"“анок ≥з сабл¤ми" на б≥с
¬≥дв≥дувач≥ "джазового четверга" мали приЇмну нагоду послухати в≥ртуозну гру на в≥брофон≥Е без в≥брац≥њ
¬≥дв≥дувач≥ кафе " вартира "Ѕабуњн" увечер≥ 15-го с≥чн¤ мали чудову нагоду насолодитис¤ в≥ртуозною грою джазового тр≥о у склад≥ јндр≥¤ ѕушкарьова (в≥брофон), ћаксима √ладецького (контрабас) та ¬олодимира уриленка (ударн≥).
—аме ¬олодимир уриленко, власне, й з≥брав команду на цей веч≥р. ѕричому ¤кщо ѕушкарьов знайомий з √ладецьким досить давно, а отже, мав можлив≥сть "з≥гратис¤" з ним, то з уриленком хлопц≥ виступала вперше у житт≥. јле не зважаючи на цю обставину, тр≥о блискуче продемонструвало слухачам, що таке неп≥дготовлена ≥мпров≥зац≥¤ у виконанн≥ профес≥онал≥в Ч ¤к ≥ водитьс¤ у джазист≥в. ўо ж до профес≥онал≥зму кожного з них та вс≥х разом, то сумн≥ватис¤ в ньому не доводитьс¤ Ч вистачило би будь ¤кого музичного пасажу з будь-¤коњ композиц≥њ, що звучали прот¤гом двох годин, аби поц≥нувати р≥вень виконанн¤ належним чином. ƒо того ж, майстерн≥сть јндр≥¤ ѕушкарьова засв≥дчена на м≥жнародному р≥вн≥ Ч в≥н Ї лауреатом найпрестижн≥шоњ музичноњ прем≥њ "√ремм≥".
ѕ≥д час першого в≥дд≥ленн¤ "музичноњ вечер≥" в≥д ¬олодимира уриленка до кафе п≥дт¤гнулис¤ ще не вс≥ охоч≥: частина столик≥в лишалас¤ порожньою, та й уважних слухач≥в було не так вже й багато. «-пом≥ж останн≥х вид≥л¤лас¤ парочка за найближчим до сцени столиком Ч ≥ хлопець, ≥ д≥вчина намагалис¤ не пропустити жодноњ нотки. «ате на друге в≥дд≥ленн¤ " вартира "Ѕабуњн" була переповненою, тр≥о пост≥йно зривало бурхлив≥ оплески публ≥ки. ѕ≥д к≥нець джазмен≥в не бажали в≥дпускати, буквально благали виконати ≥ще бодай щось, тож довелос¤ грати на б≥с "“анок ≥з сабл¤ми" јрама ’ачатур¤на.
јле, зрештою, веч≥р таки завершивс¤ Ч аби ≥нш≥ джазисти знов пот≥шили меломан≥в своњм мистецтвом ще через тиждень. Ќаступного "музичного четверга"Е
ћ≥ж двома цигарками
ѕ≥д час двадц¤тихвилинноњ перерви, доки музиканти в≥дпочивали, у кафе лунала "нормальна" музика з цифрового CD. ¬т≥м, п≥сл¤ порц≥њ "живого" джазу вона здавалас¤ довол≥ невиразною та бл≥дою. ƒоки чар≥вне враженн¤ в≥д виступу тр≥о не розс≥¤лос¤, ¤ розпитав героњв музвечора, ¤ким чином вони д≥йшли до сьогодн≥шнього житт¤?
ќсь що розпов≥в сол≥ст-в≥брофон≥ст јндр≥й ѕушкарьов:
Ч ћаЇтьс¤ на уваз≥, ¤к ¤ д≥йшов до в≥брофону? я давно дуже люблю цей ≥нструмент. ” консерватор≥њЕ тобто академ≥њ, ¤к цей заклад ≥менуЇтьс¤ зараз, цей ≥нструмент Ї обовТ¤зковим. —початку мене буквально примушували займатис¤ в≥брофоном, що мен≥ дуже не подобалось. оротше, були складнощ≥. ѕроте згодом ¤ знайшов у цьому ≥нструмент≥ свою принадн≥сть, ту "родзинку", ¤кою в≥брофон в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д решти ≥нструмент≥в: з ус≥х ударних в≥н найб≥льш виразний ≥ водночас, ¤к на мене, найб≥льш близький до фортеп≥ано. ћаримба, наприклад, теж добра Ч але маримба добра у латин≥, ¤к перкус≥онний ≥нструмент, ¤к ритм≥чна музична п≥дкладкаЕ ј от в≥брофон б≥льш романтичний, б≥льш казковий. ћен≥ дуже пощастило, бо до мене дуже вчасно потрапили записи прекрасного майстра гри на цьому ≥нструмент≥ √арр≥ Ѕьортона. ќтод≥ ¤ й "захвор≥в" на цей ≥нструмент. ј на що хвор≥Їш, тим ≥ заражаЇш ≥ншихЕ
ўо стосуЇтьс¤ "√ремм≥", то тут необх≥дне уточненн¤: цю прем≥ю ¤ отримав ¤к класичний, а не джазовий музикант. –≥ч у т≥м, що мен≥ довелос¤ ≥, спод≥ваюсь, у майбутньому ще доведетьс¤ працювати з найб≥льшим скрипалем сучасност≥ √едеоном ремером, в оркестр≥ ¤кого ¤ вже шостий р≥к. "√ремм≥" отримав його диск, але мен≥ довелос¤ сол≥рувати у тому дискуЕ ќтака ≥стор≥¤. ј джазовий "√ремм≥", спод≥ваюс¤, в мене ще попереду.
«агалом, ¤ намагаюс¤ сполучити обидва стил≥: джаз ≥ класику. ћабуть, тому, що ¤ "з≥псований" класичною осв≥тою: адже Ќац≥ональну академ≥ю ”крањни зак≥нчив ¤к академ≥чний музикант, ≥ кр≥м оркестра √едеона ремера, працюю також в оркестр≥ Ќац≥ональноњ ф≥лармон≥њ ”крањни. ¬важаю, що сполученн¤ моњх улюблених стил≥в буде ц≥кавим. ¬ цьому напр¤мку зараз працюЇ багато музикант≥в Ч наприклад, ∆ак ЋюсьЇ, котрий з≥ своњм джаз-тр≥о записав дек≥лька диск≥в Ѕаха, ¬≥вальд≥, –авел¤, ƒебюсс≥.
ћаксим √ладецький теж не в≥дмовивс¤ згадати минуле:
Ч Ќа контрабас≥ ¤ граю вже досить довго, рок≥в 16-17, тож мен≥ важко згадати, ¤к усе починалос¤Е ћузичну школу ¤ зак≥нчив ¤к скрипаль, а контрабасом зайн¤вс¤ лише дл¤ того, аби грати джазову музику. “ож ≥ поступив до музучилища по класу контрабаса. ƒал≥ навчавс¤ у ћолдавськ≥й державн≥й консерватор≥њ в ишинев≥ на джазовому в≥дд≥ленн≥. ћен≥ пощастило: спочатку там були чудов≥ викладач≥Е
Ѕез джазу ¤ не у¤вл¤ю себе: джаз Ч це м≥й хл≥б, моЇ житт¤. “обто, спочатку це було см≥шно й весело, але пот≥м ¤ захопивс¤ цим всерйоз. ћи з јндр≥Їм граЇмо разом, б≥льш того, в нас Ї своЇ тр≥о. “рет≥м в нас ќлександр ћуренко Ч молодий, дуже талановитий барабанщик. ¬ нас Ї сво¤ велика програма, у ¤к≥й багато класичноњ музики, зробленоњ, скаж≥мо так, ≥з джазовим п≥дходом. ¬иступаЇмо на концертних майданчиках, њздимо на фестивал≥. ќт нещодавно були у ѕольщ≥, пот≥м на джазовому фестивал≥ у Ћьвов≥.
ќск≥льки саме ¬олодимир уриленко запрошуЇ музикант≥в на "джазовий четвер" до " вартири "Ѕабуњн", ¤ поц≥кавивс¤, чому його виб≥р нин≥ впав саме на јндр≥¤ ѕушкарьова та ћаксима √ладецького. ¬≥дпов≥дь була такою:
Ч ÷е ц≥ла система, ¤ка вибудовуЇтьс¤ вже прот¤гом другого року. –егул¤рно, щонед≥л≥ ¤ запрошую найкращих музикант≥в ”крањни грати в "Ѕабуњн≥" на вул. Ѕогдана ’мельницького. “≥ вечори стали дуже попул¤рними, а бажаючих послухати гарну музику, ¤к ≥ талановитих виконавц≥в, вистачаЇ, тому додавс¤ джазовий четвер у " вартир≥ "Ѕабуњн" Ч тож ¤ дуже вд¤чний кер≥вництву мереж≥ цих кафе за надану можлив≥сть.
ўо стосуЇтьс¤ запрошенн¤ саме јндр≥¤ та ћаксима та саме сьогодн≥, то зараз до них просто д≥йшла черга. ÷е Ч просто черговий веч≥р у цикл≥ вечор≥в. ћузиканти вони в≥дм≥нн≥, ≥ недарма сьогодн≥ тут аж≥отажЕ хоча на ≥нших вечорах р≥вень виконавц≥в був аж н≥¤к не нижчим.
якщо ж говорити загалом, то джаз Ч це довол≥ складне мистецтво, до сприйн¤тт¤ ¤кого треба бути п≥дготовленим, вийти на певний р≥вень. ™ маса блискучих музикант≥в, в≥домих на св≥товому р≥вн≥. ѓх з руками й ногами т¤гнуть до ™вропи, але вони живуть у иЇв≥, в ”крањн≥, хоча тут зараз пропагуЇтьс¤ дещо ≥нше. ≤ коли ¤ почав влаштовувати ц≥ вечори, моЇ завданн¤ було простим. « одного боку, ≥снуЇ пот≥к музикант≥в, готових ≥мпров≥зувати на ходу, творити прекрасн≥ концерти ц≥Їњ самоњ мит≥. « ≥ншого Ч Ї маса людей, котр≥ ц≥кавл¤тьс¤ саме цим, але не знають, де почути ≥мпров≥зац≥њ, оск≥льки весь еф≥р заповнений, мТ¤ко кажучи, попсою. ќтже, так≥ вечори Ч це м≥сце, де обидва потоки мають перетнутис¤. “ак, не мають ус≥ любител≥ музики розбиратис¤ в джаз≥, не мус¤ть ус≥ музиканти грати джаз Ч ≥ не треба. јле, спод≥ваюсь, ус≥, хто здатен в≥др≥знити добру музику в≥д поганоњ, сьогодн≥ з≥бралис¤ тут, у " вартир≥ "Ѕабуњн".
ѕ≥дготував
“имур Ћитовченко
© “имур Ћитовченко. ¬сi права застереженi у в≥дпов≥дност≥ до «аконодавства ”крањни. ѕри використаннi посиланн¤ Ї обов'¤зковим. (’оча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровуЇтьс¤ або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереженн¤ авторських прав нiхто серйозно не ставитьс¤... ј шкода!)
якщо ¬и знайшли цю сторiнку через ¤кусь пошукову систему i просто вiдкрили њњ, то скорiш за все, нiчого не знаЇте про автора даного тексту. “ак це легко виправити, мiж iншим! ƒавiть тут, i всеЕ
|