— Ви хто такий? — запитав старшина мiлiцiї у голови, що лежала на столi.

— Iнопланетянин, — ввiчливо вiдповiла голова. — Як Ви, може, чули чи бачили по так званому телебаченню, я прибув на Землю мiсяць тому з Сузiр’я Гончих Псiв. З офiцiйним дружнiм вiзитом.

— Не чув. Документи є?

— Вони залишилися в костюмi, — вибачливим тоном вiдповiла голова. — Його ще не доставили.

До кiмнати бочком увiйшла огрядна чергова по станцiї i, боязко поглядаючи на живу голову, простягла старшинi лiву середню кiнцiвку Iнопланетянiна. Тої ж митi голова розвернулася, злетiла i попливла до чергової. Бiдна жiнка зойкнула i сповзла на пiдлогу.

— Громадянине Iнопланетянiн, негайно припинiть хулiганити, — грiзно мовив старшина. — Лягайте на мiсце. Ви й без того накоїли...

— Я тiльки хотiв подивитися, яку частину мого тiла принесли. Раптом там документи? Ви ж просили, — голова знов лягла на стiл i скрушно пересмикнула вусиками. — Що ж стосується так званого хулiганства, то я нiчого такого не робив.

— Як се не робив? — розсердився старшина. Вiн вийшов з-за столу i спробував привести до тями чергову. — Як не робив? При пiдходi поїзда до платформи Ви роздiлили своє тiло на чотирнадцять частин, а потiм кожною окремою частиною проникли у вагони. Люди на ходу рвали стоп-крани i стрибали в тунель! I це — не робив?!

Iнопланетянин здивовано присвиснув у три вуха i раптом почав виголошувати голосом чергової по станцiї: “Громадяни пасажири! В очiкуваннi поїзда рiвномiрно розмiщуйтесь по платформi! Прискорте висадку та посадку, проходьте на всi вiльнi дверi!”

I додав:

— От я i розмiстився рiвномiрно по всiй довжинi платформи i пройшов на всi вiльнi дверi.

Тут чоловiк занiс до кiмнати тулуб з костюмом i документами. Чергова, яка щойно отямилася, знов застогнала та зомлiла...