Йогурт (як напій) можна полюбити й зробити надалі постійною частиною щоденного меню, а можна ненавидіти. Численні телевізійні реклами ненав’язливо схиляють нас до першого, різноманітні ж пародії — до другого. Пам’ятаєте стару вже комедію Мела Брукса "Космічні яйця" (пародію на "Зоряні війни"), а саме — чудову карикатуру на Майстра Йоду? "З дитинства ненавиджу йогурти…" — шипить крізь міцно зціплені зуби Космічна Принцеса, ледь побачивши велику літеру "Y", емблему Вчителя Йогурта.

Що ж до українського "Йо’Гурту" (музичного гурту, що самовизначався як фольклорний), то після п’яти років існування з ним сталася показова й несподівана (хоча все-таки певною мірою прогнозована) трансформація. Так, недарма кажуть, що українська культура має яскраво виражений жіночий ментальний тип — можливо, саме тому "Йо’Гурт" розшарувався, і на перший план остаточно вирвалась солістка групи Марія Хмельова: вона взяла собі творчий псевдонім "КоМаха" й вилетіла з ним 12 березня на сцену книжкової кав’ярні "Бабуїн"! Власне, святкування п’ятиріччя "Йо’Гурту" мало відбуватися на тиждень раніше — 5 березня. Але зашкодила примхлива погода: "йогуртівці" не змогли прорватися на концерт через снігові затори, тож радісний момент святкування довелося відкласти рівно на тиждень — до наступної суботи…

Супроводжували її все ті ж музики-"йо’гурти", та це вже трохи інший — видозмінений проект… Ні, поки що формат учасників порівняно з "йо’гуртівським" не змінюється, але сама КоМаха твердо і впевнено заявила, що хлопці "грають разом з нею" — тобто, жіноча іпостась колишнього "Йо’Гурту" виокремилась і впевнено зайняла лідируючу позицію. Уявіть собі: з йогурту "вислоїлась" замішана в ньому полуничка і влаштувалась на поверхні, красуючись на всі боки, пропонуючи спокусливу насолоду споживачам — ось я, ніжна, ласа ягідка, любіть мене!.. їжте мене…

Було, ой, таки було тут щось від дідуся Зігмунда Фройда! Основа сценічного костюму — як кажуть, "маленька чорна сукня" з величезним декольте, що всіляко підкреслювала сексуальність виконавиці. Плюс яскраво-червона шапочка а-ля "презерватив без обідка". Червоне і чорне — це і суто українське народне сполучення кольорів, і стендалівське "Червоне та чорне"… Україна та Франція — одна з базових країн сучасного Євросоюзу…

Дідусю Фройд, що би ти сказав із цього приводу?!

Але повернімось до концерту. Молоденька сексапильна КоМаха впевнено зайняла місце попереду інших музикантів та ще й вдягла на голову яскраво-червону вовняну шапочку, що при чорній облягаючій сукні робило солістку схожою на дятла… перепрошую — на дятлиху, на племінницю Вуді Вудпекера Занозу… Ну, гаразд, гаразд — на Червону Шапочку! Було очевидно, що КоМаха явно насолоджується лідерством, чманіє від самого факту лідерства й навіть (перепрошую!) отримує від цього суто фізичну насолоду, вкладаючи це солодке відчуття у різномовні наспіви…

Втім, можливо, справа тут у другому — прихованому значенні нового творчого псевдоніму Марії Хмельової: КоМаха, Ко-Маха — себто "Маха і компанія". То хто ж вона така — Маха? Очевидно, річ не просто у трансформації імені "Марія" за схемою: Марія—Маша—Маха. Хто пам’ятає з радянських часів роман Леона Фейхтвангера "Гойя", той знає, що маха — це іспанська жінка-простолюдинка, дуже приваблива… Й водночас дуже небезпечна: адже за спиною махи завжди ховається кавалер-махо з кривим ножем за широким паском. Ну, а за плечима нашої "Махи" — ціла компанія хлопців… І всі за нашу Маху — горою!..

Але щодо гордості, краси та ніжності — то всі вони, безперечно, мають місце бути. Недарма ж новий альбом КоМахи (Марії Хмельової з хлоп’ячою компанією) названий "Ніжність" — він, власне, і був презентований на концерті, лише формально присвяченому настанню Масляної. Переважно відповідали цій назві за характером та змістом і виконані пісні — щоправда, українські та народні ірландські. Особливо ірландські, виконані під карпатську дримбу. Бо коли виконувались російськомовні пісні, виникало враження (знов-таки перепрошую!), що "Йо’Гурт" зовсім скис, і цей напій є непереносимим для будь-якого шлунку… Можливо, того вечора у кав’ярні на "йогуртівському" концерті не було аншлагу саме тому, що фольклорний гурт бодай частково перейшов на бліду подобу міського романсу, так і не витримавши обрану лінію до кінця?! Хтозна…

Коротше, якщо екс-"йогуртівці" поки що не хочуть навіть чути про зміну солістки, можливо, їм і та КоМасі справді варто зібратись на невеличку виробничу нараду та остаточно визначитися, хто вони, в якому ключі та з яким репертуаром працюють?

Тоді й результати будуть кращими…