÷ю нехитру ≥стину з рад¤нськоњ п≥сн≥, знайомоњ люд¤м середнього та старшого покол≥нн¤, вкотре п≥дтвердили молод≥ украњнц≥ з громадськоњ орган≥зац≥њ "„е √евара". —правд≥, презентац≥¤ книги кубинського революц≥онера, розв≥дника, американського пол≥твТ¤зн¤ та просто поета јнтон≥о √ерреро –одр≥геса була прос¤кнута справжн≥м революц≥йним пафосомЕ нав≥ть не зважаючи на той факт, що в ”крањн≥ вже понад дюжину рок≥в будуЇтьс¤ справжн≥й кап≥тал≥зм, тод≥ ¤к про "безсмертну справу Ћен≥на" (а також —тал≥на та ≥нших вожд≥в) ми вже й думати забули.

јлеЕ

÷ими р¤дками, виконаними ≥спанською, рос≥йською та украњнською мовами, украњнська група (зверн≥ть увагу Ч не гурт!) "—в≥т за оч≥" в≥дзначила памТ¤ть знаменитого революц≥онера „е √евари. ≤мТ¤  оманданте згадувалось недарма: автор книги поез≥й "¬≥д друга до друга" јнтон≥о √ерреро –одр≥гес немовби до певноњ м≥ри повторив його долю, пон≥сши своњ ≥деали до найкап≥тал≥стичн≥шоњ крањни сучасност≥ Ч —получених Ўтат≥в јмерики.

Ќавр¤д чи можна визначити, чого тут б≥льше: в≥рност≥ ≥деалам, ¤ких давно вже зреклись колишн≥ крањни —–—–; бажанн¤ уникнути дол≥ крањни-нап≥вколон≥њ "≥мпер≥й св≥ту сього"; такоњ знайомоњ колишн≥м рад¤нським люд¤м пас≥онарност≥Е ’очетьс¤ думати, що все надто просто: ось Ї поет, що увТ¤знений у тюрм≥ б≥льш н≥ж по життЇво Ч ≥ ось Ї зб≥рка його поез≥йЕ ≤ поп≥д три чорти ѕол≥тику та –еволюц≥ю, що ламають людськ≥ дол≥! ≤ так хочетьс¤ п≥дписатись п≥д зверненн¤м орган≥зац≥њ "„е √евара" за зв≥льненн¤ поета-розв≥дника!..

јле ж варто згадати, що рос≥йська –еволюц≥¤ 1917 року спочатку знесла на греб≥нь, а пот≥м кинула на —оловки та в √”Ћј√, а зрештою у пр≥рву забутт¤ тис¤ч≥ тис¤ч таких самих полумТ¤них поет≥в, борц≥в за щаст¤ всього людства Ч т≥льки в насЕ ћи ж це прекрасно знаЇмо. “од≥ лишаЇтьс¤ одне-Їдине Ч сумно з≥тхати, розм≥рковуючи над незавидною долею јнтон≥о √ерреро –одр≥геса та його непоказним революц≥йним пафосом. ќдне добре Ч хоч поез≥¤ п≥сл¤ нього лишитьс¤: чиста, св≥тлаЕ ≥ ¤кась нањвно-люд¤на.

ўо ж до презентац≥њ, то тут було все: ≥ п≥сн≥, ≥ демонстрац≥¤ документального ф≥льму про сучасну  убу. … урочист≥ промовиЕ

Ч  нига, що складаЇтьс¤ з дес¤ти авторських поем, побачила св≥т у  иЇв≥ 16 березн¤ у видавництв≥ Ќац≥онального ун≥верситету ≥м. “араса Ўевченка. ≤ це невипадково: адже њњ автор, јнтон≥о √ерреро –одр≥гес, наприк≥нц≥ 70-х та у середин≥ 80-х рок≥в навчавс¤ на факультет≥ буд≥вництва аеропорт≥в  ињвського ≥нституту ≥нженер≥в цив≥льноњ ав≥ац≥њ (нин≥ Ч Ќац≥ональний ав≥ац≥йний ун≥верситет). –азом з чотирма товаришами јнтон≥о вже прот¤гом шести з половиною рок≥в перебуваЇ в увТ¤знен≥ у —получених Ўтатах, оск≥льки у 2001-му роц≥ вони були засужден≥ неправедним судом у м≥ст≥ ћайам≥ лише тому, що боролис¤ проти терористичних орган≥зац≥й, котр≥ ≥снують на п≥вдн≥ штату ‘лорида ≥ щороку провод¤ть ≥нод≥ тис¤ч≥ терористичних акт≥в проти  уби. «-за цих теракт≥в загинуло понад 3,5 тис¤ч≥ кубинц≥в, а наша крањна понесла колосальн≥ економ≥чн≥ збитки, що с¤гають понад 40 м≥ль¤рд≥в долар≥в. —ьогодн≥ б≥льш н≥ж у 80-ти крањнах, а особливо Ч у —Ўј та на  уб≥ створено понад 240 ком≥тет≥в, що ведуть запеклу боротьбу за зв≥льненн¤ наших героњв. ≤ ¤ вд¤чний, що у вас ц¤ боротьба теж триваЇ.

Ч  убинц≥ говор¤ть довго, зокрема, св≥товий рекорд ≥з тривалост≥ виступу належить ‘≥делю  астро Ч 7 годин 20 хвилин. јле так довго ¤ не говоритиму, не хвилюйтесь! (—м≥х у зал≥.) √оловне, що ви вже ознайомились або тепер д≥стали нагоду ознайомитис¤ з книгою одного з пТ¤ти наших героњв, що боретьс¤ ≥з тероризмом, ¤к ≥ весь наш народ. ћи будемо боротис¤ з тероризмом всюди й повс¤кчасно.

ѕишаЇмось нагодою презентувати книгу јнтон≥о √ерреро у так≥й дружн≥й крањн≥, ¤к ваша. ÷е немовби перший крок, завд¤ки ¤кому ви матимете змогу ознайомитис¤ з творч≥стю наших хлопц≥в ≥ зрозум≥ти, що вони не т≥льки наш≥ героњ, але й митц≥ слова. ÷е не Їдина книга јнтон≥о √ерреро, тож спод≥ваюс¤, що з часом наш≥ украњнськ≥ друз≥ д≥стануть нагоду ознайомитись ≥ з рештою його творчост≥. ўе раз д¤кую за такий прекрасний веч≥р. ÷е Ч д≥Ївий момент п≥дтримки нашого народу та цих пТ¤ти героњв.

Ч ўойно ви перегл¤нули дуже ¤скравий ф≥льм-замальовку, де передан≥ не под≥њ, а дух того, що в≥дбувалос¤ на  уб≥ п≥сл¤ 1991-го року. ѕобачили, ¤к крањна ув≥йшла у цей найскладн≥ший пер≥од свого ≥снуванн¤, ¤к вона посилила себе та подолала ц≥ складнощ≥, ¤к продовжуЇ боротис¤, перебуваючи фактично у передовому окоп≥ спротиву пол≥тиц≥ приниженн¤ людськоњ г≥дност≥, що навТ¤зуЇтьс¤ купкою крањн всьому св≥ту.

я особисто знайомий з јнтон≥о √ерреро.  оли ¤ був студентом ун≥верситету ≥м. Ўевченка, в нас було велике земл¤цтво кубинських студент≥в з ансамблем. јле хлопц≥в було занадто мало, тож до ун≥верситету приходила молодь з ≥нших вуз≥в, у тому числ≥ й јнтон≥о, котрий навчавс¤ у  ≤≤÷ј. «апамТ¤тавс¤ в≥н мен≥ жвавим веселуном, ¤кий дуже полюбл¤в роз≥грувати товариш≥в, незлобливо посм≥¤тис¤, покепкувати Ч тобто, переповненим життЇвими силами. ≤ от у¤в≥ть, що јнтон≥о √ерреро та його товариш≥ опинились у ситуац≥њ, з дитинства знайом≥й нам по ф≥льму "—≥мнадц¤ть миттЇвостей весни". «гадайте еп≥зод, у ¤кому ≤саЇв-Ўт≥рл≥ц зустр≥чаЇтьс¤ з дружиною, ¤ку не бачив пТ¤тнадц¤ть рок≥в: њхнЇ побаченн¤ пол¤гаЇ в тому, що вони можуть лише посид≥ти за сус≥дн≥ми столиками у кавТ¤рн≥ та подивитись одне на одногоЕ

÷≥ пТ¤теро героњв змушен≥ були так само перекреслити своЇ особисте житт¤. ѕ≥дкорившись покликанню Ѕатьк≥вщини, вони опинились у ћайам≥ Ч у сам≥с≥нькому л≥гвищ≥ контрреволюц≥йних орган≥зац≥й, створених колишн≥ми лат≥фундистами, котр≥ втратили все своЇ багатство внасл≥док революц≥њ та пост≥йно плели ≥нтриги, щоби зламати народ, розв≥¤ти на порох ус≥ дос¤гненн¤  уби. “е, що з ними в≥дбулос¤, п≥дтвердило: њхн¤ дол¤ Ч це повне самозреченн¤ ≥ пост≥йний ризик. ÷ей ризик б≥льший за житт¤! јмериканц≥ звинуватили цих кубинських хлопц≥в не в тому, що вони викривали своњх класових ворог≥в. Ќ≥ Ч у тому, що п≥д крильцем цих кубинських терористичних орган≥зац≥й вони н≥бито отримали доступ до секрет≥в ÷–” й шпигували проти —Ўј! ќсь ¤к Їзуњтськи була вивернута ситуац≥¤, т≥льки б присудити њм захмарн≥ терм≥ни увТ¤зненн¤.

“≥льки збагн≥ть: коли јнтон≥о √ерреро засудили на пожиттЇве увТ¤зненн¤ плюс ≥ще 10 рок≥в Ч це б≥льше, н≥ж одне людське житт¤! ћоњ ровесники несли ≥ продовжують нести дух  убинськоњ революц≥њ та прагненн¤ до свободи. Ќаск≥льки ж сильною маЇ бути людина, щоб д≥ставши такий вирок, не просто не зламатис¤, але й стати митцем?! ÷¤ прекрасна книга поем п≥дтверджуЇ, що  уба виховуЇ героњв. Ќа таке здатна лише в≥льна крањна, бо де перемагаЇ революц≥¤, там народжуютьс¤ героњ. ј от ¤кщо гору бере контрреволюц≥¤ Ч народжуютьс¤ покидькиЕ “ож ¤ хочу, щоб кожен з нас використав крих≥тну ≥скорку  убинськоњ революц≥њ, що м≥ститьс¤ у ц≥й книжечц≥, аби запалити у власному серц≥ невеличкий вогник свободи. ≤ колись ц≥ вогники з≥ллютьс¤ у Їдине багатт¤ сердець усього людства, щоби повсюди зникли тирани, щоб кожна людина мала право на людську г≥дн≥сть.

Ч я презентую воњн≥в-≥нтернац≥онал≥ст≥в, так би мовити, "кубинц≥в" Ч нас зараз в ”крањн≥ лишилос¤ с≥м тис¤ч. ћаЇмо своњ орган≥зац≥њ в ус≥х област¤х, у  иЇв≥ та —евастопол≥. Ќас с≥м тис¤ч друз≥в  уби Ч тих, що палко любл¤ть цю крањну. ” 1962-му роц≥ ми з≥ зброЇю в руках разом з кубинським народом оборон¤ли свободу й незалежн≥сть  убинськоњ революц≥њ. ÷е були траг≥чн≥ часи, коли св≥т був поставлений на межу ¤дерноњ в≥йни, але чомусь ≥ дос≥ не було жодних спогад≥в, не продемонстровано жодного ф≥льму, ¤кий показав би ≥стинний накал пристрастей, що панував тод≥, коли у н≥ч ≥з 27 на 28 жовтн¤ мала розпочатись ¤дерна в≥йна. —в≥т вр¤тувала т≥льки мудр≥сть пол≥тик≥в з обох бок≥в: маю в≥ддати належне ≥ ћикити ’рущову, ≥ ‘≥делю  астро, ≥ президенту  еннед≥. ¬ останн≥ хвилини розум перем≥г, ≥ св≥т все ж таки збер≥гс¤ таким, ¤ким в≥н сьогодн≥ Ї.

ћ≥ж ≥ншим, основн≥ рад¤нськ≥ сили, що були в≥дправлен≥ на  убу, формувалис¤ тут, на територ≥њ ”крањни. √оловним вогневим ≥ ¤дерним потенц≥алом ураженн¤ була 52-га ракетна див≥з≥¤ стратег≥чного призначенн¤, що формувалас¤ в —умськ≥й област≥, лише один полк був доданий з ѕрибалтики. ѕолки завантажувались у ћиколаЇв≥ та —евастопол≥. « територ≥њ ”крањни в≥дбували морськ≥ частини. я особисто на той час був лейтенантом, мор¤ком-ракетником, ¤кий щойно зак≥нчив училище, служив на в≥йськово-морськ≥й баз≥ у ѕот≥ Ч зв≥дти й в≥дбув. ѕот≥м за 2 роки перебуванн¤ в≥йськ на  уб≥ в нас не було жодного випадку дезертирства чи зради Ѕатьк≥вщин≥, хоча до наших таки п≥дкочувались американськ≥ резидентиЕ

«гадуючи т≥ дн≥, зазначу: ми доразу в≥дчули, що кубинц≥ Ч народ дуже щирий, в≥дкритий, що це Ч справжн≥ наш≥ товариш≥. ѕ≥вроку ми не сп≥лкувалис¤ з населенн¤м, просто¤вши у подв≥йному к≥льц≥ кубинських во¤к≥в та зен≥тник≥в, що прикривали нас ≥з земл≥ та з пов≥тр¤. ƒо реч≥, дв≥ч≥ ¤ зустр≥чавс¤ по робот≥ особисто з „е √еварою. як м≥н≥стр ≥ндустр≥њ  уби, в≥н допом≥г мен≥ вир≥шити проблеми з ремонтом в≥йськовоњ техн≥ки. ѕро нього лишилось таке враженн¤: це Ч романтик революц≥њ, людина, що присв¤тила себе, усе своЇ житт¤ ц≥й справ≥. ÷е був справжн≥й ƒанко, готовий вирвати власне серце. ¬≥н жив не дл¤ себе, а дл¤ щаст¤ людей!