јле з iншого боку, зайн¤тис¤ прискiпливою розробкою У≈нергостратегiњ-2030Ф вкрай важливо, оскiльки всi нашi найближчi сусiди вже розробили аналогiчнi документи, i ”крањна вiдстаЇ вiд них з кожним днем. ¬iдтак, над проектом потрiбно працювати на совiсть i всiм миром Ч адже така важлива розробка все одно не забезпечена державним фiнансуванн¤м. “ому енергостратегiю потрiбно робити на совiсть Ч хоча й задурноЕ

Ќайвищим пр≥оритетом ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни Ї забезпеченн¤ максимально ефективного розвитку енергетики дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤ населенн¤ крањни до р≥вн¤ кращих св≥тових стандарт≥в. ” зв'¤зку з цим метою ≈нергетичноњ стратег≥њ Ї визначенн¤ шл¤х≥в ≥ створенн¤ умов дл¤ безпечного, над≥йного, ефективного та сталого функц≥онуванн¤ енергетичного сектора.

ƒл¤ виходу енергетики крањни з кризового стану необх≥дно зд≥йснити нев≥дкладн≥ та першочергов≥ заходи з покращанн¤ техн≥чного стану енергетичних п≥дприЇмств: забезпечити працездатний стан та ефективне використанн¤ ≥снуючих виробничих потужностей за рахунок регламентних ремонтних роб≥т, суворого дотриманн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни; забезпечити оновленн¤ та подовженн¤ терм≥н≥в роботи основних фонд≥в шл¤хом реконструкц≥њ, модерн≥зац≥ю обладнанн¤ та в≥дбудовних ремонт≥в; б≥льш р≥шучо проводити ≥нформатизац≥ю енергетичного комплексу; покласти край розкраданню енергонос≥њв та елемент≥в устаткуванн¤ шл¤хом впровадженн¤ ефективних систем обл≥ку й контролю на вс≥х технолог≥чних стад≥¤х Ч виробництво, транспортуванн¤, споживанн¤. ÷≥ загальн≥ вимоги повинн≥ бути конкретизован≥ та адаптован≥ до умов кожноњ з енергетичних галузей.

—тратег≥¤ передбачаЇ зростанн¤ нац≥ональноњ економ≥ки зг≥дно трьох сценар≥њв розвитку (песим≥стичний, в≥рог≥дний (базовий), оптим≥стичний). «а базовим сценар≥Їм виробництво ¬¬ѕ у 2010 р. становитиме б≥л¤ 80% в≥д його р≥вн¤ в 1990 р. та в 2030 р. Ч б≥л¤ 200%.

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

√оловним технолог≥чними проблемами переходу електроенергетики крањни на шл¤х сталого розвитку Ї докор≥нна перебудова структури генеруючих потужностей в б≥к забезпеченн¤ маневровост≥ та стаб≥льност≥ частоти, п≥двищенн¤ енергетичноњ ≥ економ≥чноњ ефективност≥ технолог≥чного устаткуванн¤ ≥ енергетичних п≥дприЇмств, забезпеченн¤ вимог захисту навколишнього середовища в≥д д≥њ енергетичних об'Їкт≥в.

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

¬ атомн≥й енергетиц≥, виход¤чи з економ≥чних критер≥њв, умов функц≥онуванн¤ об'Їднаноњ електроенергетичноњ системи та з урахуванн¤м ризик≥в техногенних катастроф, необх≥дно визначити рац≥ональн≥ р≥вн≥ њњ розвитку, вир≥шити проблеми створенн¤ власного ¤дерного паливного циклу та Ќац≥онального сховища рад≥оактивних в≥дход≥в.

¬ —тратег≥њ розроблено ш≥сть сценар≥њв розвитку атомноњ енергетики, основними Ї два ≥з них, що передбачають подовженн¤ терм≥ну експлуатац≥њ енергоблок≥в ¬¬≈–-1000 (проект 320) та введенн¤ в експлуатац≥ю незавершених блок≥в є4 на –≥вненськ≥й та є2, 3, 4 на ’мельницьк≥й ј≈—.

«г≥дно цих сценар≥њв встановлена потужн≥сть на ј≈— ”крањни у 2010 р. дос¤гне 13,44-15,44 млн. к¬т та в 2030 р. Ч 11-13 млн. к¬т. «азначен≥ сценар≥њ характеризуютьс¤ найменшими кап≥таловкладенн¤ми (3,435-5,935 млрд. дол. —Ўј за весь пер≥од), найменшою соб≥варт≥стю електроенерг≥њ та хорошими показниками щодо викид≥в вуглекислого газу.

–озроблен≥ також два сценар≥њ, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д основних додатковим вводом нових енергоблок≥в ¬¬≈–-640 та ¬¬≈–-1000. ÷≥ сценар≥њ на р≥вн≥ 2030 року забезпечують встановлену потужн≥сть на ј≈— в обс¤гах 14,28-18 млн.к¬т. ¬они потребують великих кап≥таловкладень (9,135-18,435 млрд. дол. —Ўј) та нових майданчик≥в дл¤ ј≈—, а також мають б≥льшу соб≥варт≥сть виробництва електроенерг≥њ.

Ќарешт≥, два сценар≥њ без подовженн¤ терм≥ну служби енергоблок≥в ¬¬≈–-1000 (проект 320) не потребують пом≥тних кап≥таловкладень, однак вони не Ї ефективними, оск≥льки фактично означають в≥дмову в≥д використанн¤ ј≈—, ≥ вже досить швидко треба буде зам≥щувати њх потужност¤ми “≈—. ÷е потребуЇ великих системних кап≥таловкладень, б≥льших витрат на паливо та спричинить б≥льш≥ викиди вуглекислого газу.

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

” —тратег≥њ прид≥лена увага рег≥ональним проблемам розвитку енергетики. ¬изначен≥ загальн≥ проблеми енергозабезпеченн¤ рег≥он≥в (залежн≥сть в≥д монопольного постачанн¤ енергоресурс≥в, ≥снуванн¤ адм≥н≥стративних обмежень енергоспоживанн¤, недостатн¤ розвинен≥сть самоенергозабезпеченн¤, м≥жрег≥ональних енергетичних зв'¤зк≥в).

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

—тратег≥¤ визначаЇ, що на даному етап≥ розвитку украњнськоњ економ≥ки найб≥льш ефективним джерелом ф≥нансуванн¤ енергетичних та енергозбер≥гаючих проект≥в Ї державний фонд розвитку галузей ѕ≈  та загальнодержавний позабюджетний фонд енергозбереженн¤. ¬изначен≥ механ≥зми њх наповненн¤, зокрема, шл¤хом ц≥льових надбавок до тариф≥в та роздр≥бних ц≥н на енергоресурси.

≈нергетична стратег≥¤ маЇ велику економ≥чну ефективн≥сть, ¤ка забезпечуЇтьс¤ за рахунок впровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й виробництва електричноњ та тепловоњ енерг≥њ, зменшенн¤ соб≥вартост≥ видобутку, переробки та транспорту вуг≥лл¤, нафти ≥ газу шл¤хом впровадженн¤ прогресивних технолог≥й, зменшенн¤ обс¤г≥в ≥мпорту газу та нафти.

¬провадженн¤ прогресивних технолог≥й в галуз¤х ѕ≈  та в енергетичному господарств≥ крањни забезпечить значне зростанн¤ њх енергетичноњ ефективност≥ та економ≥чних показник≥в. «г≥дно зроблених розрахунк≥в економ≥¤ паливно-енергетичних ресурс≥в п≥сл¤ реал≥зац≥њ в≥дпов≥дних перетворень в галуз≥ енергетики складатиме щонайменше 15-20 млн. т у.п. щор≥чно, що забезпечуЇ економ≥чний ефект т≥льки за рахунок цього фактору в обс¤з≥ 5,2-7 млрд. грн. щор≥чно.

Ќасл≥дком розробки ≈нергетичноњ стратег≥њ повинн≥ стати широке впровадженн¤ прогресивних технолог≥й в галуз¤х ѕ≈  та п≥двищенн¤ його ефективност≥ до св≥тового р≥вн¤, модерн≥зац≥¤ енергетичного господарства ”крањни, створенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату та прогресивних нормативно-правових в≥дносин в енергетичних галуз¤х, покращанн¤ енергозабезпеченн¤ економ≥ки та соц≥альноњ сфери, стану навколишнього середовища, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ робочих м≥сць в паливно-енергетичному комплекс≥ та в сум≥жних галуз¤х економ≥ки.