ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК

"Книжковий Клуб плюс", №4(49)’2006, с.44

ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК

Добридень, шановні панове!

Насамперед красно дякую за те, що у «КК+», №3, 2006 р. згадали добрим словом дві мої нові книжки з трьох — роман «Приречений жити» та «Останній із струльдбругів».

Перечитуючи журнал, побачив, що в наступному числі ви маєте намір обговорити тему електронних книжок. Також зро­зумів, що, на вашу думку, ця тема більш ніж спірна.

Проте скажіть, будь ласка, що ж лишається сучасним україн­ським письменникам, як не дедалі активніша експлуатація Інтернету?! Слава Богу, за останні 5 років «середненькі» наклади ук­раїнських художніх книг зросли з 1000 (максимум — 2000) до 3000 (максимум — 5000). Так, прогрес. Крім того, перше ви­дання «Кобзаря» також мало наклад 1000 примірників — тож в нас зараз спостерігається просто «шалений прогрес»!!! Порівняно з серединою XIX століття… При тодішньому рівні грамотності…

Але хай які «успішні» справи українського книговидання, пробні наклади книг у сусідній Росії — десь 50000. Отже, 50000:3000=16,(6). Пробні наклади по сусідству з Україною — в 17 разів більші!!!

А як вам історія останніх років Володимира Савченка? На­прикінці життя його не публікували ні в Україні, ні навіть в Росії. І тільки-но в нього завівся комп'ютер, як метр виклав усі твори в Мережу. Результат: тепер шанувальники творчості Сав­ченка мають змогу почитати його останні романи — навіть після його смерті.

Щодо такої «дрібнички», що електронні публікації не вра­ховуються в бібліографіях, не враховуються керівництвом НСПУ тощо… У №3'06 ви з усіх позицій розібрали поняття «офіційних» письменника та письменницької організації. Ко­ментарі зайві. Крім одного: хто виходить в Інтернет, тому читацька аудиторія важливіша, ніж офіційні «оцінки».

Щодо різноманітних помилок у викладених в Мережу текстів. Звідти їх може «здерти» будь-хто, зокрема й видавці. То що, викладати в Інтернет «вилизані» тексти?! Дзуськи! Нехай або редагують самі (докладаючи бодай певних зусиль) — або звертаються за редагованим варіантом до автора. В будь-якому разі в текстах письменників помилок менше, ніж в «живих журналах» та гостьових книгах.

І останнє. Український мережевий супермаркет ТНТ43 (www.tnt43.com) започаткував у 2003 році цілий проект «Ук­раїнська електронна книга» - гадаєте, дарма?! Спитайте в них, якщо хочете дізнатись докладніше про деталі: mag@tnt43.com; tnt43@ua.fm. Гадаю, вони тільки підтвердять мою думку. До речі, там ви зможете побачити приклад «дуплету»: на ТНТ43 я виставив пару електронних книжок, маю намір додати ще й третю. А після того ті ж самі твори вийшли в паперовому вигляді — тепер вони продаються на тому самому мережево­му майданчику ТНТ43. І споживач може обирати: купувати паперову книжку чи електронну?

З повагою,
Тимур Литовченко, письменник-фантаст і журналіст,
член НСПУ І НСЖУ

Hosted by uCoz

© Тимур Литовченко. Всi права застереженi у відповідності до Законодавства України. При використаннi посилання є обов'язковим. (Хоча всiм вiдомо, що "копi-райт" розшифровується або "копiювати праворуч", або "зкопiйовано вiрно", тож до збереження авторських прав нiхто серйозно не ставиться... А шкода!)
Якщо Ви знайшли цю сторiнку через якусь пошукову систему i просто вiдкрили її, то скорiш за все, нiчого не знаєте про автора даного тексту. Так це легко виправити, мiж iншим! Давiть тут, i все…