БАБИН ЯР:

кривава рана Землі








Бабин Яр: три події Дискуссия вокруг проекта ЕОЦ ''Наследие'' в Бабьем Яру


Важко знайти справжню київську родину, доля якої у той чи інший спосіб не була би перерізана відрогами Бабиного Яру. Маю на увазі СПРАВЖНЮ київську родину, а не вчорашніх селян чи іногородніх - коротше кажучи, сторонніх людей, які ще не встигли як слід обжитися в Києві.

Це повною мірою стосується і моєї родини. Ми з мамою підозрюємо, що порох мого діда з батьківської сторони, Івана Федоровича Литовченка спочиває саме в Бабиному Яре ще з довоєнного часу: дідусь був репресований разом зі своїм начальником - С.В. Косіором, де й коли він загинув, невідомо: мені не вдалося відшукати його сліди навіть через архів СБУ. (Добре сліди замітали!) Швидше за все, його розстріляли або "на Короленка", або в Лукьянівській в'язниці. Ну, а звідси пряма дорога - у Бабин Яр по сучасній вул. Артема. Малоймовірно, щоби тут вдалося докопатися до правди - ні бабуся Ганна Андріївна, ані тато не хотіли цього, поки були живі (а попросту - боялися все життя помсти радянської влади), так чого вже тепер порох ворушити, коли й Радянського Союзу немає давно!.. До речі, лише нещодавно я зрозумів, чому усі називали бабусю Галею: швидше за все, вона сама так захотіла! Зігравши на схожості звучання імен у російській і українській мовах (Анна - Ганна - Галина - Галя), вона у такий спосіб забезпечила собі зайве "прикриття" від можливих переслідувачів.

Що стосується родичів з боку мами, то бабуся Тамара Петрівна таки зуміла вивезти в евакуацію замість купи речей максимальне число родичів. Майже усі вони повернулися після війни назад у Київ, і в Бабин Яр не потрапив ніхто. Однак більш віддалені родичі пішли до яру й залишились у цій жахливій братській могилі. Дід з боку матері Григорій Ісакович дивом не загинув у день Куренівської трагедії, завдяки щасливому випадку затримавшись на роботі - на 4-й взуттєвій фабриці: але ж це вже був другий етап "експансії" Бабиного Яру на Київ!...

Нарешті, це місце забрало життя не родича, але мого чудового товариша Олега Алексіна, якого зарізали в ніч на Йом Кіпур 1995-го р. неподалік будинку на вул. Олени Теліги, де він жив. Між іншим, коли я запитав Олега, навіщо він зняв квартиру поблизу Бабиного Яру, він відповів: "Щоби ближче було вести..." Немов передчував! Але якщо навіть Олег пожартував (як запевняє багато хто), то жарт цей вкрай невдалий, і він таки коштував йому життя... Бабин Яр оскільки - не об'єкт і не місце для жартів!

З огляду на сказане, було б дивним, якби у своїй творчості я обійшов стороною тему Холокосту, Бабиного Яру та Куренівської трагедії. Але я й не обходив! Швидше навпаки: якось так вийшло, що роман "До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять" став у повному розумінні доленосним. З нього я почався як письменник; незважаючи на величезні труднощі й ризик, саме цей роман став першим, що мені вдалося видати у вигляді книги; завдяки цьому роману я навіть кілька разів одержував роботу!.. Сімейним переказом навіяний сюжет оповідання "П'ята графа". Ну, й істотна частина моєї роботи в журналістиці також складає тема Бабиного Яру, що конче загострилася у зв'язку з наміром американського "Джойнта" побудувати на розмелених кістах і попелі жертв Холокосту єврейський общинний центр "Спадщина".


Художні твори

"До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять" (роман)
Сон 2
Сон 3
Сон 4. Епілог. Post Scriptum



"Мотя" (новорічний мідраш)
"П'ята графа" (оповідання)

Статті для журналу "ПіК" ("Політика і культура")

На тему Холокосту в Бабиному Яру і Куренівської трагедії 13.03.1961 р.

=>"Уроки Куренiвської трагедiї" (до 40-рiччя катастрофи)
=>"Кривава рана, що не загоюється" (до 60-рiччя трагедiї Бабиного Яру)

Щодо планів будівництва ЄОЦ "Спадщина"

=>"До культури - по кiстках?!" (перша стаття по проблемi ЄОЦ "Спадщина" в Бабиному Яру)
=>"Бабин Яр... приватизований "Джойнтом"?!" (друга стаття по проблемi ЄОЦ "Спадщина" в Бабиному Яру)
=>"Бабин Яр - не санаторій!" (третя стаття по проблемi ЄОЦ "Спадщина" в Бабиному Яру)

Стаття для газети "Україна молода" (не опублікована)

=>"Маленький науковий подвиг" (презентація 1-го тому книги "Бабий Яр: человек, власть, история" 28.09.2004 року)

На мапу сайту (українську)
На на письменницьку сторінку
На журналістську сторінку
Матеріали по темі російською мовою

Hosted by uCoz