Ч Ќа високому р≥вн≥ залишаЇтьс¤ смертельний травматизм в≥д вибух≥в метану та вуг≥льного пилу Ч торiк вiд цього загинуло 74 г≥рника (проти 85 загиблих у 2000 р.). «ростанн¤ смертельного виробничого травматизму мало м≥сце вiд раптових викидiв вуг≥лл¤ та газу Ч в 1,6 рази (13 випадкiв проти 8), а також вiд обрушенн¤ вуг≥лл¤ та породи Ч на 3 випадки (49 проти 46). “орiк транспортнi засоби стали причиною загибелi 50 шахтарiв проти 45 позаторiк.

«агалом, б≥льш актуального питанн¤, нiж попередженн¤ вибух≥в метану, на сьогодн≥ немаЇ: адже щор≥чно через це втрачаЇмо 20-27% ус≥х загиблих у вугiльнiй галуз≥! «окрема, у 2000 р. Ч 85 осiб, або 27%; за 2001 р. Ч 74 особи (29%). ¬ усьому св≥т≥ ¤к основний спос≥б п≥двищенн¤ безпеки роб≥т у шахтах використовуЇтьс¤ дегазац≥¤. ўор≥чно њњ обс¤ги нарощуютьс¤. ” нас же навпаки занепадаЇ нав≥ть те, що робилос¤ ран≥ше: зараз дегазац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки в 103 очисних вибо¤х iз 394, де це необх≥дно (26%), хоча в 1995 р. ц¤ чисельн≥сть дос¤гала 400.

Ч Ќа переважн≥й б≥льшост≥ шахт видобувнi роботи ведутьс¤ без пилоподавленн¤, при концентрац≥њ пилу, що перевищуЇ припустим≥ норми в дес¤тки ≥ сотн≥ раз≥в, а також за в≥дсутност≥ у працюючих засоб≥в захисту орган≥в диханн¤. ¬одночас ≥з скороченн¤м дегазац≥њ вуг≥льних пласт≥в, кер≥вники шахт, ƒ’  ≥ ¬ќ останн≥ми роками р≥зко знизили увагу до вир≥шенн¤ питань пол≥пшенн¤ пров≥трюванн¤ г≥рничих виробок, вдосконаленн¤ вентил¤ц≥йних мереж ≥ зниженн¤ наднормативних втрат пов≥тр¤. «окрема, на сьогодн≥ на шахтах ƒонецькоњ ≥ Ћуганськоњ областей пройден≥, але тривалий час (до 5 рок≥в) не зад≥¤н≥ по пост≥йних схемах пров≥трюванн¤ 33 стволи ≥ свердловини великого д≥аметра; через незадов≥льний стан вентил¤ц≥йних мереж б≥льш 55% вентил¤торних установок (228 з 412) працюють з депрес≥Їю 300-450 мм вод. ст. ≥ вище; 25 шахт не мають резерву пов≥тр¤ на розвиток г≥рничих роб≥т.

¬насл≥док цього втрати пов≥тр¤ перевищують нормативнi у багато разiв. “ак, на шахтах У—уходольськаФ (ƒ’  У раснодонвуг≥лл¤Ф), ≥м. ‘рунзе (ƒ’  У–овенькиантрацитФ), У„еркаськаФ (ƒ’  УЋуганськвуг≥лл¤Ф) непродуктивн≥ витрати пов≥тр¤ у вентмережах с¤гають 78-81% в≥д продуктивност≥ вентил¤тор≥в головного пров≥трюванн¤. Ќав≥ть на нов≥й шахт≥ У—амсон≥вська-«ах≥днаФ (ƒ’  У раснодонвуг≥лл¤Ф) при зб≥льшенн≥ сумарноњ продуктивност≥ вентил¤тор≥в головного пров≥трюванн¤ з 13500 куб. м/хв до 31320 куб. м/хв к≥льк≥сть пов≥тр¤, що подаЇтьс¤ в шахту, зросла лише на 7100 куб. м/хв, тобто майже 11000 куб. м/хв п≥шло на непродуктивн≥ витоки. Ќаднормативн≥ втрати пов≥тр¤ кр≥м пог≥ршенн¤ пров≥трюванн¤ г≥рничих роб≥т ≥ пост≥йноњ загрози загазуванн¤, нанос¤ть п≥дприЇмствам також величезн≥ економ≥чн≥ збитки.

Ч —итуацi¤ складна. ƒержавний нагл¤д за охороною прац≥ у вуг≥льн≥й промисловост≥ зд≥йснюЇтьс¤ лише 420 посадовими особами, враховуючи начальник≥в теруправл≥нь ƒержнагл¤дохоронпрац≥ та њх заступник≥в, в 6 област¤х ”крањни, де розташован≥ п≥дприЇмства галуз≥. ќтже, орган≥зац≥¤ ефективноњ нагл¤довоњ д≥¤льност≥ орган≥в держнагл¤ду за безпечним веденн¤м роб≥т на вуг≥льних шахтах потребуЇ нових, нетрадиц≥йних форм ≥ метод≥в њњ зд≥йсненн¤.

«а два роки ≥снуванн¤ ƒержавного департаменту, нашим управл≥нн¤м безпосередньо, або за його активною участю вдалос¤ вир≥шити р¤д проблемних питань, що спри¤ло п≥двищенню д≥Ївост≥ та ефективност≥ нагл¤довоњ д≥¤льност≥. ѕ≥сл¤ авар≥њ на шахт≥ ≥м. ћ.ѕ. Ѕаракова в березн≥ 2000 р., управл≥нн¤ ≥н≥ц≥ювало ≥ активно спри¤ло у п≥дготовц≥ постанови  ћ” в≥д 15.05.2000 р. є795, ¤кою було запропоновано низку заход≥в з пол≥пшенн¤ стану охорони прац≥ на п≥дприЇмствах вуг≥льноњ промисловост≥ ≥ посиленн¤ державного нагл¤ду на виробництвах та обТЇктах п≥двищеноњ небезпеки.

Ѕули пiдготовленi пропозиц≥њ щодо зб≥льшенн¤ штатноњ чисельност≥ державних ≥нспектор≥в вуг≥льного нагл¤ду на 80 одиниць, а також супроводженн¤ (узгодженн¤) цих пропозиц≥й по в≥дпов≥дним органам державноњ влади до прийн¤тт¤ ”р¤дом позитивного р≥шенн¤ з цього питанн¤. ÷е дало змогу закр≥пити за кожною д≥ючою шахтою по одному ≥нспектору, а на де¤ких особливо небезпечних Ч по два держ≥нспектора.  р≥м того, управл≥нн¤ готувало необх≥дн≥ матер≥али з питань безпеки прац≥ шахтар≥в дл¤ розгл¤ду на зас≥данн¤х Ќацради з питань безпечноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤ при  ћ” (6 зас≥дань), –ЌЅќ”, сп≥льних колег≥й ћ≥нпаливенерго ≥ ћ≥нпрац≥ тощо.

«а цей пер≥од управл≥нн¤м розгл¤нуто 780 лист≥в з 9217, над≥сланих до ƒерждепартаменту, виконано 78 ≥з 604 доручень  ћ”, 141 дорученн¤ ћ≥н≥стра прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики, розгл¤нуто 35 скарг та звернень громад¤н, дана в≥дпов≥дь на 10 запит≥в народних депутат≥в ”крањни, п≥дготовлено ≥ над≥слано 545 лист≥в.

Ч ѕр≥оритетними напр¤мками нагл¤довоњ д≥¤льност≥ на 2002 р. визначен≥, у першу чергу, зосередженн¤ уваги ≥нспекторського складу на посиленн≥ контролю за пров≥трюванн¤м ≥ пило-газовим режимом шахт, зб≥льшенн≥ частоти обстежень виробничих д≥льниць (об¢ Їкт≥в) на особливо небезпечних шахтах ≥з залученн¤м фах≥вц≥в оперативних груп ≥нспекц≥й. “риватиме практика ц≥лодобового контролю за дотриманн¤м пилогазового режиму в очисних вибо¤х, де навантаженн¤ з видобутку вуг≥лл¤ обмежене за фактором газовид≥ленн¤.

«д≥йснюватиметс¤ контроль за виконанн¤м –≥шенн¤ сп≥льного зас≥данн¤ колег≥й ћ≥нпаливенерго ≥ ћ≥нпрац≥ в≥д 26.07.2001 р., особливо в частин≥ впровадженн¤ в д≥ю галузевоњ системи управл≥нн¤ охороною прац≥ ≥ нар¤дноњ системи в повному обс¤з≥ ≥з залученн¤м в роботу з проф≥лактики авар≥йност≥ та виробничого травматизму кер≥вник≥в та посадових ос≥б ус≥х р≥вн≥в виробництва, а також ѕрограми п≥двищенн¤ безпеки прац≥ шахтар≥в, розробленоњ ћ≥нпаливенерго на виконанн¤ п. 47 ѕрограми У”крањнське вуг≥лл¤Ф. «дiйснюватимутьс¤ й де¤кi iншi заходи, котрi, на наш погл¤д, спи¤тимуть полiпшенню ситуацiњ з охороною працi у вугiльнiй галузi.