Безумовно, людство ще далеко не вичерпало свiй “потенцiал мiцностi”, але чим далi, тим бiльше втрачає контроль над використовуваними ресурсами i силами природи. Вiдтак вже у найближчому майбутньому головним завданням людства як в основному замкненої у бiосферi Землi системи можна вважати саме подолання безконтрольностi започаткованих ним процесiв (мiжнародних стосункiв, впливу на довкiлля, на органiзми живих iстот вiд бактерiї до людини включно, розвитку iнформацiйних процесiв, матерiало- та енергоспоживання тощо) у глобальному масштабi. Земна куля ще менша, нiж здається навiть з космосу, тому якщо людство обрало шлях глобалiзацiї, то просто мусить вiдмовитися вiд стихiйностi розвитку й навчитися всебiчному контролю власної поведiнки, глобальному та далекому (рокiв принаймнi на 200-300) плануванню.

У порiвняннi з науково-технiчним та технологiчним прогресом моральне прогресування людства катастрофiчно уповiльнюється — отже, це ще одна “сфера першочергового порятунку”. У широкому розумiннi експансивна iдеологiя, у вузькому — вiйна як основнi рушiї прогресу на тлi невирiшеностi моральних проблем, заперечення щирої вiри в Бога як джерела моральностi, посилення гедонiзму, благоговiння перед рiзноманiтними кумирами, беззаперечно-слiпе некритичне наслiдування будь-яких авторитетiв, марновiрство чи безвiр’я являють найбiльшу небезпеку iснуванню найвищої форми життя.

В разi збереження наявних тенденцiй на бездумно-вибухове посилення безвiдповiдальностi та короткозоростi, безладу i нехлюйства, сором’язливо прикритих мудруватими гаслами, рокiв через 150-200 перед людством у планетарному масштабi постане проблема чистої природи, повiтря та питної води, рокiв через 500-600 — вичерпання вiдомих зараз енергетичних ресурсiв. Це — час, вiдмiряний людству на роселення до меж Сонячної системи. Не слiд чакати занадто багато i вiд експериментiв в галузi генної iнженерiї та створення кiбернетичних органiзмiв (кiборгiв) — чи можемо ми навчити штучно продукованих iстот чомусь путящому, коли самi ще не в змозi вiдрiзнити добро вiд зла? А без досягнення миру та рiвноваги iз власною колискою-Землею (причому не тiльки з надтонкою зовнiшньою оболонкою планети та найближчим навколоземним простором) годi й мрiяти про заселення Сонячної системи, не кажучи вже про прорив до Галактики чи Всесвiту — невiдомi нам вищi сили просто не допустять такої варварської експансiї.