Ядерну енергетику потрiбно зберiгати i розвивати
9-10 жовтня в Пущi-Водицi, що під Києвом, пройшла Міжнародна конференція Українського ядерного товариства “Стратегія розвитку ядерної енергетики: вибір України”.
Ця тема зараз дуже актуальна, оскiльки на думку багатьох спеціалістів-ядерників, головна наша біда полягає саме в тому, що ми дотепер не визначилися щодо перспектив даної галузі. Після аварії на ЧАЕС у квітні 1986 р. довіра до ядерної енергетики як в усьому світі, так i в Українi різко похитнулася. Вiдтак організатори конференції поставили за мету проаналізувати сучасний стан ядерної енергетики у світі, щоб грунтуючися на результатах аналізу можна було намітити шлях розвитку вітчизняної ядерної енергетики і ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) як такого. Розглянуті на конференції питання є дуже актуальними для всього ядерного комплексу нашої держави, особливо в зв'язку з розробкою “Енергетичної стратегії України на період до 2030 року і на подальшу перспективу”.
Щодо розвитку ядерної енергетики в iнших країнах, то вони пiшли абсолютно рiзним шляхом. Наприклад, така авторитетна європейська держава як Нiмеччина повнiстю згорне цю галузь найближчим часом. На вiдмiну вiд неї Росiя, котра було загальмувала подальший розвиток атомної енергетики, в останнi роки змiнила ставлення до неї на протилежне. “Шiстнадцята республiка колишнього СРСР”, Болгарiя змушена була заплатити за право входження до Євросоюзу цiною закриття кiлькох блокiв на Козлодуйськiй атомнiй станцiї. Японiя 1945 року пережила ядерне бомбардування, а вiдтак її громадяни вiдомi в свiтi надто прискiпливим ставленням до проблеми опромiнення довкiлля. Тим не менш, третина електроенергiї у цiй країнi генерується на АЕС. Але лiдирує в цьому вiдношеннi Францiя: тут частка атомної енергетики скдалає аж 70% — максимально припустима з точки зору стабiльностi енергосистеми. Причому французьки атомники сподiваються, що пiсля модернiзацiї, яка наближається, ця частка не буде зменшена.
Отже, обирати є з чого. I ставитися до цього потрiбно з максимальною обережнiстю — адже маємо наочний приклад повного зупинення Чорнобильської АЕС. Воно вже зараз не тiльки сприймається досить неоднозначно, але й тягне масу проблем. Так, у своєму виступi на конференцiї заступник мiнiстра палива та енергетики України Нур Нiгматуллiн вiдзначив, що ми не тiльки втратили 6-7 мільярдів кіловат-годин генерацiї при досить пристойному коефіцієнтi використання потужності у 75-80%. Головні проблеми Чорнобильської АЕС полягають у необхiдностi перепрофiлювання спеціалістів і вирiшеннi проблеми зайнятості. Вони побільшуються за рахунок практично повної відсутностi бюджетного фінансування соціальних програм в Славутичi, чим вкрай стурбованi в Мiнпаливенерго.
Таким чином, Українi ядерна енергетика безперечно потрiбна, її розвиток ми маємо всiляко обстоювати. Пiдтвердження цьому — близько 45% вiд загального виробництва електроенергiї виробляється саме на АЕС. Аби не втратити ядерну енергетику, потрiбно продовжувати термiни експлуатацiї дiючого устаткування на 10-15 рокiв — цим шляхом йде зараз весь цивiлiзований свiт. Також потребує пiдтримки iдея створення в Українi власного ядерно-паливного циклу. Досягти пiдтримки суспiльства нелегко, але можливо, демонструючи щирокому загалу всi переваги цього виду генерацiї, вдатися до чого нам рекомендували i деякi зарубiжнi гостi. Але при цьому не може не викликати стурбованостi неузгодженiсть дiй прибiчникiв атомної енергетики. Зокрема, конференцiю повнiстю проiгнорував один iз спiворганiзаторiв — НАЕК “Енергоатом”, а разом з цiєю компанiєю й дiючi керiвники усiх вiтчизняних атомних станцiй. На цю прикру обставину звернув увагу насамперед голова Держкомітету ядерного регулювання Вадим Грищенко, якого така “неспортивна” поведiнка вiдверто здивувала.
Тож гуртуймося задля збереження вiтчизняної ядерної енергетики!
Тимур Литовченко
Авторитетное мнение
Нур Нигматуллин: “В области атомной энергетики должна быть принята политическая программа”
Приводим некоторые отрывки из выступления заместителя министра топлива и энергетики Украины Нура Нигматуллина на Международной конференции “Стратегия развития ядерной энергетики: выбор Украины”:
— …Отдельным блоком, разумеется, стоит Чернобыльская проблема, поскольку ЧАЭС уже не производит продукции, а значит, в дальнейшем будет жить за счет бюджета. Мало того, мы теряем 6-7 миллиардов киловатт-часов, которые производил третий блок станции. Тем более, коэффициент использования мощности здесь был достаточно высоким — на уровне 75-80 процентов.
Главные проблемы Чернобыльской АЭС — это перепрофилирование специалистов и проблема занятости. Они усугубляются практически полным отсутствием финансирования социальных программ из бюджета. В этом году идет жесточайшая борьба за разрешение проблемы бюджетного финансирования ЧАЭС. Тем не менее мы прекрасно понимаем, что бюджет у нас крайне скудный, и выделение средств для разрешения социальных вопросов на закрытой станции вызывает в Министерстве тревогу. Ситуация усугубляется тем, что в соответствии с существующими договоренностями с ЕБРР и со странами “Большой семерки”, ЧАЭС выделена из состава НАЭК “Энергоатом”. Несмотря на это, директор Чернобыльской АЭС остается членом правления компании. Мы не бросим станцию на произвол судьбы, будем решать проблемы вместе.
…Что касается дальнейшего развития атомной энергетики, строительства новых блоков — а это будут, скорее всего, блоки типа ВВЭР-100, о чем я скажу несколько позже, — то здесь должна быть принята чисто политическая программа. Опыт окончания строительства ровенского и хмельницкого блоков за так называемые тарифные деньги показывает, что таким образом проблема не решается. Да никогда, собственно, и не предполагалось, что ровенский и хмельницкий блоки будут достроены за тарифные деньги. Никто в мире так не строит, просто у нас не было другого пути поддержать это строительство и не развалить его окончательно, поэтому мы настояли на введении тарифной надбавки. Конечно, такие блоки строятся за счет инвестиций, за счет бюджетных денег. Но сами понимаете, что инвесторы в Украину не идут, а бюджет крайне скуден.
…Необходимо учитывать также возможности регулирования — мы не можем сегодня иметь атомную энергетику в качестве базовой на уровне 50%, не имея при этом регулирующих мощностей. Не вдаваясь в анализ причин, должен тем не менее отметить, что мы весьма недальновидно заморозили многие пиковые мощности. Сегодня идет попытка реанимировать достройку Ташлыкской ГАЭС, которая сегодня была бы крайне необходима. По Днестровской ГАЭС работы идут, и надеюсь, эти пиковые мощности мы получим. Тем не менее, дефицит пиковых мощностей в период высоких нагрузок, особенно в осенне-зимние сезоны, приводит серьезным к встряскам всей энергосистемы.
Огромный многолетний опыт реакторо-лет по ВВЭР-1000 позволяет нам рассчитывать на дальнейшее развитие реакторных установок типа реакторов с водой под давлением. Я с уважением отношусь к строительству реакторов других типов: да, это установки с повышенной внутренней безопасностью, надо вести исследования в этом направлении. Но это достаточно длительный процесс, и сегодня Украина вряд ли будет в состоянии взять на себя обязательства развивать реакторные установки такого типа, не имея опыта работы с ними.
Тем не менее я убежден, что у Украины нет другого пути, кроме развития научных ядерно-энергетических центров. Такой центр готовился до аварии на Чернобыльской АЭС, вы знаете, что Академией наук были подготовлены практически все документы, но потом все это прекратилось. Я считаю, что идея, заложенная в развитие энергетического центра, крайне ценна. Мы должны восстановить такой центр, он должен объединить и, возможно, скоординировать усилия всех наших институтов: Харьковского физтеха, института ядерных исследований, Института проблем прочности и так далее. Таким образом, в атомной тематике мы должны создать мощный “кулак”…
Записал Тимур Литовченко
© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все…
|