару задрипаних аф≥шок у хол≥, на ¤ких скромно ≥ з≥ смаком були означен≥ все т≥ ж сам≥ Ѕ√ та нерозшифрований "јквар≥ум"Е

ћ≥ж тим, грали хлопц≥ просто фантастично! Ќа в≥дм≥ну в≥д того Ч старого "јквар≥уму", нин≥шн≥й стиль вир≥зн¤вс¤ ¤коюсьЕ сухою ч≥тк≥стю, чи що?! ѕроте завд¤ки цьому музика немовби закарбовувалась в душ≥ присутн≥х, а це заворожувало, б≥льш того Ч г≥пнотизувало з неймов≥рною силою!  омпозиц≥њЕ ¬они, здавалось, були тими ж самими, ¤к≥ Ѕорис √ребенщиков виконував сольно п≥д час тор≥чних гастролей у " вартир≥ "Ѕабуњн" Ч парадоксальн≥, фантасмагоричн≥, напоЇн≥ духом далеких крањн ≥ потужного трамонтану. јле д¤куючи публ≥ц≥ за аплодисменти, Ѕ√ ¤кось прохопивс¤: "ƒ¤кую! “им б≥льше, ви чуЇте оцю р≥ч упершеЕ" ќтже, премТЇри того суботнього вечора теж були!..

ѕринаймн≥, премТЇри дл¤ ки¤нЕ

¬т≥м, в≥д "√ребн¤" та його команди чогось под≥бного можна було чекати. —правд≥, хто ≥ще здатен ц≥лий р≥к записувати новий альбом, а п≥сл¤ витраченого року вз¤ти та й видати на-гора зовс≥м ≥нший диск?! ќтже тут, на гастрол¤х знов-таки без сюрприз≥в (музичних) не об≥йшлос¤. ÷е ненавТ¤зливо п≥дкрелювала нав≥ть сама зовн≥шн≥сть Ѕ√: п≥д давно звичною цапиною бор≥дкою заплетена ошатна косичка, окр≥м шовковоњ блакитноњ сорочки, в око впадали джинси з мудруватим шитт¤м на правому кол≥н≥ й п≥стр¤в≥ капц≥ п≥д стать штан¤м. ≤ ¤к данина буйн≥й молодост≥ Ч малесенький прозорий кулончик-череп на чорному шнурку довкола шињЕ

“ак, був у нин≥шн≥х гастрол¤х "јквар≥уму" ¤кийсь нал≥т сакральноњ втаЇмниченост≥. „ому, до реч≥, ц≥лком в≥дпов≥дав формат "веч≥рки дл¤ своњх", ¤ку так ≥ хот≥лось назвати "“аЇмною вечерею". ≤ неймов≥рно пощастило тим, хто зум≥в потрапити до вузького цього колаЕ